Позаурочна робота з образотворчого мистецтва у початкових класах

Головною функцією позаурочних форм занять є створення найсприятливіших умов для естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва. На позаурочних заняттях закріплюються і вдосконалюються сформовані на уроках образотворчого мистецтва знання, вміння і навички. Уроки є лише початком складної системи естетичного виховання, який передбачає заняття протягом шкільного дня, позакласну і позашкільну навчально-виховну роботу з образотворчого мистецтва. Для оптимального розв’язання всіх завдань естетико-художнього виховання варто практикувати різноманітні форми занять шляхом запровадження художньо-мистецьких заходів у режимі дня, популяризації факультативних занять, участі у мистецьких святах і акціях, різноманітних вікторинах КВК, створюючи для цього необхідні умови.

Важливою формою позаурочної навчально-виховної роботи є екскурсії у художні музеї, на виставки, в майстерні художників, скульпторів, народних майстрів. Вони розширюють і наповнюють світогляд учнів уявленнями про мистецтво, його цінності; розвивають естетичний смак, творчу уяву. Перед проведенням екскурсії у музей, на виставку необхідно, щоб педагог попередньо ознайомився з експозицією, щоб у ході екскурсії звернути увагу дітей на цікаві експонати, поставити влучні запитання. Після проведеної екскурсії дітям пропонується виконати зарисовки експонатів виставки.

Одна з розповсюджених форм позаурочної роботи – бесіди про образотворче мистецтво, які проводяться у ході годин спілкування з мистецтвом. Мета їх проведення – це сприймання естетичних явищ у мистецтві та навколишньому світі. Під час їх проведення діти отримують інформацію про різновиди і жанри образотворчого мистецтва, про цікаві художні техніки, життєвий та творчий шлях відомих митців. На відміну від уроків сприймання мистецтва під час годин спілкування з мистецтвом педагог має змогу якнайповніше познайомити учнів з творчістю художника, розповісти про композиційні та колористичні особливості демонстрованих творів; використовувати прийоми поліекрану та порівняння творів мистецтва. Тематика годин спілкування з мистецтвом визначається учителем творчо, з урахуванням конкретних естетико-виховних завдань, рівня знань, сформованого у дітей.

Зміст бесід про образотворче мистецтво може охоплювати таку тематику: „Ілюстрації до улюблених книжок. Робота художника над ілюструванням книги”. Попередня пропедевтична робота на заняттях з позакласного читання може включати підбір книг, підготовку розповіді про особливості творчої роботи художника-ілюстратора. Година спілкування з мистецтвом на тему: „Зображення тварин у творах художників” може проводитися в актовій залі школи, де об’єднуються учні паралельних класів. В процесі бесіди вчитель повинен продемонструвати репродукції картин і малюнків анімалістичного жанру (В.А. Сєрова, В.А. Ватагіна). Проведення мистецької години на тему: „Природа в образотворчому мистецтві, поезії та музиці” передбачає інтеграцію та взаємопроникнення різновидів мистецтва.

· Позакласна робота з образотворчого мистецтва з учнями молодшого шкільного віку

Для позакласних занять з образотворчого мистецтва характерна прикладна художня спрямованість. Якщо позаурочні заняття об’єднують учнів одного класу, то позакласні заняття охоплюють дітей різних класів. Форми позакласних занять з образотворчого мистецтва – це гуртки та студії художнього спрямування: живопису, декоративно-прикладної діяльності, ліплення, конструювання, дизайну.

Однією з форм позакласної роботи з учнями молодшого шкільного віку є гуртки художньої творчості. Як звичайно, це гуртки рисунку, живопису, композиції, скульптури або ліплення, декоративно-ужиткового мистецтва. Гуртки в початкових класах об’єднують учнів усіх чотирьох класів. Програми діяльності гуртків значно розширюють об’єм навчального матеріалу, який вивчають діти на уроках. Значно ширше рекомендується використовувати різноманітні образотворчі матеріали: кольорові пастелі, гуаш, сангіну, чорну і кольорову туш, глину, пластилін. В гуртках образотворчого мистецтва учні мають змогу отримати більш ґрунтовні знання в галузі історії мистецтва, наочно познайомитися з творами образотворчого мистецтва різних видів і жанрів.

Цікавою формою роботи у гуртках для школярів є створення альбомів творчості художника. Діти можуть включати в альбоми репродукції картин художника, записувати вірші близькі за тематикою до творів митця, додавати свої малюнки. В гуртках діти можуть опрацьовувати елементи графічного мистецтва, працювати плакатними перами, оформлювати настінні газети, листівки, плакати.

