Контрольний блок

Тести і завдання

1. Запишіть поданий уривок тексту, поставте потрібні розділові знаки:

Дуб здавна користується у людей великою шаною згадував Береговець з-поміж усіх наших дерев наймогутніший пагін землі. Не так уже й багато стрічається на Україні ось таких довгожителів. На Звенигородщині є Шевченків дуб а поблизу Хортиці Запорізький якому перевалило за сімсот літ. Дуби для нас неначе ті піраміди. На їхніх кронах вляглася наша нелегка але славна історія... (І. Цюпа)

2. Назвіть пунктограму між частинами безсполучникового складного речення, вибравши правильну відповідь.

· Заглядає в шибу казка сивими очима материнська добра ласка в неї за плечима (В.Симоненко):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· У хаті тепло від печі йде дух, розходиться по всіх закутках (М.Коцюбинський):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· Навіть стежки людини затерті й закриті поле сховало стужки й дороги (М.Коцюбинський):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· Нап‘юся з живої криниці візьму доброти від землі (М.Сингаївський):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· Вогненна зірка в небі пролетіла сичі кричали, вісники біди (Ліна Костенко):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· У нас тече мандрівна кров кудись би їхав все чи йшов (О.Олесь):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· Люди зникають зостаються їхні діла (Ю.Збанацький):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· Був би він дідом пішов би сторожем (А.Малишко):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· Не до пісень мені тремтять на віях сльози (О.Олесь):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

· По мосту повільно сунули плетені з лози величезні кучі, повні горшків їхали на базар опішнянські гончарі (Г.Тютюнник):

а) кома;

б) крапка з комою;

в) тире;

г) двокрапка.

Завдання. Запишіть речення, поставте розділові знаки. Зробіть повний пунктуаційний розбір кожного речення.

Варіант 1. 1. За ти­ж­день Сте­пан упо­ряд­ку­вав ар­хів і дав лад біб­ліо­те­ці по­ра­ю­чись бі­ля неї з та­кою чут­тє­вою вті­хою бо лю­бив цю спра­ву лю­бив кни­ж­ки як мо­же їх лю­би­ти той хто з них по­чер­п­нув не тіль­ки пер­ше знан­ня про світ а й за­хо­п­лен­ня ним для то­го кни­ж­ка ли­ша­є­ть­ся ві­ч­ним мі­н­ли­вим і жи­вим до­б­ро­ді­єм. (В.Підмогильний). 2. До­сі ко­ли Та­ня ду­ма­ла про вій­ну ко­ли об­го­во­рю­ва­ли між со­бою невті­ш­ні ким-­не­будь за­ве­зе­ні з мі­с­та фро­н­то­ві зве­ден­ня її (при всій тра­гі­ч­но­с­ті по­дій) усе ж не по­ки­да­ла на­дія на якесь чу­до спо­ді­ван­ня на те що од­ної пре­к­ра­с­ної дни­ни вій­на все ж скін­чи­ть­ся так са­мо ра­п­то­во як і по­ча­лась. (О.Гончар).

Варіант 2.

Ще стелеться над містом чорний дим

Ще пахнуть смертю обгорілі ями

І скрикнувши обвалюється дім

Ще на асфальті кров димиться цегла

Залізо битви скровлене й криве

Але вже місто вільне й не полегле

Встає з руїн світліє і живе. (М.Рильський).

Варіант 3.

1. Хай ко­мусь аж над­то еле­мен­та­р­ним або на­віть смі­ш­ним мо­же ви­да­тись світ із яко­го ми ви­й­ш­ли а для нас він був і бу­де дже­ре­лом роз­ду­мів бо ми жи­ли там де все як нам зда­є­ть­ся бу­ло бли­ж­че до са­мо­го се­бе до при­ро­ди до трав до не­ба і со­н­ця мо­же на­віть бли­ж­че до ре­чей скла­д­них до тих ви­то­ків га­р­мо­нії що їх так нер­во­во й бо­лі­с­но шу­кає лю­ди­на су­ча­с­на. (О.Гончар). 2. Ко­ли ж обер­та­юсь я ча­сом до кри­ни­ці з якої пив ко­лись во­ду і до мо­єї бі­лої при­ві­т­ної ха­ти­ни і по­си­лаю їм у да­ле­ке ми­ну­ле своє бла­го­сло­вен­ня я ро­б­лю ту ли­ше “помилку” яку ро­б­лять і ро­би­ти­муть скіль­ки й світ сто­я­ти­ме ду­ші на­род­ні жи­ві всіх епох і на­ро­дів зга­ду­ю­чи про не­за­бу­т­ні ча­ри ди­тин­с­т­ва. (О.Довженко).

Варіант 4.

1. Юна пе­ре­по­в­не­на мрі­я­ми ду­ша зна­хо­ди­ла від­ра­ду і в то­му еле­мен­та­р­но­му сві­ті де най­скла­д­ні­шою ма­ши­ною бу­ла пряд­ка де пло­мін­чик на rнотику був єди­ним не­оном ва­ших осін­ніх но­чей де взи­м­ку смі­ли­вий ма­ляр-­мо­роз ма­лю­вав по ві­кнах буй­ні свої ві­т­ра­жі бі­лі роз­ма­ши­с­ті па­по­ро­ті лі­леї хи­ме­р­не квіт­тя тро­пі­ків.(О.Гончар). 2. Зда­ва­ло­ся хви­ли­на­ми що со­н­це осе­ре­док сві­ту та жит­тя схо­ва­ло­ся сьо­го­д­ні між ме­ре­жи­вом гі­лок і ли­с­тя яб­лунь груш і че­ре­шень щоб зро­би­ти осе­ред­ком спра­в­ж­ньо­го ду­хо­в­но­го жит­тя і лю­дя­но­с­ті та ду­ше­в­но­го те­п­ла і мо­ло­де­чо­го за­хо­п­лен­ня цю ру­ся­ву іс­то­ту яка се­бе на­зи­ва­ла мав­кою. (О.Турянський).

