Формування поняття про композицію та основні її закономірності і засоби

Ознайомлення з основами композиції передбачено програмою, згідно якої розглядаються теоретичні питання композиції, пояснюється процес роботи художника над темою, розкривається сутність, послідовність роботи над сюжетним малюнком на основі спостереження з навколишньої дійсності і за уявою, а також над ілюстрацією до літературних творів.

Композиція - слово латинського походження, яке означає розміщення образотворчих форм в єдності зі змістом задуму. За допомогою композиції художник на основі законів лінійної та повітряної перспективи, світлотіні, пластичної анатомії передає на картинній площині навколишню дійсність, розподіляє і розміщує постаті і предмети, виявляє їх взаємозв’язок у просторі, визначивши композиційний центр твору підпорядковує йому другорядні образи.

Термін „композиція” застосовують до багатофігурних і малофігурних картин, ілюстрацій, пейзажів, натюрмортів і малюнків окремих предметів, де композиція залежить від формату і відіграє важливу роль.

В дійсності просторове середовище сприймається в певних межах, тобто воно обмежене полем зору. В малюнку просторове середовище сприймається і обмежується форматом паперу, тобто середовище втиснуте в межі площини. При співвідношеннях предмета і простору, коли простору навколо предмета дуже мало, зображений предмет сприймається занадто великим, немовби виходить за рамки картинної площини. Коли простору навколо предмета дуже багато, предмет сприймається занадто малим. Якщо в першому випадку предмет поглинає простір, то в другому - простір поглинає предмет.

Співвідношення предмета і навколишнього простору на папері повинні бути урівноваженими, тоді предмет добре сприймається зором. Оволодіння основами композиції у 1 класі розпочинається з розміщення на картинній площині зображення одного, потім двох і більше предметів з урахуванням просторових зв'язків між ними, їхньої цільності і рівноваги з площиною. Найвищим ступенем оволодіння основами композиції є тематична картина художника. Аналіз картин художників допомагає педагогам пояснити найважливіші правила, закономірності та елементи композиції.

Основні закономірності композиції такі:

1. Закон цілісності (твір мистецтва повинен сприйматись як єдине ціле, а не як сума окремих частин).

2. Закон типізації (передачі характерів, обставин, типових для даного часу).

3. Закон контрастів (засіб виразності - передача контрастів кольору, форми, руху, контрастів психологічного стану, настроїв).

4. Закон підпорядкованості (підпорядкування всіх деталей твору головній ідеї, задуму автора).

5. Закон новизни (пошуки новизни повинні бути пов'язаними з ідейним задумом художника, його прогресивним світоглядом).

6. Закон життєвості ( діє у творах образотворчого мистецтва, в яких зображуються типові характери і обставини, а також передається рух у часі).

Правила, прийоми і засоби композиції допомагають художнику будувати композицію твору і належать до менш постійних категорій, ніж закони, що діють тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва. Правила, прийоми і засоби є лише композиційною технікою, хоча в основі своїй випливають із закономірностей природи. Вони розвиваються і збагачуються творчою діяльністю нових поколінь художників різних країн. На зміну віджилим закономірностям приходять інші, які породжуються новими завданнями, що постають перед мистецтвом.

Основними правилами композиційного центру є рівновага, симетрія й асиметрія, паралельність у композиції, розміщення головного на другому плані, портретне зображення голови і постаті. З прийомів композиції на уроках образотворчого мистецтва розглядають передачу враження монументальності та простору, використання горизонтальних і вертикальних напрямів. Засобами композиції є лінії, штриховка (штрих), тонові й кольорові плями, світлотінь, лінійна і повітряна перспективи.

Глибоке розуміння найважливіших засобів, правил, прийомів та засобів композицій відомих художників допоможе педагогам прищеплювати дітям любов до тематичного малювання та художніх творів образотворчого мистецтва.

До основних елементів композиції належать: сюжетно-композиційний центр, рівновага, симетрія, асиметрія, контрасти і зіставлення, ритм, формат картини, розмір зображення, точка зору, освітлення та колір.

В художній картині існує сюжетно-композиційний центр, якому підпорядковані всі елементи твору. Орган зору завжди з навколишнього середовища виділяє головне, на що ми звернули увагу. Це головне, сприймається чітко, з деталями. Головне в картині виділяється кольором, тоном, виразністю форм. Другорядні образи зображуються узагальнено, менш чітко, лише допомагаючи розкрити основний зміст картини. Рівновагу, симетрію, асиметрію художник використовує, щоб виявити задум картини.

Рівновага картини характеризується рівномірним розподілом образів на картинній площині, особливо зліва і справа, нагорі і знизу. Симетрію в картині художники використовують для виявлення стану спокою. Яскравим прикладом є картина Федора Кричевського „Наречена”. Композиційний центр картини - фігура нареченої, праворуч і ліворуч симетрично розміщенні фігури дівчат (див. Додаток А).

Асиметрію використовують для передачі тривоги, руху, стрімкості. Як приклад картина Миколи Самокиша „Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким”. В картині яскраво передано динамічний стан батальної події (див. Додаток А).

Контрасти і зіставлення композиції посилюють її виразність. Будуючи композицію на зіставленні великого і малого, старого і молодого, сильного і слабкого, вродливого і невродливого, багатого і бідного художники домагалися гостроти передачі характерів образів у художніх творах. Так у творі українського майстра пензля Федора Кричевського „Три віки” автором використано прийом зіставлення для передачі змісту твору. Три характери, три покоління, три жіночі образи показані у цьому творі. Дівочі веселощі, материні клопоти, бабусині хвороби. Але разом з тим митець підкреслив духовну єдність трьох поколінь (див. Додаток А).

Ритм у композиції пов'язаний зі змістом картини. За ритмом руху, поведінкою людей можна визначити суть зображеної в картині події. Так в картині О.Рилова „У голубому просторі” передано ритмічний рух польоту птахів у просторі небес (див. Додаток А).

Лінія горизонту є важливим елементом побудови композиції. Низький горизонт створює у композиції відчуття монументальності фігур, як у картині В.Васнєцова „Три богатирі”. Композиція з горизонтом на рівні очей передає спокійне враження. Високий горизонт у композиції дає змогу художнику передавати безмежну далечінь земних просторів.

Освітлення і колір, як елементи композиції мають велике значення. Вони допомагають виявити композиційний центр, кольорове і тонове вирішення образів композиції, та загальний їх колорит. Освітлення і колір допомагають художнику передавати почуття та емоційні стани.