Проте, художні студії та гуртки у початкових класах не отримали достатнього поширення. Це є недоопрацюванням, оскільки досвід сучасних палаців школярів та молоді, художніх студій при палацах культури свідчить про те, що заняття художньої творчості необхідні у молодшому шкільному віці. Такі форми навчально-виховної діяльності сприяють розвитку природних здібностей дітей, спонукають формування інтересу до образотворчої діяльності, до мистецтва як форми суспільної свідомості.

Важливе виховне значення має організація виставок художніх робіт учнів, конкурсів на кращий дитячий малюнок, годин спілкування з мистецтвом, художньо-мистецьких вікторин. Участь у виставках, виступ з доповіддю на мистецьку тематику – це гарні методи заохочення дітей, які поглиблюють інтерес до творчості, художніх занять. Шкільні виставки дитячих робіт знаходять свій подальший розвиток у міських, обласних та всеукраїнських виставках дитячого малюнка.

Організація виставки в класі мобілізує і згуртовує дитячий колектив, а вчителю дає можливість пізнати краще учнів свого класу. Виставки мають пізнавальне і виховне значення як для тих дітей, які беруть участь в експозиції, так і тих дітей, які лише оглядають її. Учням, які готують малюнки для виставки вся підготовча робота приносить радість творення.

В умовах школи можна організувати виставки програмних малюнків і позакласних робіт. З програмних малюнків найкраще влаштовувати виставку в кінці півріччя чи року, бо за той час назбирається достатня кількість робіт (потрібно, щоб на виставці були різноманітні за тематикою роботи). Виставкові конкурсні роботи найкраще готувати на певну тему, або приурочені до визначної дати. Наприклад, конкурс на кращі дитячі роботи на теми: „Мій рідний край”, „Зимові забави”, „Ой весна красна”, „Дивовижний світ народної казки”, „Прекрасне навколо нас”. Педагог обумовлює матеріали, якими виконуватимуться конкурсні роботи: олівці, фарби акварельні чи гуашеві, кольорові пастелі та ін. Конкурс проводиться на умовах позакласної роботи. Попередньо на уроці образотворчого мистецтва вчитель пояснює завдання.

До виставки треба підготувати дітей заздалегідь, повідомивши, коли буде виставка і на яку тему. Слід провести декілька позакласних занять, на кожному з них дати завдання дітям виконати малюнок на певну тему. Малюнки виконані на заняттях учитель зберігає в папці. Безпосередньо перед виставкою педагог разом з дітьми відбирає кращі роботи та оформлює їх: кожен малюнок треба рівно обрізати і якщо він якісний - наклеїти на темний картон, а темні малюнки - на ясний. Цим забезпечується краще виділення малюнка на контрастному фоні. На зворотньому боці наклеюється петелька з ниточки для вигідного монтування виставки.

Кожна робота повинна бути підписана так, щоб було вказано прізвище, ім’я автора, назва картини і техніка виконання. Підписи з позначенням автора треба виконувати на невеликих прямокутниках паперу - етикетках, які не повинні заважати сприйманню малюнка. До відкриття виставки слід підготуватися, намалювати запрошення і підписати батькам, вчителям. Якщо в школі наявні паралельні класи, то можна домовитися про влаштування виставки спільними силами. Інколи корисно об'єднувати для цієї мети всі чотири класи. Виставка повинна діяти 2-3 тижні, щоб діти мали змогу добре познайомитися з нею.

Великий інтерес виявляють діти до організації малих картинних галерей – виставок репродукцій творів відомих українських та зарубіжних художників. Особливий виховний ефект має організація епізодичних виставок творів мистецтва різних жанрів, за темами уроків, до ювілейних дат митців. Для успішної організації такої виставки необхідно дотримуватися таких умов:

вибір значних і великих за розміром, якісних репродукцій;

належне естетичне оформлення виставки, логічний вибір репродукцій творів одного або декількох художників;

білий або нейтральний сірий фон стендів, достатні відстані між репродукціями для кращого споглядання;

якісне освітлення виставки, розташування художніх творів в естетично оформленому інтер’єрі школи.

Усі форми позаурочної та позакласної роботи з образотворчого мистецтва з учнями 1-4 класів мають бути спрямовані на розвиток у них інтересу та потреби до самостійного вивчення мистецтва. Тому важливо рекомендувати дітям книги для самостійного читання, радити колекціонувати репродукції художніх творів.

Організатору позаурочної та позакласної роботи мистецького спрямування важливо встановити тісні зв’язки школи, класу з художніми гуртками, студіями, школами, палацами дітей та молоді, малими академіями мистецтв, де проводиться велика робота з естетичного виховання дітей та молоді.

Цікавим напрямом у позакласній роботі з естетичного виховання молодших школярів є створення музеїв народної творчості та декоративно-ужиткового мистецтва. Такі музеї допомагають дітям глибше дізнатися про народні промисли та декоративно-ужиткове мистецтво рідного краю. У музеї декоративно-ужиткового мистецтва педагог спонукає дітей до свідомого осмислення традицій, залучає до мистецтва предків.

