Практичне заняття № 1-2. Складнопідрядне речення як синтаксична одиниця

Складнопідрядне речення як синтаксична одиниця. Логіко-граматична класифікація складнопідрядних речень

План

1. Будова і засоби зв’язку в складнопідрядному реченні. Розрізнення сполучників підрядності і сполучних слів.

2. Види складнопідрядних речень за їх значенням.

3. Логіко-граматична класифікація складнопідрядних речень.

4.Визначення смислових зв’язків у складнопідрядних реченнях за логіко-граматичною класифікацією.

Література

1.Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – С. 313 – 346.

2.Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДДУ, 2001. – С. 354 – 418.

3.Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – С. 416 – 596.

4.Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. Підручник. – К.: Академія, 2004. – 402 с.

Ключові поняття: складнопідрядне речення, головна частина, підрядна частина, сполучники підрядності, сполучні слова, співвідносні вказівні слова, логіко-граматична класифікація, формально-граматична класифікація, структурно-семантична класифікація, члени речення, підметові складнопідрядні речення, присудкові складнопідрядні речення, додаткові складнопідрядні речення, означальні, обставинні складнопідрядні речення.

Методичні рекомендації

Під час підготовки до практичного заняття звернути увагу на те, що в організації внутрішньо-синтаксичної структури складнопідрядного речення як комунікативної одиниці важливу роль відіграють такі мовні засоби, як сполучники підрядності та сполучні слова, вказівні слова, співвідношення дієслів-присудків, порядок частин, інтонація.

Особливу увагу звернути на розрізнення сполучників підрядності і сполучних слів. Сполучники підрядності і сполучні слова - це найважливіші засоби зв'язку підрядної частини з головною у складнопідрядному реченні. Принципова різниця між сполучниками підрядності і сполучними словами полягає в тому, що сполучники підрядності лише зв'язують підрядну предикативну частину з головною, не беруть участі в організації внутрішньо-синтаксичних зв'язків підрядної частини і не виступають членами речення, а сполучні слова не лише приєднують підрядні частини до головної, а й беруть участь у внутрішній організації підрядної частини, тобто вступають у семантико-синтаксичні зв'язки з іншими словами і як повнозначні слова виконують функції певних членів речення у підрядній предикативній частині. При розрізненні сполучників підрядності і сполучних слів особливі труднощі викликають багатофункціональні омонімічні слова що, як, коли. В одних випадках вони виступають у функції сполучників підрядності, а в інших - у функції сполучних слів. При аналізі згаданих омонімічних слів слід враховувати специфічні ознаки сполучних слів і сполучників. Розглянемо їх на прикладі слова що. Слово що, виступаючи сполучним словом, має значення предметності, вказує на предмет, у такому разі це співвідносний з іменником займенник. На місці слова що можна поставити іменник з головної частини. У підрядному означальному реченні сполучне слово що можна замінити словами який, яка, яке, які. Будучи повнозначним словом, сполучне слово вступає у граматичні зв'язки з іншими словами підрядного речення і виконує синтаксичну функцію відповідного члена речення. Сполучне слово що не можна пропустити, воно, як правило, логічно наголошується, інтонаційно виділяється. Сполучник що не має всіх цих ознак: не має значення предметності, відмінка, не може замінятися синонімом і виступати членом речення.

Наприклад:

1. Світ падав на бризки білої хвилі, що лилася по каменистих стежках (М.Коцюбинський )

2. Я знаю, що мова мамина свята (Д. Павличко).

Домашнє завдання

1. Спишіть. Знайдіть головні й підрядні частини у складнопідрядних реченнях. Встановіть зв'язок між ними, місце підрядної частини, поясніть розділові знаки. У кожному реченні підкресліть головні та другорядні члени.

1. Щоб мову свою рідну їх діти не забули, їм літери виводять вірменки на піску. 2. Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день. 3. Чи справді необхідно, щоб жінка була мужня? 4. Співала так, як лиш вона уміла. 5. Коли в похід виходила ватага, - її піснями плакала Полтава. 6. Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. 7. Де впав Павлик, там виріс Остряниця... 8 Якби ти добре в Бога попросила, то мали б ми ще й радість на віку (3 творів Л. Костенко).

2. Спишіть. Визначте, яким членом речення виступає сполучне слово і відповідно підкресліть.

