Тема 13. Обставини, що виключають

ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

План

1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Необхідна оборона:

2.1. Поняття, підстави та ознаки необхідної оборони.

2.2. Перевищення меж необхідної оборони (ексцес оборони).

2.3. Уявна оборона.

3. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

4. Крайня необхідність:

Поняття, підстави та умови крайньої необхідності

Перевищення меж крайньої необхідності (ексцес крайньої необхідності)

4.3. Відмежування крайньої необхідності від необхідної оборони.

5. Фізичний або психічний примус.

6. Виконання наказу або розпорядження.

7. Діяння, пов’язане з ризиком.

8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Література:

Анчукова М. Про поняття діяння, пов’язаного з ризиком, як обставини, що виключає злочинність діяння // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №7. – С. 105-107.

Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. –Харьков, 1991.

Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві. – К., 2001.

Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. – Саратов, 1981.

Огаренко Ю.В. Поняття спеціального завдання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставини, що виключає злочинність діяння // Право і безпека. – 2005. – № 4. – С. 98-101.

Пархоменко С. В. Деяния, преступность которых исключается в силу социальной полезности и необходимости. – СПб., 2004.

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р.

Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 1.

Загальні рекомендації по вивченню теми

Вивчаючи дану тему потрібно з’ясувати, що саме наука кримінального права та діюче законодавство розуміє під обставинами, що виключають злочинність діяння: їх дефініції, підстави та ознаки.

Починаючи вивчення другого питання теми потрібно звернути увагу, що право на необхідну оборону можливе лише за наявності підстави (яка складається з двох елементів, а саме: 1) суспільно небезпечного посягання і 2) необхідності в його негайному відверненні чи припиненні). Далі необхідно детально розглянути ознаки необхідної оборони, які визначені в ст. 36 КК та характеризують: 1) мету оборони; 2) спрямованість (об’єкт) заподіяння шкоди; 3) характер дій того, хто захищається; 4) своєчасність оборони; 5) співрозмірність оборони.

Вивчаючи питання про перевищення меж необхідної оборони, необхідно вирізнити два види ексцесу оборони: 1) перевищення меж допустимої шкоди; 2) перевищення меж достатньої шкоди. Слід мати на увазі, що кримінальна відповідальність за перевищення меж необхідної оборони настає тільки у випадках спеціально передбачених кримінальним законом (ст.ст. 118 та 124 КК України). Далі необхідно розглянути ч. 5 ст. 36 КК та проаналізувати винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, яка захищається, повинна додержуватися певних меж, завдаючи шкоду тому, хто посягає.

З’ясовуючи поняття уявної оборони рекомендується детально ознайомитися з положеннями ст. 37 КК, пам’ятаючи, що за загальним правилом заподіяння шкоди у стані уявної оборони не виключає кримінальної відповідальності. Слід виявити особливості кваліфікації уявної оборони.

При вивченні третього питання теми слід розглянути поняття правомірного затримання злочинця потерпілим або іншими особами (ч. 1 ст. 38 КК). Необхідно з’ясувати, що саме виступає підставою такого затримання. Далі рекомендується детально проаналізувати ознаки правомірного затримання злочинця. Особливу увагу слід приділити аналізу співрозмірності шкоди, заподіяної злочинцю при його затриманні.

Розглядаючи питання про крайню необхідність потрібно звернутися до ст. 39 КК та з’ясувати, що правом заподіяти шкоду в стані крайньої необхідності громадянин може скористатися лише у випадку, якщо в даній обстановці заподіяння шкоди є вимушеним засобом усунення небезпеки. Аналізуючи поняття крайньої необхідності потрібно з’ясувати, що право на заподіяння шкоди виникає за наявності відповідної підстави (яка складається з двох елементів: 1) наявності небезпеки, яка безпосередньо загрожує правоохоронюваним інтересам та 2) неможливості усунення цієї небезпеки іншими засобами, крім заподіяння шкоди цим інтересам). Опрацьовуючи дане питання рекомендується детально проаналізувати кожну ознаку правомірності, приділити увагу ознакам перевищення меж крайньої необхідності.

Потрібно звернути увагу на ознаки, за якими крайня необхідність відрізняється від необхідної оборони.

При розгляді п’ятого питання теми необхідно звернути увагу на положення статті 40 КК, де визначаються самостійні обставини: 1) фізичний примус, внаслідок якого особа не могла керувати своїми діями (вчинками); 2) фізичний примус, внаслідок якого особа зберігала можливість керувати своїми діями (переборний фізичний примус) та 3) психічний примус. Далі необхідно ретельно проаналізувати ці ситуації.

Вивчаючи наступне питання, слід мати на увазі, що відповідно до ч. 1 ст. 41 КК України дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. Далі необхідно з’ясувати, що цей законний наказ – необхідна і достатня підстава відповідної дії або бездіяльності, якщо у особи існувала реальна можливість його виконання. Ознаки виконання наказу, що передбачені в ч. 1 ст. 41 КК, визначають його як акт правомірного заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам. Далі рекомендується ретельно проаналізувати кожну з цих ознак.

При розгляді сьомого питання, варто звернути увагу на те, що ст. 42 КК обумовлена необхідністю надати статус правомірних діянням, здійснюваним для отримання суспільної користі, але пов’язаним з ризиком заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у разі їх вчинення.

Для детального вивчення останнього питання даної теми рекомендується звернутися до положень, які закріплені в ст. 43 КК та ретельно проаналізувати підстави та ознаки, які характеризують цю обставину, що виключає злочинність діяння.

