Практичне заняття №3

Тема: “Повторність, сукупність та рецидив злочинів”.

Навчальні питання:

Поняття й форми (види) множинності злочинів та її ознаки.

Поняття одиничного злочину та його види.

Поняття фактичної повторності злочинів, її ознаки та види.

Поняття сукупності злочинів, її ознаки та види.

Поняття рецидиву злочинів, його ознаки та види.

Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.

Практичні завдання до заняття № 3:

1. 15-річний Д.С. зі свої братом – 16 річним Д.А. з метою викрадення чужого майна вночі проникли в приміщення монтажного цеху, розукомплектували кілька приладів й принесли викрадені деталі до квартири свого знайомого Р., який, як вони вважали, міг придбати такі речі. Р. сказав хлопцям, що принесене його не цікавить, але він готовий придбати електрогенератор та деталі токарного верстату, якщо вони десь їх знайдуть. Д.С. і Д.А. повернулися до цеху, викрали зазначені предмети і принесли їх Р.

Що таке одиничний злочин? Скільки злочинів вчинили Д.С. і Д.А.? Чи можна вважати їх дії продовжуваним злочином? Аргументуйте свою відповідь.

2. Поблизу с. Тимченки Зміївського р-ну Р.С. для власного вживання у серпні зібрав кілька десятків верхівок рослин коноплі (тобто придбав наркотичний засіб), перевіз її додому, до м. Харків, подрібнив та висушив і вживав шляхом паління.

У грудні він приніс 15 г. висушеної коноплі до квартири свого знайомого З.В. та передав йому цей наркотичний засіб, отримавши за це від нього 30 грн.

Зверніться до ст.ст. 307, 309 КК та до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 р. “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”. З’ясуйте, повторність злочинів чи їх сукупність мала місце в даному випадку? Проаналізуйте ознаки виду множинності злочинів, який має місце в даному випадку. Чим відрізняються між собою сукупність та повторність злочинів?

3. Проведіть групування передбачених в У Розділі XVIII Особливої частини КК злочинів: прості одиничні злочини; триваючі одиничні злочини; складені одиничні злочини.

4. Старший дізнавач РВ УМВС капітан міліції З. запропонував підозрюваному у вчиненні крадіжки Р. сплатити йому 3000 грн. за закриття кримінальної справи. Після того, як Р. сплатив гроші, а З. виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, останнього викликав до себе начальник відділу, і повідомив, що йому надійшли відомості про отриманий хабар. З. домовився з начальником, що сплатить йому 2 тис. доларів, а той “закриє очі” на вчинене. Цю домовленість було виконано.

Визначте, який вид множинності злочинів вбачається у діях З. проаналізуйте її ознаки. Які її правові наслідки?

5. О першій годині ночі Ж., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вийшов з бару і побачив Г., який стояв на дорозі біля свого мотоциклу “ИЖ-Планета 5”. Ж. в грубій, непристойній формі звернувся до Г., вимагаючи, щоб той відвіз його додому. Отримавши відмову, Ж. ударив Г. в обличчя, а потім наніс кілька ударів кулаком, заподіявши легке тілесне ушкодження, яке не потягло короткочасного розладу здоров’я.

Зверніться до ст. 296 КК та коментарю до неї. Визначте, є вчинене складеним одичним злочином чи ідеальною сукупністю злочинів? Чим відрізняються складений одичний злочин від ідеальної сукупності злочинів? Чи зміниться рішення, якщо потерпілому було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження?

Рекомендована література та нормативні акти

для самостійної підготовки до семінарських і практичних занять

та заліку (іспиту) із Загальної частини кримінального права України

Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К.: МАУП, 2004.

Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х., 2005.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К., 2005.

Пинаев А.А. Курс лекций по уголовному праву. – Х., 2001. – Книга 1. О преступлении.

Пинаев А.А. Курс лекций по уголовному праву. – Х., 2002. – Книга 2: О наказании.

Сучасне кримінальне право України: нормативно-правові документи та судово-слідча практика: Хрестоматія. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005.

Шульга А.М., Павликівський В.І. Кримінальне право України: основні питання та відповіді. – Х.: ПП “Берека-Нова”, 2007.

Орієнтовний перелік питань

для підготовки до заліку із Загальної частини кримінального права

Поняття, завдання і система кримінального права. Наука кримінального права – як галузь правознавства.

Принципи кримінального права.

3. Поняття закону про кримінальну відповідальність.