1. Народ, що вільним став, нікому не зломити (В.Сосюра). 2. Безсмертен, хто прийшов у світ як первоук і міццю генія піднісся на вершини (М.Рильський). 3. Біда навчить, кому подати руку і від кого прийняти хліб-сіль (Д.Павличко). 4. Козаков завжди брав собі найнебезпечніші завдання, не задумуючись, що це може коштувати йому життя (О.Гончар). 5. Нелегко, мабуть, було козакам уперше перетнути бурхливі потоки, де і в наш час нерідко розбиваються човни (А.Кащенко). 6. Небо і вода поволі вкривалися позолотою, яка високо над головою і біля самого берега перетворилась на прозору блакить (О.Донченко). 7. А я стою у білому плащі під чорним деревом, на котрім птиці сниться весна (І.Жиленко).

3. Виконайте вправи 505, 508 (Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Зб. вправ.).

4. Розмежуйте сполучники і сполучні слова що, як, коли, чим у складнопідрядних реченнях.

В-1. 1. Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. 2. Вже так натомився за краєм своїм тужити, що вірші, здавалось, ридають уже під пером. 3. І коли наш господар чіпляє на нас бутафорські плоди – ілюзію урожаю – коріння наше болить у нашій землі. 4. Колись я ввечері приїхала і чула, як він (чаклун) шарудів. 5. То добре, що Іван тут нагодився та витяг із води напівживу. 6. Як звечоріє на Дніпрі, Черніг сідає в чорний човен і ставить чорні ятері. 7. Співала так, як лиш вона уміла. 8. Вмовляю себе, що тиждень – це так небагато (Л.Костенко).

В-ІІ. 1. Чи в житті ти був такий самітник, як ця твоя посмертна самота?! 2. Все, що є найсвятіше, в мені називається Нансен. 3. Яка у залі западала тиша, коли на сцені ще з’являвся він! 4. Мені завжди здавалося, що в Греції навіть статуї теплі. 5. І ще вікно світилося в Довженка, як ми тоді верталися назад. 6. Коли їм сумно – хай вони сумують. 7. Хай буде так, як я собі велю. 8. І поживу в малесенькій хатинці, що так притулено висить на ялинці (Л.Костенко).

Вправи для виконання в аудиторії

1. Спишіть речення. Визначте головну і підрядну частини в складнопідрядних реченнях. Дослідіть, що пояснює в головній підрядна частина (слово чи словосполучення)? Від головної до підрядної частини поставте запитання. Чи можна змінювати порядок розміщення частин? Обгрунтуйте свою відповідь.

1. Мова і пісня - дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони (Г. Нудьга).2. Постій під зорями, блакитна тише! Хай чує вухо, як пливе роса. Окрай дупла, де стомлена оса, хай котик вусами стебло колише (Яр Славутич).3. Лише весна укинулась в листочки, підняв їх знову гетьман у похід (Л. Костенко).4. Усе в чеканні істинної ласки, бо навіть ніч свого чекає дня (Б. Олійник).5. Благословенна праця рільника, що оре цілину в ясній надії (М. Рильський).6. Як іноді важливо буває, щоб хтось виділив у людини щось гарне та й іншим, межи видющим показав (М Стельмах). 7. Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка). 8. Благословенні ті слова, у котрих вдача вікова (А. Малишко).9. Сонця не було ще видно, хоч деякі шпилі вже рожевіли (М. Коцюбинський).

2. Прочитайте речення. Визначте, до якого типу (розчленованих / нерозчленованих) вони відносяться. Обгрунтуйте свою думку. Спишіть текст, у кожній предикативній частині підкресліть головні члени речення.

Найвищий закон справедливості

У кожної людини є доля. Є вона й у землі, народу, нації, держави. Над кожним із нас тяжіє Найвищий Закон Справедливості, однаковий в Космосі, і на Землі. Суть його в тому, що кожен, зрештою, одержує по заслузі. Тобто, чинячи добро чи зло, ми потрапляємо під певні закони, що діють бумерангом.

У своєму житті людина наче рухається по спіралі, де на кожному новому витку пожинає результати того, що вчинила на попередньому. То мовби велика реєстрова книга, де "записано" все. Згадаймо біблійний сюжет про Ангела-Хранителя, який заносить до Книги Небесного суду про людину все, що вона скоїла на своєму віку доброго чи поганого.

