Практичний блок

Практичне заняття

Засоби передачі чужого мовлення

План

1. Структурно-семантичні особливості прямої мови. Інтонація та розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

2. Різні типи зв’язку прямої мови з непрямою (авторською).

3. Співвідношення форм прямої та непрямої мови. Заміна прямої мови непрямою.

4. Невласне пряма мова, її структурні ознаки та застосування.

5. Діалог. Цитати. Розділові знаки при них.

Література

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис /За ред.. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1972. – С. 428–430.

2. Сучасна українська мова /За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1997. – С. 365–370.

3. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – С. 393–397.

4. Каранська М.У. Сучасна українська літературна мова.– К.: НМК ВО, 1992. – С. 367–382.

5. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Вид. центр «Академія», 2004. – С. 364–370.

Ключові поняття: пряма мова, непряма мова, невласне пряма мова, слова автора.

Домашнє завдання

1. Замініть пряму мову, де можливо, непрямою. Поясніть правила заміни.

1.“Від власного болю нікуди не втечеш ”, – опекла його гаряча думка, ніби спалах електричного світла… (І.Цюпа). 2. Ведмежаток я взяла, посадила до стола, стала медом частувати: – Пригощайтесь, ведмежата! (Г.Бойко). 3. Хтось колись казав: “Не було на молоці, не буде й на сироватці ”. 4. “Жодна риса в моєму внутрішньому образі не змінилася ”, – сказав Т.Г.Шевченко, повертаючись із заслання. 5. “Ми приготували для мами пісню “Лебеді материнства ”, яку зараз виконаємо з Юрком ”, – сказала Оксана (І.Цюпа). 6. “Без перебільшення можна сказати, – писав В.Сухомлинський, – що читання в роки дитинства – це передусім виховання серця… Слово, що розкриває благородні ідеї, назавжди залишає в дитячому серці зернята людяності, з яких складається совість ”.

2. Напишіть твір “Рідна мово, що без тебе я”, використовуючи цитати про значення української мови для народу.

…Українське слово. Ти частка тих,

Хто вже давно померли, їх кров живуща,

Їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла,

Багате і дзвінке, як Україна.

Закоханим – ти лагідна, як мати,

А недругам – як постріл із гармати.

Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді

З джерел, що не міліють у народі (Д.Луценко).

Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – скількома епітетами супроводяться визначення української мови! І, зрештою, всі ці епітети слушні… У вигляді мови природою дано людині великий скарб (О.Гончар).

Мрію я словами відмикати людське серце… Цю скарбницю людських мрій (Л.Забашта).

3. Перепишіть речення, вставляючи в них подані в дужках слова автора; поставте потрібні розділові знаки.

1.Отож він і є, наш наставник (заговорив дідусь) нехитра штука, а, гляди риба, яка дурніша, й ловиться. 2. Ура-а-а! (раптом закричав моряк) Кияни забили гол!. 3. (Майола глянула, немовби не довіряючи, потім простягла руку) Щасливо тобі. 4. Тож від завтра займетесь табором відпочинку (нагадав директор) Гадаю, ви оцінили довір‘я?

Вправи для аудиторної роботи

1. Проаналізуйте конструкції з прямою мовою. Зверніть увагу на місце слів автора, поясніть розділові знаки.

1.Все ж прожити, певне, так годиться, щоб старість не промовила, бува: “Ти був, козаче, щедрим на дурниці і на красиві та пусті слова ” (В.Симоненко). 2. – Ходім до мене. В нас на Пслі не все ще втрачено, – сказав гостинно Лісовик і вже звернувся до Русалки: – Не плач, дитино, все минеться. Можливо, людство схаменеться й природу рідну захистить… (Леся Українка). 3. “Ми маємо жити в гармонії з природою, – озивається до Береговця власна душа. – Адже ми мандруємо у Всесвіті на природному космічному кораблі, який називається Земля. Чи ж дбаємо ми про те, щоб на нашому планетольоті все було в цілковитій справності?” (І.Цюпа). 4. І будуть литись теплих сліз потоки і в них бринітимуть слова: “Я ждала, ждала цілі роки і в’яла, сохла, як трава…” (О.Олесь). 5. Сумління знов шепоче: “Ой, не так, не так живеш, не те, мій друже, робиш, міняєш на поцоканий п’ятак днів золото незнайденої проби ” (В.Крищенко).

2. Перепишіть, поставте потрібні розділові знаки і поясніть їх.

Три відповіді

Цікавість запитала в юнака

Твоя вершина… Де вона Яка

Любов

Тепер вона у зрілості пита

Що повнить змістом днини і літа

Праця

Іде до старості, зове відповісти

А що цінуєш більше всього ти

Життя (В.Крищенко).

3. Перекладіть українською мовою і запишіть, розставляючи відповідні розділові знаки. Діалогічний текст передайте розповідною формою.

Володя где спрашивал Серёжа навалившись животом на подоконник Я здесь. А ещё кто остался Толя Орлов. А больше не знаю. Я никуда не выходил. Витька Лукьянченко здесь и Любка Шевцова сказал Серёжа и Стёпку Сафонова я видел (А.Фадеев).

4. Скла­діть і за­пи­шіть ді­а­лог, у яко­му бу­ли б рі­з­ні за ін­то­на­ці­єю ти­пи ре­чень. Те­мою для ді­а­ло­гу мо­же по­слу­жи­ти роз­мо­ва про ва­шу май­бу­т­ню спе­ці­аль­ність, роз­мо­ва вчи­те­ля з уч­нем, роз­мо­ва двох лю­дей рі­з­них про­фе­сій то­що.