4. Структура закону про кримінальну відповідальність.

5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.

6. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

7. Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

8. Поняття злочину та його визначення (формальне, матеріальне, формально-матеріальне).

9. Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.

10. Класифікація злочинів та її значення.

11. Поняття кримінальної відповідальності та її підстави.

12. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

13. Поняття і значення складу злочину.

14. Елементи і ознаки складу злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину.

15. Види складів злочину.

16. Поняття об’єкту злочину. Його місце у структурі складу злочину та значення.

17. Види (класифікація) об’єктів злочину.

17. Предмет злочину та його кримінально-правове значення.

18. Поняття і значення об’єктивної сторони складу злочину.

19. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність). Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.

20. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення (злочини з матеріальними та формальними складами).

21. Причинний зв’язок у кримінальному праві та його значення. Види причинного зв’язку.

22. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

23. Поняття суб’єкта злочину та його види.

24. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

25. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.

26. Поняття обмеженої осудності у кримінальному праві. Критерії обмеженої осудності.

27. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

28. Поняття і значення вини у кримінальному праві.

29. Форми вини у кримінальному праві, їх значення.

30. Умисел та його види.

31. Спеціальні види умислу у кримінальному праві.

32. Відмежування прямого умислу від непрямого. Особливості умислу у злочинах з формальним складом.

33. Необережність та її види.

Злочинна самовпевненість: її інтелектуальний та вольовий моменти. Відмежування самовпевненості від непрямого умислу.

Злочинна недбалість, її інтелектуальний та вольовий моменти.

36. “Випадок” як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків. Його відмінність від злочинної недбалості.

37. Змішана форма вини, її значення для кваліфікації злочину.

Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.

Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.

Орієнтовний перелік питань

для підготовки до іспиту із Загальної частини кримінального права

Поняття, завдання і система кримінального права. Наука кримінального права – як галузь правознавства.

Принципи кримінального права.

3. Поняття закону про кримінальну відповідальність.

4. Структура закону про кримінальну відповідальність.

5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.

6. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

7. Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

8. Поняття злочину та його визначення (формальне, матеріальне, формально-матеріальне).

9. Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.

10. Класифікація злочинів та її значення.

11. Поняття кримінальної відповідальності та її підстави.

12. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

13. Поняття і значення складу злочину.

14. Елементи і ознаки складу злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину.

15. Види складів злочину.

16. Поняття об’єкта злочину. Його місце у структурі складу злочину та значення.

17. Види (класифікація) об’єктів злочину.

18. Предмет злочину та його кримінально-правове значення.

19. Поняття і значення об’єктивної сторони складу злочину.

20. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність). Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.

21. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення (злочини з матеріальними та формальними складами).

22. Причинний зв’язок у кримінальному праві та його значення. Види причинного зв’язку.

23. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

24. Поняття суб’єкта злочину та його види.

25. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

26. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.

27. Поняття обмеженої осудності у кримінальному праві. Критерії обмеженої осудності.

28. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

29. Поняття і значення вини у кримінальному праві.

30. Форми вини у кримінальному праві, їх значення.

31. Умисел та його види.

32. Спеціальні види умислу у кримінальному праві.

33. Відмежування прямого умислу від непрямого. Особливості умислу у злочинах з формальним складом.

34. Необережність та її види.

35. Злочинна самовпевненість: її інтелектуальний та вольовий моменти. Відмежування самовпевненості від непрямого умислу.

36. “Випадок” як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків. Його відмінність від злочинної недбалості.

36. Змішана форма вини, її значення для кваліфікації злочину.

37. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.

38. Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.

39. Поняття і види стадій злочину.

40. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним та усіченим складом.

41. Готування до злочину. Поняття та види.

42. Замах на злочин. Поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки

43. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.

44. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.

45. Добровільна відмова від вчинення злочину. Поняття, ознаки, правові наслідки добровільної відмови від злочину.

46. Діяльне каяття при вчиненні злочину. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

47. Поняття, ознаки та значення співучасті у злочині.

48. Види співучасників та їх визначення у КК України.

49. Виконавці та співвиконавці злочину.

50. Організатор злочину.

51. Підбурювач злочину. Способи підбурювання.

52. Пособник злочину. Відмінність пособництва від підбурювання.

53. Форми співучасті.

54. Кримінальна відповідальність співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.

55. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.

56. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.

57. Добровільна відмова співучасників. Відповідальність при добровільній відмові співучасників.