Варіант 5.

1.Моя лю­бов до те­бе Укра­ї­но це від­да­ність бій­ця бу­ді­в­ни­ка це ла­с­ка щи­рість від­да­но­го си­на (Р.Братунь). 2. Мі­ль­йо­ни нер­вів і най­то­н­ших нер­ви­нок ме­не зв’я­зу­ють з сво­їм на­ро­дом з усі­ма на­ро­да­ми з усім люд­с­т­вом з усім сві­том і Все­сві­том з ми­ну­лим су­ча­с­ним і май­бу­т­нім (М.Шумило). 3. Хо­тів би я си­ном на­зва­тись тво­їм за­жу­ре­на ти­ха ста­рень­ка узбе­ч­ко (Д.Павличко). 4. Пі­деш ті­єю сте­ж­кою гля­неш кру­гом се­бе і скрізь ба­чиш зе­ле­не мо­ре верб сад­ків ко­но­пель со­ня­ш­ни­ків ку­ку­ру­дзи та гу­с­тої осо­ки (І.Нечуй-Левицький).

Варіант 6.

1.Сонце од­хо­ди­ло до спо­кою чер­во­ним сві­том об­да­ю­чи зе­м­лю (П.Мирний). 2. Іду до­ро­га­ми ве­с­ни і по­си­лаю при­віт со­н­цю кві­там ко­хан­ню (С.Бурлаков). 2. Десь за річ­кою го­рі­ло в ши­б­ці же­в­рі­ло пе­ре­ли­ва­лось па­ла­х­ко­ті­ло (О.Гончар). 3. Сно­пи пше­ни­ці і жи­та ян­та­р­ні ка­ча­ни ку­ку­ру­дзи яб­лу­ка і по­мі­до­ри ря­с­ні гро­на ви­но­г­ра­ду на­ли­ті зе­ле­ним со­ком і со­н­цем все роз­по­ві­да­ло про ро­дю­чу укра­їн­сь­ку зе­м­лю (І.Цюпа). 4. У то­го ота­ма­на бу­ло два си­ни Оле­к­са й Мар­ко га­р­ні со­ко­ли від­ва­ж­ні по­ті­ха ба­ть­ка й на­дія нень­ки Укра­ї­ни (С. Яро­шин­сь­ка).

Варіант 7.

1.Україна Ось во­на ба­р­ви­с­та і яс­к­ра­ва вті­ли­лась в цьо­му рай­ду­ж­но­му па­ла­ці при­кра­ше­но­му зо­ло­тим ко­лос­сям (І.Цюпа). 2. Сав­ко Гор­ді­є­н­ко без­ву­сий го­ло­ва з го­с­т­рим об­лич­чям по­ди­ви­в­ся у ві­к­но і пі­дійшов до на­тов­пу (М.Хвильовий). 2. Ви­д­но не ко­хан­ня а тіль­ки пер­ший по­дих і пер­ший ту­ма­нець йо­го три­во­ж­но тор­к­ну­ли­ся ді­во­чо­го се­р­ця (М.Стельмах). 3. Нам Ві­т­чи­з­ну все жит­тя лю­би­ти від усьо­го се­р­ця від душі (О.Ющенко). 4. З оди­но­кої на ці­ле та­тар­сь­ке се­ло ка­в’я­р­ні ду­же до­б­ре ви­д­но бу­ло і мо­ре і сі­рі пі­с­ки…(М.Коцюбинський).

Варіант 8.

1.Хотілося снів не­зви­чай­них ма­рев зе­ле­них до­ріг на яс­ній зе­м­лі… (А.Малишко). 2. У цій ро­лі во­на впер­ше ви­й­ш­ла на сце­ну вже не як до­ч­ка по­мі­щи­ка Ада­сов­сь­ко­го а як мо­ло­да ар­ти­с­т­ка мо­ло­до­го ман­д­рі­в­но­го укра­їн­сь­ко­го те­а­т­ру Ма­рія За­нь­ко­ве­цька (В.Минко). 3. Спра­в­ж­ній учи­тель пе­ре­жи­вав знан­ня як ра­дість осо­би­с­то­го при­лу­чен­ня до ду­хо­в­них ба­гатств ство­ре­них люд­с­т­вом (В.Сухомлинський). 4. Учи­те­лю стою пе­ред то­бою ма­лий вча­ро­ва­ний до ні­мо­ти (Д.Павличко).

Варіант 9.

1.Дні му­с­ку­ля­с­ті та сма­г­ля­во­чо­лі на­по­в­не­ні че­р­ле­ним со­н­цем вщерть уми­ті ні­ж­ним пер­ві­с­т­ком-­до­щем не­на­че хви­лі зву­ків роз­ли­ли­ся (С.Реп’ях). 2. Дід у фі­ль­мі “Земля” це мій по­кій­ний най­до­б­рі­ший дід Се­мен Та­ра­со­вич ко­ли­ш­ній чу­мак че­с­ний і не­зло­б­ний (О.Довженко). 3. На­род­ні ме­с­ни­ки уча­с­ни­ки ле­ген­да­р­но­го під­піл­ля сво­єю бо­роть­бою все­ля­ли в ду­ші ки­ян по­лу­м’я­ну ві­ру в при­йде­ш­нє ви­з­во­лен­ня з усіх сил на­бли­жа­ли йо­го (І.Сподаренко). 4. Ху­с­ти­ну ки­ну­в­ши на пле­чі на­ді­в­ши плат­тя ве­с­ня­не бе­різ­ка ви­бі­г­ла над­ве­чір і жде чи ві­т­ру чи ме­не (С.Бурлаков).

