Формування поняття про скульптуру і ліплення у молодших школярів

На уроках ліплення учні повинні отримати знання про особливості скульптури як різновиду образотворчого мистецтва. Формування поняття про скульптуру та її різновиди починається в учнів початкової школи у 2 класі. Діти дізнаються про те, що скульптура - це різновид образотворчого мистецтва, в якому художні образи відтворені об’ємно, що дає змогу милуватися ними з усіх точок огляду. Скульптурні твори виконуються з різних матеріалів: каменю, дерева, металу, скла, глини. Головними об’єктами зображення у скульптурі є людина і тварини.

Скульптура поділяється на два основні різновиди - круглу і рельєф. Кругла скульптура відображає об’єкти навколишнього світу об’ємно. Така скульптура розрахована на круговий огляд, на сприймання з будь-якої точки бачення.

Рельєф представляє собою зображення певної форми, що частково виступає над площиною. Рельєфи діляться на барельєфи, горельєфи і контррельєфи. Плоске зображення, що низько виступає над площиною називається барельєфом. Скульптурне зображення, що виступає над площиною більше половини свого об’єму називається горельєфом. Рельєф із заглибленням у площині – контррельєф.

В залежності від призначення скульптура поділяється на монументальну, станкову і декоративну. Монументальна скульптура - пам’ятники, статуї, рельєфи. Станкова скульптура - невелика за розміром, має самостійне значення, виставляється всередині будівель, на подвір’ї експонується в музеях. Декоративна скульптура є частиною архітектурного ансамблю, призначена для художнього оформлення будівель, вулиць, площ, парків.

Знання та уявлення про скульптуру як різновид образотворчого мистецтва формуються в учнів у ході бесід на уроках образотворчого мистецтва в 1-4 класах на теми: „Що таке скульптура?”, „Уявна подорож до майстерні скульптора”, „Мистецькі вироби побуту”, „Народна іграшка”.

У початкових класах пропонується знайомити учнів із високохудожніми відомими монументами і пам’ятниками, прикладами паркової скульптури та рельєфних зображень і композицій на архітектурних спорудах і монументах України; рельєфними зображеннями на предметах декоративного мистецтва: тарелях, керамічних кахлях. Це твори відомих скульпторів: А.Марца, В.Ватагіна, Д.Горлова, О.Сотникова та інших (див. Додаток В). (див. Додаток Б). В той же час необхідно знайомити молодших школярів з пластичними творами малих форм народних майстрів України майстрів: А.Білик-Пошивайло, О.Железняка, Д.Головка, І.Гончара та інших (див. Додаток В).

Крім того, програмою передбачено сформувати у дітей уявлення про різновиди керамічних виробів, основні осередки їх виготовлення в Україні. Учні початкових класів повинні дізнатися, що посуд – це найхарактерніший різновид керамічних виробів. До керамічного посуду належать миски, горщики, дзбанки, близнюки, куманці, горнята. Вони виготовляються із глини на гончарному крузі. Побутовий керамічний посуд має прикладне значення – використовується для приготування і зберігання їжі та є багато декорованим і виконує естетичну роль – прикрашає побут і святковий стіл.

Під час виконання робіт з ліплення у традиційному народному стилі діти знайомляться з керамічними іграшками: тарахкальцями, свищиками, фігурками. Свищики і фігурки – це керамічні іграшки, виконані руками у вигляді пташок, коників, ляльок, вершників, дітей. Використання зразків цих керамічних виробів є доцільним на уроці ліплення на тему: „Дивовижні баранці, коники і птахи”.