58. Ексцес виконавця. Види ексцесу.

59. Причетність до злочину.

60. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика.

61. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.

62. Повторність злочинів. Види повторності.

63. Поняття сукупності злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів.

64. Рецидив злочинів. Його значення і види.

65. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.

66. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки.

67. Перевищення меж необхідної оборони.

68. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.

69. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.

70. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.

71. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.

72. Фізичний або психічний примус.

73. Виконання наказу або розпорядження.

74. Діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик).

75. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

76. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.

77. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

78. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

79. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

80. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

81. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

82. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії.

83. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Цілі покарання.

84. Поняття та значення системи покарань за кримінальним правом.

85. Види покарань за кримінальним правом.

86. Основні та додаткові покарання.

87. Штраф як вид покарання.

88. Громадські роботи як вид кримінального покарання.

89. Виправні роботи як вид кримінального покарання.

90. Конфіскація майна: поняття, зміст та її види.

91. Арешт як вид покарання.

92. Обмеження волі як вид кримінального покарання.

93. Позбавлення волі на певний строк. Поняття та строки.

94. Довічне позбавлення волі.

95. Загальні засади призначення покарання.

96. Обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.

97. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

98. Призначення покарання за сукупністю вироків.

99. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.

100. Звільнення від покарання без його призначення.

101. Звільнення від подальшого відбування покарання.

102. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

103. Амністія і помилування.

104. Поняття та правові наслідки судимості.

105. Погашення та зняття судимості.

106. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування. Види примусових заходів медичного характеру.

107. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

II. Методичні рекомендації для самостійного вивчення Загальної частини кримінального права та підготовки

до заліку (іспиту)

Тема 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

План

1. Поняття кримінального права.

2. Принципи кримінального права, їх зміст.

3. Система кримінального права.

4. Наука кримінального права.

5. Зв’язок кримінального права з іншими галузями права.

Література:

Коржанський М.Й. Про принципи кримінального права України // Право України. – 1995. – №11.

Мальцев В. Понятие и место уголовного права в системе отраслей права // Государство и право. – 2000. – № 5.

Мальцев В.В. Предмет и метод уголовного права // Правоведение. – 2004. – № 4.

Шапченко С.Д. Механізм кримінально-правового регулювання в правовій системі України: поняття та структура // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2000. – Вип. 40. – С. 63-37.

Загальні рекомендації по вивченню теми

При вивченні першого питання слід враховувати, що поняття “кримінальне право” має кілька значень, які характеризують його: а) як галузь права (сукупність правових норм, що регулюють відносини, пов’язані зі вчиненням суспільно небезпечних діянь та застосуванням заходів кримінально-правового впливу); б) як галузь законодавства України (чинні нормативні акти - кримінальні закони, в яких містяться положення даної галузі права); в) як науку (доктрину, теорію). Увагу слід приділити всім зазначеним аспектам розуміння кримінального права.

Далі слід зосередитися на значенні для кримінального права Україні певних вихідних засад – принципів кримінального права, на яких воно базується. Необхідно вивчити систему та зміст цих принципів: загальних – які властиві всім галузям права, але водночас відбивають специфічні ознаки кримінального права (принцип законності, принцип гуманізму, принцип демократизму, принцип рівності громадян перед законом) та спеціальних (галузевих) принципів - властивих лише кримінальному праву як самостійній галузі (принцип відповідальності за наявності вини особи; принцип особистого характеру відповідальності; принцип невідворотності кримінальної відповідальності; принцип індивідуалізації відповідальності та покарання).

Необхідно визначити й розглянути зміст ознак, що визначають кримінальне право як окрему галузь права (воно має свій предмет і метод правового регулювання; є системою юридичних норм, які виконують певні завдання; ці норми встановлюються лише вищими органами законодавчої влади, формально закріплені в кримінальних законах).

Слід з’ясувати систему, за якою побудоване та структуроване кримінальне право як галузь права. Важливо взяти до уваги, що система кримінального права підкоряється засадам, які властиві системі будь-якої галузі права (норма-інститут-галузь), але при цьому має характерну особливість – поділ на дві частини: Загальну й Особливу. Необхідно визначити особливість і загальний зміст кожної з цих частин та їх органічний взаємозв’язок.

