Основні шляхи громадянського виховання школярів

1. Громадянському вихованню школярів може сприяти запровадження спеціального навчального предмета в старших класах.

2. Забезпечення оволодіння школярами системою знань про людину та суспільство певними уміннями у процесі вивчення освітніх предметів: історії України, всесвітньої історії, географії, основи правознавства, природознавства, суспільствознавства, літератури як української, так і світової, рідної мови, предметів ху­дожньо-естетичного циклу, а також курсів дисциплін шкільного компонента навчального плану («Людина і світ», «Основи ринко­вої економіки», «Права людини» тощо).

3. Організація позакласної та позашкільної виховної роботи, що сприяє не тільки збагаченню учнів знаннями й уміннями, а й за­лученню школярів до безпосередньої діяльності, яка розвиває якості громадянина.

Наприклад, в Українському коледжі ім. В.О. Сухомлинського (м. Київ) працює Міжнародний клуб дитячої дипломатії. Цілі клубної діяльності визначено такі:

— розвивати дружні зв'язки між молоддю різних держав («на­родна дипломатія»);

— поширювати екологічні знання;

— вивчати демократичні традиції у розвинених країнах світу;

— сприяти організації цікавого і змістового дозвілля молоді, всебічному розвитку колежан, підвищенню їх політичної культури;

— забезпечити зайнятість молоді, реалізацію особистості в умо­вах навчання і виховання, спрямувати на здоровий спосіб життя та його пропаганду.

Діяльність клубу включає:

— вивчення світової історії та дипломатії;

— отримання найвищої інформації про демократичну освіту, су­спільно-політичний лад, спосіб життя різних країн світу;

— обмін інформацією;

— вдосконалення знання української та іноземних мов;

— обмін навчальними посібниками;

— проведення конкурсу «Юний дипломат».

Громадянська діяльність суб'єкта може знайти виявлення:

— упізнавальній діяльності, пов'язаній з оволодінням інформацієюпро видатних людей країни, її історію, природу тощо;

— історико-етнографічній пошуковій діяльності:

а) вивченні історії свого села, міста чи вулиці, топоніміки місцевості;

б) дослідженні, облікуванні історичних пам'яток, похованьпредків;

в) збиранні предметів давнини, записуванні традицій, звичаїв, пісень, легенд, прислів’ївта інших видів народної

творчості;

г) догляді за пам'ятниками, могилами тощо.

4. Учнівське самоврядування, яке при педагогічно доцільній його організації, може стати практичною школою демократії для учнів, формувати навички проведення передвиборчих кампаній, участі у виборах, розробки і реалізації власної політичної програми. Ор­гани учнівського самоврядування можуть розробляти кодекс поведінки учня, обговорювати, приймати рішення щодо його додержання та ін.