Варіант 10.

1.Та не ли­ша­ло­ся ме­ні об­раз на те­бе зе­м­ле ми­ла за спа­ле­ні в око­пах дні за ту­пі­с­тю під­тя­ті кри­ла (С.Руданський). 2. Ти ме­не з ди­тин­с­т­ва пі­дійма­ла хліб да­ла з пі­с­ня­ми со­ло­в’я від­ве­ла до­ріг ме­ні не­ма­ло зе­м­ле зо­ре­но­си­це моя!(А.Малишко) 3. По­е­ту ка­жуть тре­ба зна­ти мо­ву та ще й умі­ти впра­в­но ри­му­вать (В.Симоненко). 4. Дру­гий су­сід мій Гри­го­рій Ши­ян ви­рі­шив зо­всім не по­ки­да­ти своєї ста­рої ха­ти на ви­со­кім па­го­р­бі над пла­в­ня­ми (О.Довженко).

Варіант 11.

1.Із за­хо­ду по­над ста­рим пе­в­но ще до­во­єн­ним ку­ку­ру­дзи­щем (з-під сні­гу тіль­ки де­і­н­де сти­р­ча­ли по­ла­ма­ні зчо­р­ні­лі сте­б­ла) май­же над са­мою зе­м­лею тя­г­ло хма­ри (Г.Тютюнник). 2. Зру­ба­ти ліс та це ж зло­дій­с­т­во (О.Донченко). 3. Від­ми­каю сві­та­нок скри­пі­ч­ним клю­чем (Л.Костенко). 4. І все то те вся кра­ї­на по­ви­та кра­сою зе­ле­ніє вми­ва­є­ть­ся дрі­б­ною ро­сою (Т.Шевченко).

Варіант 12.

1.Я те­бе че­ка­ла ро­ки й ро­ки рай­ду­гу пу­с­ка­ла з ру­ка­ва на твої за­сні­же­ні мо­ро­ки на твої огро­з­не­ні сло­ва (І.Драч). 2. І ме­не в сі­м’ї ве­ли­кій сі­м’ї во­ль­ній но­вій не за­бу­дь­те по­м’я­ну­ти не­злим ти­хим сло­вом (Т.Шевченко). 3. Ко­ман­дир тре­тьої об­слу­ги Де­нис Бла­жен­ко ви­со­кий мов­чун з зав­жди на­су­п­ле­ни­ми чо­р­ни­ми бро­ва­ми за­явив ра­п­том про своє зна­йом­с­т­во з По­лі­щу­ком (О.Гончар). 4. І світ ве­ли­кий не­озо­рий на­ле­жить нам то­бі й ме­ні (В.Симоненко).

Варіант 13.

1.В про­зо­ро­му п’я­н­ко­му по­ві­т­рі по­че­пи­в­ся пер­ший дзво­ник ве­с­ни кри­хі­т­ний жай­во­ро­нок (Ю.Яновський). 2. І зно­ву в що­ден­ній ро­бо­ті по­тя­г­лись у ви­рій не вер­та­ю­чись на­зад про­па­х­лі по­том і жи­т­нім хлі­бом дні (М.Стельмах). 3. Усі яс­но­ве­ль­мо­ж­ні ці сор­ти при­ще­п­ле­ні до неї до ши­п­ши­ни з її ко­рін­ня жи­в­ля­ть­ся бра­то­ве! (М.Рильський). 4. Це мо­же на­віть і не вір­ші а кві­ти ки­ну­ті то­бі (Л.Костенко).

Варіант 14.

1. В Укра­ї­ну ідіть ді­ти в на­шу Укра­ї­ну по­під­тин­ню си­ро­та­ми…(Т.Шевченко). 2. Їду по­лем бу­р’я­ни­ща­ми раз по раз об­ми­на­ю­чи гли­бо­кі ви­р­ви з-під сна­ря­дів ле­д­ве не вщерть на­ли­ті ка­ла­му­т­ною та­лою во­дою від­ли­га вже тре­тій день і при­слу­ха­юсь до ту­ма­ну (Г.Тютюнник). 3. Від зе­м­ли­с­то­го щіль­ни­ка ледь па­х­ло во­с­ком та ще зда­є­ть­ся не­к­та­ром по­льо­вих кві­тів (Є.Гуцало). 4. Не­пра­в­дою весь світ прой­деш та на­зад не по­ве­р­не­ш­ся (Н.тв.).

Варіант 15.

1.Передосінній сум те­че по ти­хих сто­в­бу­рах і за­ті­кає жо­в­ти­з­ною у ли­с­тя мід­дю в жо­лу­дя ог­нем у го­ро­би­ну (М.Стельмах). 2. В го­ди­ни ра­до­с­ті і смер­ті в тру­ді пе­ча­лі та в бою лю­б­лю за­лі­з­ну і упер­ту ві­т­чи­з­ну зо­ря­ну мою (Л.Первомайський). 3. Та в пре­к­ра­с­нім жит­ті важ­ко­му бу­дуть зав­жди сі­ять ме­ні в ду­шу по­в­ну ві­т­рів і гро­му сі­ру­ва­тих очей во­г­ні (В.Симоненко). 4. Укра­ї­но моя на­пли­ває за­гро­з­ли­ва ту­ча і дзю­ба­ті шу­лі­ки з чу­жої як смерть сто­ро­ни (А.Малишко).

Варіант 16.