Контрольні питання:

1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Які обставини визнаються чинним кримінальним законодавством України як обставини, що виключають злочинність діяння?

3. Які дії, згідно з законом, визнаються необхідною обороною?

4. Підстава необхідної оборони.

5. Своєчасність необхідної оборони.

6. Мета необхідної оборони.

7. Ознаки перевищення меж необхідної оборони.

8. Поняття уявної оборони.

9. У яких випадках уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду?

10. Ознаки, які визнаються правомірними при затриманні злочинця.

11. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

12. Правило, яке діє при спричиненні шкоди у стані крайньої необхідності.

13. Перевищенням меж крайньої необхідності.

14. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.

15. Поняття психічного примусу.

16. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, чи підлягає вона відповідальності.

17. Що не є підставою виправданого ризику?

18. Суб’єкт заподіяння шкоди на підставі ст.43 КК України.

Тема 14. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

План

1. Поняття, юридична природа та значення звільнення від кримінальної відповідальності.

2. Види звільнення від кримінальної відповідальності та їх класифікація.

3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.

7. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

8. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із амністією.

Література:

Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. – К., 2004.

Житний О.О. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. – Х., 2004.

Ковітіді О.Ф. Звільнення від кримінальної відповідальності за нормами Загальної частини КК України: Навчальний посібник. – Сімферополь, 2005.

Про застосування амністії в Україні: Закон України від 01.10.1996 р.

Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12

Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М., 1978.

Загальні рекомендації по вивченню теми

Приступаючи до вивчення теми необхідно, оглянувши положення ст.ст. 44-49, 97 з’ясувати, в яких саме випадках, кримінально-правові відносини між державою та особою, що вчинила злочин, можуть завершуватися не реалізацією кримінальної відповідальності, а звільненням від такої відповідальності. Слід засвоїти поняття й кримінально-правове значення звільнення від кримінальної відповідальності, порядок його здійснення. Важливо з’ясувати, чим відрізняється звільнення від кримінальної відповідальності від обставин, що виключають злочинність діяння, від добровільної відмови при незакінченому злочині, від наслідків скоєння малозначного діяння. Також необхідно звернути увагу на відмінності між звільненням від кримінальної відповідальності і звільненням від покарання та його відбування.

Рекомендується визначити критерії, за якими класифікуються передбачені КК види звільнення від кримінальної відповідальності (обов’язкове та факультативне звільнення, загальне та спеціальне звільнення, умовне та безумовне звільнення).

На наступному етапі вивчення теми досліджується кожен з окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності, звертаючи увагу на підстави, умови, особливості та порядок застосування кожного з них. При цьому слід визначати, яке місце в класифікації звільнення від кримінальної відповідальності посідає той чи інший вид звільнення (є він обов’язковим чи факультативним, умовним чи безумовним і т.ін.).

Вивчаючи звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) потрібно розглянути зміст ознак дійового каяття: об’єктивних (активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків, усунення шкоди) та суб’єктивних (щире розкаяння), визначити зміст таких умов цього виду звільнення від кримінальної відповідальності, як “вчинення злочину вперше”, “невелика тяжкість злочину”. Слід з’ясувати, сукупність всіх ознак дійового каяття є необхідною для застосування ст. 45 КК, чи достатньо лише декількох із них.

При засвоєнні особливостей звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК слід особливу увагу приділити змісту передбаченого в цій статті примирення між особою, що вчинила злочин, та потерпілим від цього злочину. Необхідно порівняти цей вид звільнення від кримінальної відповідальності з передбаченим статтею 45 КК й зрозуміти відмінності між ними.

При вивченні звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки необхідно звернути особливу увагу на умовний характер цього виду звільнення, розглянути, у зв’язку із чим воно може бути скасоване. Звернувшись до положень КПК, слід з’ясувати форму й зміст клопотання про передачу на поруки, визначити суб’єктів поручительства, його умови та строки.

Розглядаючи звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки необхідно зрозуміти, що в законі мається на увазі під зміною обстановки, можливі причини та види такої зміни. Належну увагу слід приділити сутності вказаних в законі наслідків зміни обстановки: втрати діянням характеру суспільно небезпечного або втрати особою суспільної небезпечності.

Вивчаючи звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, необхідно передусім з’ясувати природу давності як підстави звільнення від кримінальної відповідальності, запам’ятати розміри вказаних в законі строків давності, правила їх обчислення (при цьому неодмінно звернути увагу на початковий та кінцевий моменти давності). Слід засвоїти причини та сутність зупинення й переривання перебігу строків давності, а також обов’язкове й факультативне незастосування давності.

При розгляді звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з амністією, окрім відповідних норм кримінального законодавства, слід звернутися до Закону “Про застосування амністії в Україні”, з’ясувати специфіку, суб’єктів, процедуру застосування цього виду звільнення від кримінальної відповідальності. Слід розглянути види амністії, а також обмеження, що існують щодо її застосування.

Контрольні питання:

1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності.

2. Які наслідки тягне звільнення особи від кримінальної відповідальності?

3. Які органи вправі здійснювати звільнення від кримінальної відповідальності?

4. Як класифікуються види звільнення від кримінальної відповідальності?

5. Об’єктивні й суб’єктивні ознаки дійового каяття.

6. При вчиненні яких злочинів можливе застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

7. Наслідки скоєння особою, переданою на поруки, нового злочину.

8. Що таке зміна обстановки, які є її види?

9. Розміри строків давності та їх обчислення.

10. Що таке переривання та припинення строків давності?

11. Поняття та ознаки амністії. Її види.

12. Що таке “умовна” та “безумовна” амністія?