Вивчення питання про кримінальне право як науку слід взяти до уваги предмет її дослідження (соціальна зумовленість і сутність кримінального закону, принципи його дії, ефективність застосування, шляхи удосконалення тощо). Важливе значення має визначення змісту методів сучасної науки кримінального права (діалектичного методу; конкретно-соціологічного методу; логіко-юридичного (догматичного) методу; методу системного аналізу; методу порівняльного правознавства; історичного методу).

Оскільки кримінальне право є підрозділом системи права України, необхідно звернути увагу на його зв’язки з іншими галузями права (конституційним, кримінально-процесуальним, кримінально-виконавчим, адміністративним, міжнародним тощо).

Контрольні питання:

В яких значеннях вживається поняття “кримінальне право”?

З чого складається система кримінального права?

Які існують види кримінально-правових норм?

Як співвідносяться між собою Загальна та Особлива частини кримінального права України?

Яке значення мають принципи кримінального права?

Що таке принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання?

Наведіть статті КК України, в яких відображено принцип гуманізму.

Розкрийте зміст принципу особистої відповідальності

Як пов’язане кримінальне право з кримінологією?

Як пов’язане кримінальне право з кримінально-процесуальним та кримінально-виконавчим правом?

Тема 2. ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

План

1. Поняття, ознаки та значення закону про кримінальну відповідальність.

2. Структура Кримінального кодексу України.

3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

4. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.

5. Чинність закону про кримінальну відповідальність в просторі:

5.1. Основні принципи (територіальний та громадянства), їх зміст.

5.2. Додаткові принципи (універсальний, реальний), їх зміст.

5.3. Видача осіб, що вчинили злочини.

Література:

1. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., 1967.

2. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. Ратифікована СРСР 11 лютого 1964 р.

3. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. СРСР приєднався до Конвенції 23 березня 1989 р.

4. Воробей П.А., Коржанський М.І., Щупаковський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К.: Генеза,1997.

5. Закон України “Про державний кордон України” від 4 листопада 1991 р.

6. Конвенция о правовой помощи и правових отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам: Подписанная в Минске 22 января 1993 г. десятью государствами // Україна в міжнародноправових відносинах:­ – Книга 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. – К.: Юрінком, 1996. – С. 1049-1082.

7. Конвенція про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

8. Конвенція про територіальне море і прилеглу зону від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

9. Кравчук С. Застосування законодавства, що регулює питання екстрадиції // Право України. – 1998. – № 8. – С 64-66.

10. Мойсик В., Андрушко П. Дія кримінального закону в часі // Закон і бізнес. – 1998. – 9 вересня. – С. 13.

11. Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К., 2005.

12. Тацій В. Новий Кримінальний кодекс України // Право України. – 2001. – №7. – С. 3-9.

13. Юрченко А.Ф. Конструкція кримінального закону і його ефективність // Наук. вісник НАВСУ. – 1997. – Вип. 2.

14. Якубов А. Время совершения преступления и обратная сила уголовного закона // Рос. юстиция. – 1997. – № 8.

15. Якубов А.Е. Декриминализация деяния и обратная сила уголовного закона // Вестник МГУ. Серия 1. Право. – 1997. – № 3.

Загальні рекомендації по вивченню теми

Оскільки законодавство про кримінальну відповідальність в Україні становить Кримінальний кодекс України (КК), вивчення теми передбачає ґрунтовне засвоєння змістовних, структурних та функціональних характеристик чинного КК України.

На першому етапі вивчення теми слід засвоїти загальне поняття закону про кримінальну відповідальність*, та ознаки, що його характеризують й відрізняють від інших законів.

Розглядаючи структуру чинного КК України, слід послідовно оглянути зміст його Загальної та Особливої частин, з’ясувати їх структуру (розділи, статті тощо), значення та органічний взаємозв’язок.

Не можна випустити з уваги, що крім Загальної та Особливої частин, КК України містить Прикінцеві та перехідні положення, які складаються з двох розділів, а також додаток - Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком. Слід з’ясувати призначення цих структурних елементів КК.

Важливе значення під час вивчення теми має аналіз структури статей КК (частини, пункти, підпункти, примітки, диспозиції, санкції) та набуття вміння визначати види диспозицій (просту, описову, бланкетну, відсильну) та види й підвиди санкцій (відносно-визначену, альтернативну), які використовуються в КК України.

Оскільки одним з важливих фахових вмінь правознавця є навички з тлумачення закону (з’ясування волі законодавця, усвідомлення змісту закону, точне пояснення вживаних в законі термінів), необхідно визначити поняття тлумачення закону про кримінальну відповідальність, розглянути його види за різними критеріями (за суб’єктом; за способами (прийомами); за обсягом).