5. Спишіть речення з прямою мовою, вставляючи пропущені розділові знаки. Пунктуаційне оформлення цих речень виконайте у вигляді схем використанням таких умовних позначок: А – слова автора починаються з великої літери; а – слова автора починаються з малої літери; а-1, а-2 – слова автора двочленні (а-1 – перша частина слів автора, а-2 – друга частина слів автора); П – пряма мова починається з великої літери; п – пряма мова починається з малої літери.

Зразок:

– Вже скоро пташенята появитись мають, – сказала мати, відпускаючи з рук кущик трави, і її стебла, зімкнувшись, одразу й замаскували гніздечко. – Ходімо звідси, хай мала господинька сідає та висиджує, бач, як гнівається на нас (Є.Гуцало).

– П, – а. – П.

В-І. 1. Коли в тебе гнів на душі дивись на соняшниковий цвіт він заспокоює казав мені колись дідусь (К.Мотрич). 2. Коли ж я доросту Коли кричить у розпачі до всього світу (Є.Гуцало). 3. Забіліли сніги, забіліли на цілому світі… забринів чистий, глибокий баритон (К.Мотрич). 4. І раптом у дівчини сяйнула думкаТут тут мій порятунок! Біля розп’ятого Бога який з Любов’ю кличе всіх стражденних і обтяжених під свій захист (М.Старицький). 5. Біда моя сміявся дід не в тім що багато всього вмію робити а що не вмію відмовляти людям (К.Мотрич). 6. Ну й нехай! Відрубав Михайло, Я давно відчував неминучість цієї розмови (М.Олійник).

В-ІІ. 1. Хочете побачити нічну фіалку? Запитала захоплено дівчина. Ходімо (К.Смотрич). 2. А як там Володимир? Занепокоїлась і відразу втішила себе Дитя спить. А доля його росте (М.Стельмах). 3. А все це товаришування з отим паничем подумала Олеся а вголос мовила Десь там у розкішних вар’єте в цигарковому диму та винних випарах мораль пана Максима (Б.Олійник). 4. Іноді мовчанку порушували вигуки старшого Обережніше! Нахились! Та тихі крики пугача що лунали то ліворуч то праворуч (М.Старицький). 5. Казав пан Кожух дам та слово його тепле (Нар. твор.). 6. Твоя дорога вважай розминулася з моєю мовила вона а про себе подумала Як доля невдало розіграла цю п’єсу на перехресті наших доріг! (М.Стельмах).

6. Передайте одним рядком міні-діалог між волошками в житі про корисне і красиве в житті, враховуючи особливості пунктуаційного оформлення прямої мови таким способом.

7. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктуаційне оформлення виділених цитат.

В-І. За авторитетним судженням М.Рильського який письменника добре знав Косинка був досить начитаний і мав гострий природний розум. 2. Так, у 1929 році С.Щупак писав Ось образ цілого селянського повстання з оповідання «На золотих богів». 3. Автор наділяє Сірка богатирською силою і мужністю

Ми ж думали що дуб угору в’ється

Аж то козак Сірко та із ордою б’ється.

4.У щедрівках висловлювалися побажання мати в наступному році великий і без витрат приплід худоби бджіл які дадуть медочку повні судини. 5. Ще тепер почала малювати вчитися пише Марко Вовчок О.В. Марковичу наприкінці грудня 1863 року давно вже хотілося мені. Вчитель каже що аби хотіла то й навчуся добре і сама я бачу що йде не по-лихому (З підр.).

В-ІІ. Я живу тепер біля Булонського лісу писала Марко Вовчок Єшевському 14 вересня 1864 року і є в мене зовсім окрема кімната маленький садочок через будинок за ріг доріжка в Булонський ліс … 2. У відомій статті «Про малоросійські пісні» (1833) М.Горький писав Пісні малоросійські можуть цілком називатися історичними тому що вони не відриваються ні на мить від життя і … завжди відповідають тодішньому стану почуттів. 3. У сирітських піснях так багато туги скорботи бо в бідної сироти нема роду-родиноньки ні до кого прихилитися. 4. Один із варіантів думи «Бідна вдова і три сини» закінчується словами

Щасливий то чоловік в світі буває

Котрий отця і матір почитає.

5.На думку Сухобрус легенд ний матеріал настільки різноманітний що втиснути в єдину рубрику його визначення не можна (З підр.).

8. Зробіть повний пунктуаційний аналіз речень із прямою мовою та цитатами, пам’ятаючи, що речення з цитатами, які є логічним продовженням попередньої думки і граматично пов’язані з іншими членами речення, аналізуються я к звичайне просте, складне речення чи складну синтаксичну конструкцію.

1. – Театр розбещує молодих людей, – говорив директор гімназії, – привчає до вільнодумства, прищеплює непокору і призводить до переоцінки власних сил (Є.Товстуха). 2. «Не встигли юнаки уявити собі майбутнє після закінчення корпусу, – пише Микола Тихонов у передмові до однотомника С.Колбасьєва, – як ніби морський шквал ударив об стіни їхнього училища, увірвався всередину і змив усі старі традиції» (З підр.). 3. А потім узяв за руки, аж хруснули зап’ястя:

«Оце роби що хочеш, а звичаїв не руш!» (Л.Костенко). 4. «…З новин іще те, – пише в одному з листів до Єшкевського Марко Вовчок, – що з мене пишуть портрет олійними фарбами, де я сиджу в оксамитовій чорній сукні в оксамитовому малиновому кріслі» (Б.Лобач-Жученко). 5. Та жінка спитала: «Чи назавжди до нас», а він їх не відповів (О.Ільченко). 6. Хто писав: «Треба оздоровити націю?» (Г.Косинка).