1. Мі­ся­ченьку Наш го­лу­б­чи­ку Хо­ди до нас ве­че­ря­ти (Т.Шевченко). 2. Лю­ди на па­лу­бі мов за­ча­ро­ва­ні мов­ч­ки ди­в­ля­ть­ся вго­ру (О.Довженко). 3. Ні­ч­ний ту­ман на­по­в­ню­вав по ві­н­ця обо­ло­ні по­ви­сав над рі­ч­кою а вра­н­ці ро­же­во клу­бо­чив і та­нув у ви­со­ко­сті…(В.Дрозд). 4. Тіль­ки рі­д­не сло­во ви­пле­ка­не тво­їм ро­дом і на­ро­дом має та­є­м­ни­чу зда­т­ність три­ма­ти лю­ди­ну у по­в­но­ті її іс­то­ри­ч­но­го і ду­хо­в­но­го жит­тя (І.Драч).

Індивідуальне науково-дослідне завдання

1. Складіть пам’ятку для учнів 5 класу «Основні правила ведення діалогу» (5 балів).

2. Напишіть реферат на одну із тем (14 балів).

Ø Система видільних розділових знаків сучасної української мови.

Ø Система віддільних розділових знаків сучасної української мови.

Ø Цитата як засіб передачі чужого мовлення.

Ø Стилістичне використання цитат (твір доберіть самостійно).

Ø Непряма мова як засіб передачі чужого мовлення.

Ø Особливості текстотворення в сучасній українській мові.

Контрольна робота (диктант із граматичним завданням)

Варіант 1

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Які відношення встановлюються у складносурядних реченнях, час­тини яких поєднані парними сполучниками?

2. Переписати речення, поставити розділові знаки, зробити їх синтаксичний аналіз.

1.Хороша в зірок мова багата і ясна та тільки невідома філологам вона (Л. Укр.). 2. Майже нечутно зривалася шелестіла пісня на устах Безсмертного як нечутно падали з воза на дорогу краплини його життя (Ст.). 3. Прийшла Покрова сиди чумак дома (Н. тв.). 4. До ставу що закрився гаєм Ідуть дівчата хмари прати І вітер листя розгортає Бо хоче сонце з вільх зірвати (Ант.)

3. Із двох наведених простих речень утворити різні типи складних, сха­рактеризувати їх.

Пісню співає чисте серце. Вона мене завжди зворушує.

4. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризува­ти їх. Поставити потрібні розділові знаки.

1. Це Дніпро дядьку? Ні синку се Самара теж козацька ріка (А. Чайковський). 2. Роман «Мати» А. Головка закінчується такими словами Щасти тобі синку на твоїй путі (Підручник). 3. Усі жваво цікавилися яка погода буде в травні цього року.

Варіант 2

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Чи можуть складносурядні речення з розділовими сполучниками бути багатокомпонентними?

2.Переписати речення, поставити потрібні розділові знаки, зробити їх синтаксичний аналіз.

1.Я домовився вас візьмуть працювати (3б.). 2. Хто в липні жари боїться той узимку не має чим погріться (Н. тв.). 3. Люди не спали проте довкола панувала нашорошена тиша (Панч.). 4. Зліва співали струмки що збігали з гір і кожен з них мав свій голос (Коц.).

3.Із наведених простих речень утворити різних типів складні, схарак­теризувати їх.

Прийшов ранок. Пробудилися птахи і щебетом сповнили гаї.

4.Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризува­ти їх. Поставити потрібні розділові знаки.

1. Перші вистави кияни побачили ще на початку сімнадцятого сто­ліття в стінах братської школи та Києво-Могилянської колегії при­страсно пояснював своїм друзям Микола. 2. У «Щоденнику» Довжен­ко писав Коли ми не збагнемо краси ми ніколи не зрозуміємо правди ні в минулому ні в сучасному ні в майбутньому. Краса нас всьому вчить. 3.Звідки ти знаєш таку премудрість? Подумаєш! У книжках пишуть і всі так роблять. Хіба це секрет? (Коп.).

Варіант З

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Які відтінки протиставних відношень виражають сполучники зате, проте, однак? Чи завжди вони відповідають смисловому значенню спо­лучників а, але?

2.Переписати речення, поставивши розділові знаки, зробити їх син­таксичний аналіз.

1.Захоче людина на голій верховині квіти зацвітуть (Н. тв.). 2. Посієм коло хижки мак-відюк терлич посадимо коло порога та й не приступиться ніяка сила (Л. Укр.). 3. Його збентеженість помітили навіть сусідські хлопчики які щовечора щебетали на подвір'ї (Сим.). 4. Я не моливсь коли в степах широких Брати-солдати падали в ріллю А про­клинав убивць і довгі роки Боровсь зі злом бо я людей люблю (Луц.).

3.Із трьох наведених простих речень побудувати різні типи складних, схарактеризувати їх.

Сонце пригрівало сильніше. Земля дихала вільно. Із голубого неба долітав журавлиний клич.

4. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх. Переписати, поставити розділові знаки.

І. Та-ак зітхнув Дорош. Все можуть зробити людські руки коли захочуть (Тют.). 2. Культура мови це дотримання усталених мовних норм усної і писемної літературної мови а також свідоме цілеспрямо­ване майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування Українська мова. Енциклопедія.— К.: Укр. енцикл., 2000. — С. 263. 3. А ви давно були в Полтаві? При школі зимував торік.

Варіант 4

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

За допомогою яких сполучників у складносурядних реченнях вира­жаються приєднувальні відношення?

2. Переписати речення, поставивши, де потрібно, розділові знаки, зро­бити їх синтаксичний аналіз.

1. Коли ти йдеш крізь ліс Я хочу стати лісом Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом (Лук.). 2. Тут кажуть уночі горять вогні болотні чи світяться корчі зотлілі до трухи (Руд.). 3. Але ж тепер караючись у злі цю істину приймаю за основу без мук немає волі на Землі без волі до людей не прийде Слово (Руд.). 4. Аби було що їсти то й на городі можна сісти (Н. тв).