Вивчення чинності закону про кримінальну відповідальність у часі передбачає з’ясування таких питань, як набрання чинності закону про кримінальну відповідальність; припинення чинності закону про кримінальну відповідальність; зворотна дія закону про кримінальну відповідальність (в останньому випадку важливо з’ясувати види законів, які мають зворотну дію).

Питання про чинність закону про кримінальну відповідальність в просторі вимагає ознайомлення з принципами, які визначають просторову юрисдикцію вітчизняного кримінального законодавства (ст.ст. 6-8 КК), серед яких розрізняють основні (територіальний принцип та принцип громадянства) й додаткові (космополітичний (універсальний) і реальний принципи). Необхідно звернути увагу, які особи вилучені з-під юрисдикції кримінального закону України, а також на передбачені кримінальним законом випадки, коли Україною може бути здійснена передача особи, що вчинила злочин, іншій державі.

Контрольні питання:

i. Поняття закону про кримінальну відповідальність та його ознаки.

ii. Значення закону про кримінальну відповідальність

iii. Як взаємопов’язані Загальна й Особлива частини КК?.

iv. Види диспозицій Особливої частини КК.

v. Що таке санкція статті Особливої частини КК? Назвіть види санкцій.

vi. Поняття та призначення тлумачення кримінального закону.

vii. Якою є роль Верховного Суду України в тлумаченні кримінальних законів?

viii. Якими правилами визначається чинність закону про кримінальну відповідальність в часі?

ix. Що таке зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в часі? За яких умов закон має зворотну дію?

x. Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі?

xi. Зміст територіального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

xii. Поняття території України та поняття місця вчинення злочину.

xiii. Характеристика принципу громадянства.

xiv. Що таке екстрадиція?

Тема 3. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ПІДСТАВИ

План

1. Поняття кримінальної відповідальності та її ознаки.

2. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

3. Співвідношення кримінальної відповідальності та кримінально-правових відносин.

4. Підстава кримінальної відповідальності.

Література:

Баулін Ю. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3.

Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве. Учебное пособие. – Москва-Воронеж, 2001.

Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М., 1974.

Кругликов Л.Л., Васильевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. – СПб, 2002.

Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Казань, 1975.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – № 5 – С. 7-13.

Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск, 1998.

Загальні рекомендації по вивченню теми

Починаючи вивчення даної теми слід мати на увазі, що КК не розкриває поняття кримінальної відповідальності, а в науці кримінального права воно є дискусійним питанням. Тому у навчальній літературі запропоновано кілька концепцій розуміння цієї відповідальності, з яких переважає точка зору, що передбачає розуміння кримінальної відповідальності як зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного засудження й пов’язаних з ним обмежень та позбавлень.

Після визначення поняття кримінальної відповідальності необхідно звернути увагу на її родові (властиві юридичній відповідальності взагалі) і видові (характерні саме для кримінальної відповідальності) ознаки.

Далі слід проаналізувати три основні форми реалізації кримінальної відповідальності та їх зміст. Слід звернути увагу, що в основі кожної з цих форм лежить державне засудження. У цьому випадку важливо звернути увагу на місце покарання серед форм реалізації кримінальної відповідальності.

Оскільки кримінальна відповідальність виникає, реалізується й закінчується лише в рамках певного виду правових відносин (кримінально-правових), важливо визначити їх поняття, момент та підстави їх виникнення та припинення, характер і зміст їх структурних елементів. Необхідно звернути увагу, яким чином взаємопов’язані кримінальна відповідальність та кримінальні правовідносини. Для цього зокрема, слід вивчити Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 р., що дозволить з’ясувати момент виникнення кримінальної відповідальності.

Останнє питання теми вимагає визначення юридичної підстави кримінальної відповідальності. При цьому слід звернути увагу, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України (ч. 1 ст. 2 КК України).

Контрольні питання:

Поняття кримінальної відповідальності. Її ознаки.

Підстава кримінальної відповідальності.

Форми реалізації кримінальної відповідальності.

Момент виникнення та припинення кримінально-правових відносин.

Коли виникає й коли припиняється кримінальна відповідальність?

Які з форм реалізації кримінальної відповідальності передбачають судимість?

Як співвідносяться кримінальне покарання з кримінальною відповідальністю?