· Позашкільна освіта з художньо-естетичного спрямування учнів початкової школи

Система позашкільної освіти та виховання базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості, створених представниками різних спільнот України: суспільних та родинних цінностях, ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах і реалізується позашкільними закладами освіти у позаурочний час, дитячими молодіжними організаціями, творчими дитячими та молодіжними об'єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, у різних організаціях та установах.

Головна мета позашкільної освіти та виховання - створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей у вільний від навчання час, впровадженні якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності школярів, задоволенні їх освітніх потреб шляхом залучення до техніко-конструкторської, художньої, декоративно-прикладної та інших видів творчості.

Досвід роботи дитячих художніх шкіл, студій, малих академій мистецтва показує, що дітей з різним рівнем художніх здібностей і задатків можна успішно навчати образотворчої діяльності. Багато дітей, які вступають до студій, дитячих художніх шкіл зі слабким рівнем образотворчої підготовки, завдяки застосуванню відповідних форм і методів навчання згодом успішно навчаються. Діти, які закінчивши художню школу чи студію не займаються мистецтвом професійно, на все життя зберігають любов до нього і малюють як кажуть „для душі”. Вони стають активними пропагандистами образотворчого мистецтва і вносять елементи творчості в навчання або в роботу за фахом.

Успішний художньо-творчий розвиток дітей, зумовлений дотриманням низки методичних принципів, адекватних специфіці мистецтва. Керування художньо-творчим розвитком учнів передбачає врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних особливостей і традицій; останнє зумовлює звертання до глибоких коренів народної творчості, пронизаних національним духом, а не сліпе копіювання взірців і канонів мистецтва.

Ключем до успішного навчання в художніх школах є розуміння психології дитини певного віку, врахування її загального розвитку та характеру відображення. Завдання художньої школи помічати найперші прояви дитячої творчості, з повагою до неї ставитися і визначати шляхи до систематичного поступового руху, який повинен забезпечувати успішний розвиток творчих прагнень дитини. Важливу роль у становленні творчої манери учня відіграють різноманітні художні матеріали і техніки. У художній школі використовують матеріали, за допомогою яких дитина має можливість на папері передати свої почуття, враження, ставлення до навколишнього світу.

ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ХУДОЖНЬОЇ ШКОЛИ

№	Назва предметів	К-сть годин на тиждень 1 2 3 4	К-сть учбових тижнів	Усього годин на групу	Іспити (перегляди)
	Композиція
	Рисунок
	Живопис
	Скульптура
	Історія мистецтв
	Предмет за вибором
	Всього

Навчальна практика (2 тижні на групу - 48 годин)

Основними навчальними дисциплінами дитячої художньої школи, як маємо змогу пересвідчитися, є: композиція, рисунок, живопис, скульптура, історія мистецтв. В процесі навчання рисунку вирішуються завдання формування творчої особистості, емоційно-оцінюючого захопленого ставлення до життя, образотворчого мистецтва, художнього осмислення природи, людей, оточуючої дійсності. З цією метою художній розвиток учнів здійснюється шляхом пізнання складових мистецтва:

-змісту - заради чого створюється твір;

-мови - завдяки чому виражається зміст;

-мистецтва - як здатності створювати, відкривати невідоме.

Ці головні завдання здійснюються в тісному взаємозв'язку з навчанням основ образотворчої грамоти на рівнях співвідношення в 1-му класі із наступним розширенням об'єму знань і умінь. Одночасно формується уявлення дітей про взаємодію різних форм мистецтва з життям і між собою, вивчаються особливості мови і функції мистецтва - як теоретично (в формі бесід), так і практично (через особисте естетичне усвідомлення взаємовідношення минулого і майбутнього).

Навчальна програма з рисунку пропонує розвиток образного мислення - від інтуїтивного самовираження до аналітично-чуттєвого сприйняття життєвих сторін дійсності, з одночасним вивченням виразних і технічних ознак графіки. Запропонована система роботи з дітьми сприяє не звичайному становленню технічних навичок рисунку, а формуванню художньо-образного мислення, естетичного смаку. Міжпредметні зв'язки здійснюються через вивчення способів відбору виразних засобів рисунку, що підводить учнів до опанування мови графіки і вказує шляхи пошуку виразних засобів рисунку в різних видах композиції. Рисунок в перші два роки навчання ґрунтується на спостерігаючій перспективі. Діти відображають перспективні скорочення на основі спостережень і порівнянь. Учитель уважно підштовхує їх в цьому напрямку.

На уроках історії мистецтва проводяться бесіди про образотворче мистецтво як засіб естетичного виховання, який допомагає учням формувати вміння бачити і розуміти прекрасне, виховувати естетичний смак. Бесіди про мистецтво дають дітям можливість емоційно переживати побачене і давати йому свою власну оцінку позитивну чи негативну.