3. З чотирьох наведених простих речень побудувати різні типи склад­них, схарактеризувати їх.

Микола задрімав сидячи. Розплющив очі. Вже зовсім розвиднілось. На столі парувала страва.

4. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх. Переписати, поставити розділові знаки.

1. Що се, що кричить Бертольдо. Гей ловіть співця в'яжіте! (Л. Укр.). 2. Чи не чутно у вас про Кармалюка? Чули ми сподіваємося що й до нас прийде і виручить нас (Із журн.). 3. Тільки з церкви вийшов свя­щеник і благав князя щоб дав дозвіл висповідати та причастити лю­дей... (Н.-Л.).

Варіант 5

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Як відрізнити зіставні відношення від протиставних у складносу­рядних реченнях?

2.Переписати речення, поставивши розділові знаки, зробити їх син­таксичний аналіз.

1.Кобзар всюди був бажаним гостем він по світу ходить чує що діється і словами чи в пісні розкаже (Панч.). 2. Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (Гонч.). 3. Просив тебе повчав тебе давно Не смій губити часу дорогого (Підс). 4. Ти без волі підсвідомо і невпевнено гуляв лісом аж поки не починав ховатися за лісовим обрієм тьмяний місяць (Г. Михайличенко).

3. Із наведених простих речень утворити багатокомпонентні складні речення з різними типами зв'язку, схарактеризувати їх.

Настав похмурий задушливий вечір. Важкі хмари затягли все небо. Усе провіщало грозу. Дорогою до Мотронинського монастиря повіль­но просувалась юрба прочан.

4. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризува­ти їх. Поставити розділові знаки.

1. Колись Євген Маланюк у вірші «Осінь» проголосив... один закон в державі Творця — Любов (В. Качкан). 2. Тільки часом до хмароньки скажеш ти Ой хмаронько ой чаронько не лети Зірви з мене це листяч­ко Це листячко-намистечко без краси На милую Вкраїноньку віднеси (Олесь). 3. Іван Петрович разом із онуком повернулися додому і спи­тали бабусю чи готовий вже обід (Газ.).

Варіант 6

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Які сполучники у складносурядному реченні можуть бути омоніміч­ними?

2. Переписати речення, поставити розділові знаки, зробити їх синтак­сичний аналіз.

1. А вітер завихриться в вітах дерево гойдне і в ту ж мить із жалем за втраченим літом обірване листя летить (Луц.). 2. Українському пись­менникові доводилося тягнути два плуги писати художній твір і разом творити для його Мови (Сух.). 3. Можна знайти в природі півтони Мож­на життя спинити на півслові Але нема в житті напівціни Але немає в житті напівлюбові (Дем.). 4. У природі ніч існує для того щоб у тиші росло усяке зілля (Ст.).

3. Із наведених простих речень утворити різні типи складних, схарактеризувати їх.

Кожний повинен усвідомити необхідність дбайливого ставлення до природи. Тоді її можна зберегти для майбутніх поколінь.

4. Переписати речення, поставити потрібні розділові знаки. Визначи­ти способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Я писав у тому листі що незабаром вирвуся із цієї каторги і приїду до тебе в гості (Т. Ш.). 2. Додому додому співало його серце. 3. Сюди мабуть ніколи не залітали степові наші птахи подумав Казаков. А ми залетіли (Гони.).

Варіант 7

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

У яких типах складнопідрядних речень головна й підрядна частини можуть мінятися місцями, а в яких — ні?

2.Переписати речення, поставивши потрібні розділові знаки, зробити
їх синтаксичний аналіз.

1.Веди рахунок своїм літам і соромно тобі буде на старість бажати того чого прагнув замолоду (Н. тв.). 2. Гріх твориться за мить усвідом­лення гріха триває вічно (Р. І.). 3. Чим більша любов тим більша рана після зради (Н. тв.). 4. Наша мовна традиція сягає далеких докняжих часів а в період держави Київської Русі сягнула державного творення (Б.Х.).

3. Із наведених простих речень утворити багатокомпонентні складні речення з різними типами зв'язку, схарактеризувати їх.

Час минав. Човен не повертався. Зіпсувався мотор.

4. Переписати речення, поставивши, де потрібно, розділові знаки. Визначити способи відтворення чужого мовлення. Схарактеризувати їх.

1. Петро звернувся до Ісуса Господи а скільки разів я повинен про­щати братові моєму коли він провиниться передо мною? Чи до семи разів? Не до семи разів а до сімдесяти разів яр сім (Із журн.).2. Україн­ський філософ Г. Сковорода твердив що душа це двигун вічний безпе­рервний рух. Крила її це думка (В. Качкан). 3. Про що ж тобі на завтра урок задали? Про перпетуум-мобіле тату А що ж воно таке? Вічний двигун тату (Тют.).

Варіант 8

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Як відрізнити порівняльні звороти від складних речень із неповни­ми підрядними порівняльними?

2. Переписати речення, поставивши, де потрібно, розділові знаки, зро­бити синтаксичний аналіз їх.

1.Після сварки як не мирись а колишньої дружби не буде (Н. тв.). 2. Коли їм сумно хай вони сумують (Кост.). 3. Ти не лякайся-но що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу Я тебе вірная аж до хатиноньки Сам на руках донесу (Стар.). 4. Радіймо всі весна прийшла (Вор.).

3. Із наведених простих речень утворити різні типи складних. Схарак­теризувати їх.

Достиглі хліба шумлять повним колосом. Фермери зберуть бага­тий урожай.

4. Переписати речення, поставити потрібні розділові знаки. Визначи­ти способи відтворення чужого мовлення. Схарактеризувати їх.

