Контроль та оцінка навчальних досягнень учнів початкових класів з образотворчого мистецтва

Перевірка знань учнів — складова частина навчального процесу. Вона позитивно впливає на засвоєння програмового матеріалу, сприяє поліпшенню організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищує їх відповідальність за якість навчання. В процесі навчання контроль потрібний насамперед вчителю. Для того, щоб проаналізувати, наскільки успішно засвоюється навчальний матеріал, виявити і ліквідувати прогалини у знаннях учнів.

Контроль дуже важливий для учнів. Він допомагає їм об'єктивно оцінити свої знання, уміння, спонукає до систематичного навчання, вимагає навичок самостійної роботи, формує суспільнозначущі мотиви навчання. Контроль безпосередньо пов'язаний з цілевстановленням та аналізом. Важливо виявити якість засвоєних знань, встановити, які одержані уміння та навички практичної діяльності; виявити, наскільки ефективні методи та організаційні форми навчання, що використовувались, якщо необхідно, прийняти відповідні заходи щодо їх корекції. Педагогічна цінність контролю полягає в тому, що він демонструє всебічну інформацію про знання (повнота, глибина, усвідомлення, міцність, дієвість) та вміння учнів і дозволяє оцінити ефективність навчальної роботи кожного з них.

Поряд із контролем якості навчання слід розглянути і оцінку, яка має два аспекти:

оцінка як процедура оцінювання якої-небудь дії (діяльності);

оцінка як вираження в умовних знаках-балах, а також в оцінних судженнях вчителя ступеня засвоєння учнями знань, умінь, навичок, встановлених програмою.

Контроль якості навчання з образотворчого мистецтва здійснюється через поточне оцінювання результатів діяльності на уроках; тематичне оцінювання — на основі залікових тематичних робіт (на яке виділяється два чи, при необхідності, більше уроків); підсумкове оцінювання (семестрове) — на підставі тематичних атестацій.

Залікові тематичні роботи можуть здійснюватися у вигляді:

практичної роботи;

зображення композицій на великому форматі (АЗ);

залікових уроків наприкінці теми;

рефератів та дослідницької роботи за темою, що вивчається;

заліку у формі індивідуальної чи групової практичної роботи;

культурологічних ігор-заліків за змістом вивченого матеріалу;

захисту власних проектів учнів та ін.

Оцінювання навчальних досягнень учнів ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня. Оцінюється не рівень невдач, недоліків і прорахунків, а рівень досягнень порівняно з попередніми досягненнями (враховується рівень знань, уявлень; ставлення та оцінювальна аргументація; худож­ньо-практичні уміння і навички).

Підсумкова оцінка, що виставляється учневі на підставі поточного і те­матичного оцінювання, повинна виявляти кінцевий результат роботи учня протягом семестру чи навчального року, а не бути механічно виведеним се­редньоарифметичним балом,

В оцінюванні досягнень учнів із візуального виду мистецтва слід нада­вати перевагу перевірці практичних умінь і навичок, оцінюючи їх за стимулювально-мотиваційною функцією: насамперед сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здібностей емоційно-естетично реагувати на нього і знаходити особистісний смисл, стимулювати потребу в художньо-творчій самореалізації.

Вибір показників для оцінювання зображувальних робіт залежить від типу головного практичного завдання уроку (практично-навчальне, практич­но-виражальне чи комбіноване).

Практичні навчальні завдання оцінюються за такими критеріями:

рівень засвоєння та відтворення основних навчальних проблем (пе­редача форми, кольору, пропорцій, положення, розміщення на пло­щині, перспективних особливостей);

композиційна виразність роботи (формат, розмір і рівновага зобра­ження);

рівень оволодіння технікою зображення (графічною, живописною тощо).

В оцінюванні практичних виражальних завдань головними є:

оригінальність роботи, творчий підхід (вияв уяви, фантазії у ство­ренні власного художнього образу);

вміння створити певний настрій, характер (свідоме творче застосу­вання виражальних засобів — вибір колориту, освітлення, перспек­тиви тощо);

композиційні особливості (формат, композиційний центр, плано­вість, динаміка, ритм тощо);

вміння застосувати особливості художньої техніки.

Крім умінь і навичок з практичної художньої діяльності; перевірки та оцінювання досягнень учнів повинні стати:

вміння сприймати і розуміти, аналізувати твори мистецтва та висло­влювати власне естетичне ставлення до побаченого;

елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, основні поняття і терміни; творчість митців.

У 1-2 класах визначаються лише загальні рівні засвоєння учнями мате­ріалу — початковий, середній, достатній і високий, забезпечуючи безбальне оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно починати з 3-4 класу, керуючись певними критеріями і вимогами щодо їх засвоєння для кожного з рівнів [53].

3-поміж форм оцінювання перевагу слід надавати:

фронтальному опитуванню;

виконанню групових, колективних та індивідуальних практичних за­вдань;

ігровим ситуаціям (вікторина, кросворд або тест в ігровій формі).

Мета використання тестових запитань:

добір запитань, які потрібні для розкриття конкретної теми уроку;

вибір і групування запитань для створення на уроці ігрових ситуацій, (хто дасть більше правильних відповідей на запитання);

підготовка циклу запитань для кожного класу на урок.

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу:

І рівень — початковий (пізнавальний), на якому учень розпізнає та відтворює окремі факти, елементи об'єктів при повторному сприйнятті, раніше засвоєної інформації про них, або дій з ними. Оцінювання на цьому рівні відбувається в межах від 1 до 3 балів;

II рівень — середній (репродуктивний), на якому учнем здійснюється репродуктивна дія (копія) шляхом самостійного відтворення і застосування інформації про раніш засвоєну основу для виконання відомої дії у типовій ситуації. На цьому рівні учень може одержати від 4 до 6 балів;

III рівень — достатній (конструктивно-варіативний). У цьому випадку відбувається суб'єктивно нова інформація в процесі самостійної побудови або трансформації відомої основи для виконання нової дії у нетиповій ситуації. Оцінка навчальних досягнень учнів визначається від 7 до 9 балів;

IV рівень — високий (творчий). Результатом діяльності на цьому рівні є самостійне конструювання орієнтаційної основи дії (знання-трансформації), в процесі цієї діяльності створюється об'єктивно нова інформація. Відповідна оцінка на цьому рівні — від 10 до 12 балів.

Застосування сучасних методик організації й проведення контролю вимагають високого рівня науково-методичної підготовки та професійної майстерності вчителя, тому впровадження науково обґрунтованого контролю мусить стати стимулом підвищення професійного рівня всього педагогічних кадрів.

Лекція 5 (2 год.)