Характеристика ризиків проектного фінансування

Відхилення сподіваних результатів від середньої або сподіваної величини прийнято називати ризиком.

Найпростіше досліджувати та аналізувати ризик, якщо поділити його на дві категорії: рівень ризику та ризик часу.

Рівень ризику можна визначити шляхом порівняння ризикованості тих чи інших вкладень капіталу.

З фінансової точки зору ризик називають зростаючою функцією часу. Тобто, якщо триваліший термін вкладу, то більший ризик.

Отже, ризик - це можливість того, що відбудеться деяка небажана подія. Зокрема, у підприємницькій діяльності ризик прийнято порівнювати з можливістю втрати підприємством своїх ресурсів, зниженням запланованих доходів або появою додаткових витрат у процесі здійснення певної фінансової чи виробничої діяльності.

Ризик можна розглядати і як іманентну властивість ринкового середовища, у зв’язку з чим, ризики можна розподілити на:

Æ виробничий, пов’язаний із можливість невиконання фірмою своїх зобов’язань перед замовником;

Æ фінансовий, пов’язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов’язань перед інвестором внаслідок використання для фінансування діяльності фірми позичкових коштів;

Æ інвестиційний, пов’язаний із можливим знецінюванням інвестиційного портфеля, який складається як із власних, так придбаних цінних паперів;

Æ ринковий, пов’язаний із можливістю коливання ринкових процентних ставок на фондовому ринку та курсів валют;

Æ політичний, який стосується можливих збитків підприємців та інвесторів внаслідок нестабільної політичної ситуації у країні.

У процесі реалізації підприємством реального інвестиційного проекту виникає проектний ризик.

Таким чином, проектний ризик - це сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що має місце у негативному впливі різних факторів на потоки грошових коштів. Такому ризику властиві наступні особливості:

1. Інтегрований характер. Ризик реального інвестиційного проекту є сукупним поняттям, що інтегрує у собі багато численні види конкретних інвестиційних ризиків.

2. Об’єктивність прояву. Проектний ризик є об’єктивним явищем у функціонуванні будь-якого підприємства, що здійснює реальне інвестування.

3. Постадійні особливості на різних стадіях здійснення інвестиційного проекту. Можуть виникати непередбачені ознаки проектного ризику, що виникають в наслідок зміни умов на стадіях: перед проектній, інвестиційній, експлуатаційній і т. д.

4. Високий рівень зв’язку з комерційним ризиком. Інвестиційний прибуток за проектом формується, як правило, на стадії його експлуатації, тобто у процесі операційної діяльності підприємства, і прямо пов’язане з ефективністю і ризиком комерційної діяльності підприємства.

5. Висока залежність від тривалості життєвого циклу проекту. Цей чинник часу має істотний вплив на загальний рівень проектного ризику, оскільки залежить від тривалості проекту. За короткостроковими та інвестиційними проектами детермінованість зовнішніх та внутрішніх чинників дозволяє обрати такі параметри реалізації, що генерують найменший рівень ризику

6. Високий рівень коливання рівня ризику за подібними (типовими) проектами. Рівень проектного ризику, навіть для однотипних реальних інвестиційних проектів одного і того ж виробництва, не є незмінним і коливається в залежності від місцевих умов: природнокліматичних, геополітичних, інженерно-комунікаційних тощо.

7. Відсутність достатньої інформаційної бази для оцінки рівня ризику. Унікальність параметрів кожного інвестиційного проекту та умов його здійснення не дозволяє використовувати у широкому розумінні економіко-статистичні, аналогові та деякі інші методи оцінки рівня проектного ризику.

8. Відсутність надійних ринкових індикаторів, що використовуються для оцінки рівня ризику. Якщо у процесі фінансового інвестування підприємство може використовувати систему індикаторів фондового ринку, то на сегментах інвестиційного ринку, пов’язаного з реальним інвестуванням такі індикатори відсутні.

9. Суб’єктивність оцінки. Незважаючи на об’єктивну природу проектного ризику як економічного явища основний оцінювальний його показник – рівень ризику – носить суб’єктивний характер. В Україні широко використовується “типова” класифікація проектних ризиків, подана у “Методичних рекомендаціях з підготовки інвестиційних проектів, до реалізації яких залучатимуться іноземні інвестори”, затверджених колегією Мінекономіки України, протокол від 19 грудня 1994 року, № 7/16 (друга редакція 1999 року), відповідно до якої усі проектні ризики класифікують за ознаками (ри

Усі проектні ризики притаманні проектному фінансуванні, бо на відміну від інших методів фінансування інвестиційних проектів, воно здійснюється лише на основі обліку та управління ризиками, розподілу ризиків між учасниками проекту, а також аналізу та оцінки інвестиційних витрат та отриманих доходів.

Стосовно проектів, які реалізуються цілком, або в основному приватними структурами, головним критерієм успішності проекту є його комерційна (фінансова) ефективність, а ризиками проектного фінансування є фактори, що загрожують отриманню його основними учасниками запланованого фінансового результату (кредиторами – позичкового відсотку; засновниками та власниками компанії – прибутку, іншими компаньйонами - дивідендів тощо).

З огляду на особливості та причини виникнення, існують різноманітні системи класифікації ризиків проектного фінансування, зокрема, в залежності від обраних критерій оцінки:

Ø класифікація за фазами (етапами) проектної діяльності: - на передінвестиційній фазі; інвестиційній (будівельній); фазі пусконалагоджувальних робіт; а також операційній (виробничій) фазі;

Ø класифікація за критерієм можливості або неможливості для учасників проектної діяльності впливати на фактори знецінення проекту. З цієї позиції ризики поділяють на 1)внутрішні (ендогенні), які можуть виникати на усіх стадіях та етапах реалізації проекту; зовнішні (екзогенні), до яких відносять політичні та форс-мажорні ризики;

Ø класифікація з точки зору можливості захисту від ризиків: 1) ризики, що страхуються через гарантії, резервні фонди або страхові компанії; 2) ризики, які застрахувати неможливо або надто дорого.

Аналіз цих класифікацій ризиків дозволяє виділити такі “типові” ризики проектної діяльності, див. табл. 1:

Ø ризик учасників проекту;

Ø ризик перевищення кошторисної вартості проекту;

Ø затримка введення проекту в експлуатацію;

Ø виробничий ризик;

Ø ризик, пов`язаний з управлінням;

Ø збутові ризики;

Ø фінансові ризики;

Ø політичні ризики;

Ø форс-мажорні ризики.

Приведена вище класифікація ризиків проектного фінансування є достатньо умовною і може розглядатися лише як відправна точка виявлення значних ризиків для кожного конкретного проекту. Ці ризики у кожному конкретному випадку мають визначатися спеціалістами та експертами з урахуванням галузевої належності, масштабів, вибраної технології, країни реалізації та інших специфічних особливостей проекту, (табл.1).

Таблиця 1.