1. На нашій землі в далекі часи народився «Києво-Печерський пате­рик» не просто одна з важливих давніх пам'яток української культу­ри а як назвав її історик Михайло Грушевський золота книга україн­ського письменного люду (Сл.). 2. Їхав козак за Дунай Сказав Дівчи­но прощай Ти конику вороненький Неси та гуляй (С. Климовський). 3. Несамохіть голос піднявся вгору крикнув голосно що слава козаць­ка не вмре не поляже! (Н.-Л.).

Варіант 9

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами. Які сполучники одночасно вказують на вид підрядного речення і семантико-синтаксичні відношення?

2. Переписати речення, поставивши розділові знаки, зробити синтак­сичний аналіз їх.

1.Повиростали наші діти А ми й не встигли постаріти І тільки перша сивина Нагадує що вже весна Давно-давно одголубіла І літа сяючі вітрила Ось-ось за обрії спливуть (Лук.). 2. Одвіку тут цього не знали дива отож чудуються старі й малі (Руд.). 3. Як не зійде сива м'ята із-під снігу Я сльозами розтоплю холодну кригу (Мал.). 4. Нехай я отруєна злою журбою Та в пісні на всяку отруту є лік... (Л. Укр.).

3. Із наведених простих речень утворити багатокомпонентне складне речення з різними типами зв'язку, накреслити його схему.

Подальша розмова між нами була довірлива і жвава. Василина де­далі частіше збивалася на особисте. Це суперечило нашій угоді й до­мовленості.

4. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх. Поставити розділові знаки.

1.І тут до командира обороною міста прийшов вусатий чолов'яга у широченних шароварах і з люлькою в зубах і сказав Напишіть листа союзникам і я віднесу його. Як же ти проберешся? Ворог кругом! Піду просто через турецький табір. Я знаю їхню мову і видам себе за турка (Сл.). 2. Вже сама Олена прийшла до Марусі й питається чи вона тут довго буде (Б. Гр.). 3. О мово рідна Золота колиско Де в світі не бу­ваю я 3 тобою серцем, і по-українськи Я вимовляю мамине ім'я (3. Ку­черява).

Варіант 10

1.Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами. Які функції виконує і які семантико-синтаксичні змістові відношення виражає сполучник хоч у складносурядних і складнопідрядних реченнях?

2.Переписати речення, поставивши розділові знаки, зробити синтак­сичний аналіз їх.

1.Судьба у батька нещадима війна та голод за плечима (Лук.). 2. Чим більше зробив підліток чим більше особистих духовних фізич­них сил вклав він у те щоб рідна земля стала багатшою тим чутливі­ше ставало патріотичне бачення світу (Сух.). 3. Листя горобини з зеле­ного стало жовтим а подекуди й червоним так що його важко було відрізнити від ягід (Журн.). 4. То шумів зелений лист то в вінку мінив­ся злотом ряст весняний... (Л. Укр.).

3.Із наведених простих речень утворити багатокомпонентні складні з різними типами зв'язку, схарактеризувати їх.

Вечір був тихий. Угорі займалися маленькі небесні ватри. З-за гори виповзав поволі величезний круглий місяць.

4. Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити спосо­би відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Відомий український історик Дмитро Яворницький писав Як за зовнішнім виглядом так і за внутрішніми якостями запорозькі коза­ки були характерними типами свого народу плечисті ставні міцні сильні на обличчі повні а від літньої спеки й степового повітря смаг­ляві... (Сл.). 2. Годі гримнув батько. Я не дозволю себе ображати навіть рідному синові (Соб.). 3. Грицьку що ти робив? Нічого. А ти Михайле? Та я був коло нього (Н. тв.).

Варіант 11

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Що є спільного й відмінного між означальними і з'ясувальними підрядними реченнями?

2. Переписати речення, поставивши розділові знаки. Зробити синтаксичний аналіз їх.

1.І така навкруги невимовна краса не любити цю землю їй-богу не можна (Лук.). 2.І котилосьнад лісом Пахуче високе рожеве тепле сон­це Як матір'ю спечений хліб (Б. Ол.). 3. А Прометей приніс вогню лю­дині й багато що змінилося у світі (Бровч.). 4. Українська історія багата на великі й героїчні моменти але досить в ній і темних та болючих сто­рінок що їх воліли б ми часто вирвати і не мати в цій великій книзі з якої народ має вчитися славних і добрих дій (О. Ольжич).

3. Із наведених простих речень утворити багатокомпонентні складні з
різними типами зв'язку, схарактеризувати їх.

Побачивши командира корабля, вахтовий зупинився і хотів допо­вісти. Під час вахти нічого не сталося. Капітан-лейтенант кивнув йому головою.

4. Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Точними деталями окреслює автор «Опису України» колектив­ний портрет запорожців Вони добре загартовані легко переносять спеку й холод спрагу й голод невтомні в битвах відважні сміливі чи радше відчайдушні власним життям не дорожать... (Сл.). 2. Слово пер­ше дзеркало духу казав Петрарка а дух не останній водій слова. 3. Ма­ма мені наказували що писанку треба писати з побожними думками відганяючи від себе злість і нечисть (Р. Кобальчинська).

Варіант 13

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Які безсполучникові складні речення можна перебудувати на склад­нопідрядні?

1.Переписати речення, поставивши розділові знаки. Зробити синтак­сичний аналіз їх.

1.Іде Христина лугом а навколо неї розбризкуються коники й зно­ву невтомно ведуть смичками по струнах своїх крихітних скрипочок (Ст.). 2. Дарма що стояло тихе сонячне безвітря листя тріпотіло на деревах уздовж шляху (См.).3. В душі зберігаю навіки години коли я уперше побачив той край де вшир розмахнувшись в степах України назустріч до моря полинув Дунай (Нагн.). 4. Старий присувається до вікна зазирає всередину й бачить у хаті за столом гості (Коц.).

