Примітки до глави 1. 1.Варто зазначити, що запропонований підхід не є єдиним

^1.Варто зазначити, що запропонований підхід не є єдиним. На думку деяких вчених, системна методологія (в тому числі і трактування систем як відкритих) має певну обмеженість, а поняття системи та відкритості в підсумку є логічно суперечливими. Так, В.Єгоров вважає, що відкритість опису з допомогою системного підходу не піддається. Він пропонує філософію відкритого світу, котра, на його погляд, є новим світорозумінням. У контексті такої філософії всі основні світоглядні проблеми сьогодення пов’язані з відкритістю – і, насамперед, із відкритістю світу (Егоров В.С. Философия открытого мира. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО „МОДЭК”, 2002. – 320 с.)

^2.Гомеостаз визначається як динамічна саморегуляція, здатність системи зберігати свою внутрішню рівновагу навіть під тиском різних змін.

^3. У 20-х роках ХХ століття біолог Л.Берталанфі, досліджуючи клітину та процеси її обміну з зовнішнім середовищем, формалізував цей обмін, використовуючи поняття „система”. У 50-х роках Н.Вінер заклав основи кібернетики, виходячи з принципу „чорного ящика”, який реагує на стимули, тиск чи запити, звернені до нього. У цей же час представники найрізноманітніших наук почали задумуватися над цими проблемами та провели серйозні симпозіуми з цього напряму, розпочав спроби синтезу досягнутого в біології, кібернетиці, теорії комунікації, термодинаміці, теорії організації та в операціональних дослідженнях. Л.Берталанфі ввів в обіг формулювання „загальна теорія систем”, у 1956 році було засновано Товариство досліджень у галузі загальної теорії систем, а в 1972 році дванадцять країн заснували Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (Шварценберг Роже-Жерар. Политическая социология в трех частях. – М.: ПМБ РАУ, 1992. – Часть І. – С. 108-110).

^4. Система соцієнтальної спільності містить інститути соціального контролю від законів до неформальних правил.

^5. Д.Істон застосовує методику В.Леонтьєва, уподібнюючи політичну систему економічній. Він вважає, що тут є затрати і те, що система виробляє.

^6. Як і А.Бергсон, К.Поппер вважав таку державу „закритою”, посилаючись на бергсонове визначення останньої як „людського суспільства, щойно створеного природою” (Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Том 1. – К.: Основи, 1994, с.227).

^7. Сорос застосовує мову комп’ютерної науки, де фреймом прийнято називати систематизування інформації, створення розумових структур.