Значення бесід про мистецтво дуже вагоме, воно об’єднує в собі освітні і виховні цілі. Знайомлячись із творами образотворчого мистецтва учень, у першу чергу, вивчає і пізнає світ, який несе певну навчальну інформацію: історичні факти, життя дітей і дорослих в минулому і в наш час, опис природи, її явищ. Крім цього учні довідуються про художників, митців, авторів даних картин, про епоху в якій вони жили і творили. Під час розгляду та аналізу творів мистецтва у дітей виникає певний емоційний стан, переживання, від якого розвиваються і певні почуття: любові до рідного краю, радості, гордості за героїчне минуле свого народу. Споглядання творів мистецтва викликає певну естетичну насолоду, дає радість, задоволення, розвиває почуття краси, підвищує рівень художньої культури особистості дитини.

На уроках ліплення (скульптури) емоційні переживання викликають твори скульптури, хоча вони позбавлені живописності. Проте великий вплив на особистість школяра має їх форма, пластика, фактура. Естетичне сприйняття творів скульптури передбачає і художнє осмислення: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів природи і тваринного світу, зовнішнього вигляду людини.

Навчання в художніх школах неповноцінне без знайомства з чудовими зразками народного мистецтва, які сприяють естетичному вихованню дітей. Заняття в художніх школах прищеплюють любов до рідного краю, його народу і народного мистецтва, знайомлять дітей з мистецтвом графіки, живопису та скульптури, поглиблюють та розширюють загальний культурний рівень дітей. Великий естетичний вплив на дитину мають твори декоративного мистецтва. Краса вишивкових узорів, візерунки різьби, барвистість народного розпису, витончена техніка писанкових орнаментів - невичерпне джерело естетичної насолоди. Аналізуючи твори декоративного мистецтва, в першу чергу слід визначити вид і техніку роботи, зміст орнаментації, символіки. Цілком природно, що питання змісту і напряму виховання молодших школярів засобами народного образотворчого мистецтва набуває сьогодні величезне значення. Багато передових митців звертаються до скарбниці народного мистецтва, запозичуючи і розвиваючи кращі надбання народу, надаючи їм нового змісту.

В системі позашкільної освіти заслуговує на увагу досвід роботи дитячих академій мистецтв. Розглянемо структуру і зміст роботи такого закладу на прикладі Київської дитячої академії мистецтв. Даний заклад має у своїй структурі чотири факультети: образотворчий, музичний, хореографічний, театральний, які функціонують у тісному взаємозв’язку [60].

На образотворчому факультеті викладають п’ять дисциплін: живопис, скульптуру, малюнок, графіку, декоративне мистецтво, композицію. Програма з основ композиції є ключовою на факультеті. Композиція входить до змісту уроків з живопису, малюнку і графіки, скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Можна сказати, що на факультеті викладається один предмет – образотворче мистецтво, яке приймає різні форми вияву через художні матеріали і техніки, втілюючи красу і гармонію. Навчання у дитячій академії мистецтв розпочинається з 6 років. Мистецтво органічно входить у життя дитини, стає невід’ємною часткою, елементом світосприйняття.

Для досягнення найкращих результатів у структурі академії функціонують кафедри і лабораторії. Такі підрозділи дають можливість кожному учневі обрати собі предмет для більш поглибленого вивчення. У навчально-виховному процесі академії велике значення приділяється гармонійному поєднанню теоретичного курсу з практичними завданнями. Засвоєння технічної сторони творчості передбачає викладання практичного методу навчальних завдань, виявлення їх внутрішньої логіки, послідовності; визначення мети окремих завдань у системі загального цілого.

У процесі навчання кожна дитина усвідомлює, що має право на свій власний шлях у мистецтві та своє світосприйняття. Тому дитяча академія мистецтв створює ауру буденну і святкову, в якій виникає бажання навчатися і творити.

Лекція 6 (2год.)

Тема. Зміст і методика формування знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва з навчальних проблем „композиція”, „форма”

Головні напрями і завдання художньої діяльності з питання „композиції” у початковій школі.

Систематизований обсяг програмових вимог до формування знань, умінь і уявлень молодших школярів з навчальної проблеми „композиція”.

Формування поняття про композицію та основні її закономірності і засоби.

Зміст і методика уроків тематичного малювання у початкових класах.

Ознайомлення молодших школярів з мистецтвом оформлення книги. Методика виконання ескізу сюжетної композиції на теми дитячих казок..

Систематизований обсяг програмових вимог до формування знань, умінь і уявлень молодших школярів з навчальної проблеми „форма”.

Методика відтворення форми предметів, конструкції, пропорцій.