2. Із наведених простих речень утворити різні типи складних, схарак­теризувати їх.

Добре пригріває весняне сонечко. Усе навколо оживає: дерева, тра­ви, комахи.

4. Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Казав пан кожух дам та слово його тепле (Н. тв.). 2. Він сказав що знає її добре бо якийсь час в молодості з нею працював у газеті (Я. Гоян). 3. Олесь Гончар пише що Леся Українка поряд із Шевчен­ком Франком Панасом Мирним Коцюбинським наполегливо розви­вала і зміцнювала нашу сучасну літературну мову. (Із підр.).

Варіант 12

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

За яких умов друга частина безсполучникового складного речен­ня — завжди неповне речення?

2.Переписати речення, поставивши розділові знаки, зробити синтак­сичний аналіз їх.

3.Злетіти хоче той вітряк піднятися несила (Лук.). 2. Заграй мені ду­дарику на дуду нехай своє горенько забуду (Н. тв.). 3. А гуси знов ґел­ґочуть на озерах і пахнуть медом плавні навесні (Б. Мозолевський). 4. Не шутка радуватися коли ти в добрі а радуйся в убожестві бувши (Б. Л.).

3. Із наведених простих речень утворити багатокомпонентні складні з різними типами зв'язку, схарактеризувати їх.

Різні вороги в різні часи мріяли знищити Запорозьку Січ. Січ знову відроджувалася й озивалася до всього світу могутнім реготом хороб­рих лицарів. Їм не страшні були ні пан, ні султан, ні король, ні цар. Усіх вони дружно брали на глузи.

4. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризува­ти їх. Поставити розділові знаки.

1. Боплан розповідає що козаки часто переховують під водою за­хоплені в турків гармати а коли виникає потреба дістають їх звідти і підсилюють свою артилерію (Сл). 2. Прощай давно нам юність одспі­вала І вже доріг до неї не знайти (3. Кучерява). 3. Так, О.М. Гвоздєв вважав що «іменник має категорії роду відмінка числа речовинності збірності конкретності абстрактності живого неживого суб'єктивної оцінки» (І. Кучеренко).

Варіант 14

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Які особливості безсполучникових складних речень з однорідними та неоднорідними частинами?

2.Переписати речення, поставити розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір речень.

1. Праворуч від озеречка уже лежали росою прибиті покоси проте ще ніде не манячили копички (Ст.). 2. Земля тарілка що покладеш у неї те й візьмеш (Н тв.). 3. Де звіку знають хлібові ціну там совістю і честю не гендлюють (М. Братан). 4. Було колись в одній країні сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр.).

3. Із наведених простих речень утворити різні типи складних, схарак­теризувати їх.

Дихнув вітерець. Ожив засаджений город.

4. Переписати речення, поставити, де потрібно, розділові знаки. Ви­значити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Думала сумна смерека Де краса у мене? Ось у інших розвилося Листячко зелене А я стою однакова Літом і зимою (Павл.). 2. Он бач на небі зорі. А що там над тими зорями? Там інші зорі. Ну а за інши­ми? Там знову зорі. Немає краю (Вас). 3. Сів на гілці [Кречет] коло Чайки та й питає Чого смутна невесела чому не літає (Пч.).

Варіант 15

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

У чому полягає різниця у вживанні крапки з комою в складносу­рядному та безсполучниковому складному реченні?

2.Переписати речення, поставити розділові знаки. Зробити синтак­сичний розбір речень.

1.Оглянувся в порту вже кипить бій (Гонч.). 2. Хай квітне наша Україна і йде весна! (Б. Ол.). 3. А хто від правди ступить на півметра душа у нього сіра й напівмертва (Кост.). 4.І хоч так мені привітно Та щемить душа сама Я ще літо я ще літо А батьки зима (Дем.).

3.Із наведених простих речень утворити різні типи складних, схарак­теризувати їх.

Гуде пташиним співом ліс. Найгучніше в цьому гулі виводить іволга.

4. Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити спосо­би відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Мовлю нечутно самими губами Хочу додому хочу до мами (Ос.). 2. Мамко а де наш тато? Знову пішов у зону? Так мої рідні. Спіть. Зав­тра вже прийде додому (Л. Федін). 3. У статті відомого літературознавця Ф. П. Погребенника про Ольгу Кобилянську сказано що класич­ним зразком алегоричної мініатюри є її поезія в прозі «Рожі» (Журн).

Варіант 16

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Які ознаки мають багатокомпонентні складні речення?

2.Переписати речення, поставивши розділові знаки. Зробити синтак­сичний розбір їх.

1.Так і в поезії так і в житті людському крізь порох труд і піт крізь сумніви і втому ми здобуваємо свою височину (М. Р.). 2. Будеш ти рости помалу І нікому на поталу Я не дам тебе мій сину Поки ляжу в домовину (Я. Щоголів). 3. Багато міг би розказати вітер але у вітру голос пересох (Кост.). 4. Немає для вчителя більшого щастя ніж бачи­ти своїх учнів вихованими старанними й кмітливими (Газ.).

3.Із наведених простих речень утворити різні типи складних, схарак­теризувати їх.

Купчасті волохаті хмари. Низько пливуть вони над дніпровими схилами. Черкають м'якими крилами бані храмів і верхів'я тополь.

4. Переписати речення, поставити розділові,знаки. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Стражденна Мати-Україна почула весну і каже світові устами дочки Ні Я жива Я буду вічно жити (Я. Гоян). 2. А скільки коштує квітка? Не знаю. Спитайте у сонця (Кост.). 3. Олесь Терентійович запитав чи не знаю я як колишній львів'янин цієї справді народної вчительки (Я. Гоян).

Варіант 17

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Яку мінімальну й максимальну кількість частин можуть мати бага­токомпонентні складні речення?

2.Переписати речення, поставити розділові знаки. Зробити синтак­сичний розбір речень.

1. Лють нещадно косить злого юнаку згинає плечі А від сміху і в старого сяють очі молодечі. 2. В житті є логіка сувора й суворі виміри народні як не казав ти правди вчора то не повірять і сьогодні (Біл.). 3. Я певен друже ми зустрітись мусимо ми любимо світанки зустрі­чать (Синг.). 4. Життя приносить іноді дуже приємні подарунки хоч за них доводиться дорого платити (В. Гжицький).

3. Із наведених простих речень утворити багатокомпонентне речення
зі сполучниковим підрядним та безсполучниковим зв'язком. Накреслити
його схему.

Тимко роздягся і ходив за плугом в одній сорочці. На козирку каш­кета виблискувало сонце. Іноді він підводив очі й дивився на Галю. Вона плела вінок. Серце його несподівано стискувалось.

4. Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити спосо­би витворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Ну чого тобі Михайлику тихо питається мати й гладить рукою мою голову. Нічого мамо журно затремтів у мене голос. От аби тато скоріше приїхав. Скучив за ним? Скучив (Ст.). 2. Кажуть так що гнів спочатку безум потім каяття (Біл.). 3. У мене так до Щуки Кіт говорить Не соромся кумо будь ласкава Недарма ходить слава Що мастака боїться справа... (Біл.).

Варіант 18

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Чим відрізняється цитата від власне прямої мови?

2.Переписати речення, поставити розділові знаки. Зробити синтак­сичний розбір речень.

1.У тому принадність слова що воно має силу грому й ніжність шовкових трав (М. П.). 2. Пам'ятай ворог твоїх вад твій найкращий друг (Журн.). 3. Людині неупередженій неважко помітити як дедалі зростає престиж української літературної мови і неабияка в цьому заслуга нашого красного письменства (Гонч.). 4. Зима прийде і серця не обманить (М. Р.).

3.Із наведених простих речень утворити багатокомпонентне речення з різними типами зв'язку, накреслити його схему.

Острів називався Лебединим. Восени й навесні його відвідували тисячами а в деякі роки десятками тисяч лебеді. Вони спинялися тут під час своїх мандрівок.

4.Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

І. Богдан запитав Ти звідки дівчино? З лісів скинула на нього дов­гасті очі лісовичка. Твій батько лісник? Ні мама. Батька лісокради вбили (Ст.). 2. Олесь Гончар про Стефаника сказав Якби французам такий письменник вони б зробили його світовим генієм на всіх кон­тинентах стояли б йому пам'ятники (Загр.). 3. Ви тільки що запевня­ли Валю ніби Платон Іванович безнадійний ідеаліст (Журн.).

Варіант 19

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Який спосіб оформлювання чужого мовлення є ефективнішим: пря­ма чи непряма мова?

2.Переписати речення, поставити розділові знаки. Зробити синтак­сичний розбір речень.

1. Тяжко несемо через усю історію хрест своєї долі бо й досі в склад­них боріннях здобуваємо собі на власній землі і рідну школу і незалежну Україну (Я. Гоян). 2. Це в мене від мами вставати на зорі коли сонце ще й роси не напилося (Журн.). 3. Лебедині білі зграї В небі хмарами летять Навкруги орлині крила Гучно хижо лопотять (Олесь). 4. Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало (Т. Ш.).

3. Із наведених простих речень утворити багатокомпонентне речення
з різними типами зв'язку. Накреслити його схему.

Перепочивали дедалі частіше. Це нас не радувало. Очевидно, зупин­ка на ночівлю буде не скоро.

4.Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити спосо­би відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. У мене в серці злиток горя й муки та й ти вже бачу каєшся сповна. І я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач... моя вина (Сим.). 2. Ряд­ки з поезії Івана Франка Лиш боротись значить жить Книги морська глибина давно вже сдали афоризмами. 3. Учитель запитав коли роз­почнуться спортивні змагання.

Варіант 20

1. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Відповідь проілюстру­вати прикладами.

Чи послуговуються цитатами в розмовно-побутовому стилі? В яких ситуаціях етикет не дозволяє вживання цитат?

2.Переписати речення, поставити розділові знаки. Зробити синтак­сичний розбір речень.

1.Все рідне для пташати-молодця дрібницею зробилось раптом сущою учора тільки вилупивсь з яйця сьогодні вже гидує шкаралу­щею (Біл.). 2. Я чую кроків одностайний рокіт І я щасливий що в мільйонах кроків Гримить і мій в єдиному строю (Ос). 3. Ще квітнуть зорі і в діброві зозулі ще не одцвіли (Г. Сев). 4. Чим вище світло стоїть тим далі його видно (Н. тв.).

3.З наведених простих речень утворити багатокомпонентне складне з різними типами зв'язку, накреслити його схему.

Потім підніметься сонце. Зійде туман. Відкриється дивовижна кар­тина. Озеро, оточене зеленим берегом. Далі ліс. Він переходить у гус­тий бір.

4. Переписати речення, поставити розділові знаки. Визначити способи відтворення чужого мовлення, схарактеризувати їх.

1. Юрій Смолич писав про Ярослава Галана що це була людина не тільки чималої політичної сили але й ніжної вдачі гарячого серця і чулої душі. 2. Мати благала сина щоб повертався швидше (Газ.). 3. Ви Ягідко добре орудуєте веслом? Непогано. Мабуть часто рибалили вдо­ма? Не часто але в неділю їздив коли господар пускав (Гонч).