Тяжкі провини предків можуть вплинути і на долю нащадків. Добродіяння ж роблять славу родоводу. Поки вина предків не буде спокутувана корисними вчинками нащадків, страждатиме ціле родове древо. Або, як каже наш народ, "увесь рід нещасливий". Нещасливі родини чи роди - то гіркі плоди з тої ниви, яку засівали злом далекі чи близькі прабатьки.

Тому у кожного має бути розвиненим внутрішній контролер - совість. Треба утримувати себе від поганих учинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. Добро умножає добро, торує шлях справедливості, до якої прагнуть люди у всі віки (К.Мотрич).

3. Перепишіть текст. Знайдіть складносурядні і складнопідрядні речення. У складнопідрядних реченнях визначте головну і підрядну частини, спосіб зв'язку між ними, вид підрядного зв’язку, особливості будови. Проаналізуйте їх за логіко-граматичною класифікацією.

Шторм

Гримить на морі шторм і Павлові здається, що дужа хвиля розбивається об кам'яні береги... Ревуть хвилі і так стогнуть, що не чути, як і вітер свистить в ажурних антенах радарів. Гнівається море, шаленіє, хоче проковтнути залізну палубу. Розженеться з усієї сили, тяжко завиє, роззявить бездонну пащу і вже показує білі страшні зуби, з яких аж піна летить. Вдарить катера, вхопить на зуби і затягне до самої горлянки бак, що вже й не видно його під водою... І знову штурмує. І знову на високому гребні водяних валів шкірить море білі зуби - страшні буруни, що несуть на палубу ще важчий, ще чорніший удар. А матроси, дивлячись на свого лейтенанта, наче й собі прикипіли до палуби.

Гнат позирає на них, коли водяний вал одхлине... І йому треба не пропустити тієї миті, коли секундна стрілка покаже лічені хвилини і він має вийняти з герметичного броньованого сейфа таємничий пакет номер один. І там буде наказ, що йому робити далі в цьому пеклі з вітру, води, крутої хвилі, яка, здається, вивертає тебе всього (За В.Кучером).

4. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. З’ясуйте, у яких випадках підрядні частини приєднуються до головної сполучником, а у яких – сполучним словом. У кожній предикативній частині підкресліть головні і другорядні члени речення.

1) Не поливай бур’ян у надії що він перетвориться на троянду (В. Брюгген). 2) Тямущі мовили що рід русичів походить од полян (Р. Іванченко). 3) Великі дерева шануй що плід дають і в спеку тінь (І.Франко). 4) Немає сили що брати не зборють коли в довічній дружбі стануть поряд (В. Мисик). 5) І осокір із явором говорить про те що не міліє джерело (Б. Мозальський). 6) Коли сонечко пригріє потечуть струмки (О. Олесь). 7) Людина відчуває свою слабкість тоді коли її покидають надії (Б. Харчук).

5. Перебудуйте прості речення у складнопідрядні. Визначте тип підрядних частин за логіко-граматичною класифікацією.

1) На синьому небі спалахнули зорі (О. Довженко). 2) Була холодна, тиха і темна ніч (І. Франко). 3) Надворі виднішало та прояснювалось (І. Нечуй-Левицький). 4) На вільну душу ланцюгів нема (В. Симоненко). 5) І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі (Л. Українка). 6) Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі (В. Сосюра). 7) З ним забула б чорноброва шляхи, піски, горе (Т. Шевченко). 8) Приблукалася пісня до мене з давніх-давніх часів (Б. Лепкий).

6. З поданими фразеологізмами побудуйте складнопідрядні речення. Визначте види підрядних частин. Поясніть зміст фразеологізмів.

Ламаного гроша не вартий. Крига скресла. Щоб думкам було просторо. Без господаря двір плаче. Співати з чужого голосу.

7. Доповніть головні частини підрядними, вживаючи як засіб вираження зв‘язку сполучники і сполучні слова де, що, коли, як. Визначте вид підрядних частин.

Наші пернаті друзі знають… А світ уже читав грядущу справу і думав… Вже над серпнем вересень глузує…

8. Запишіть 2-4 прислів‘я, які за структурою були б складнопідрядними реченнями. Визначте вид підрядних частин за логіко-граматичною класифікацією.

9. Замініть складнопідрядні речення з підрядними часу, умови, причини, на проті речення з відокремленими обставинами. З‘ясуйте, чому в окремих випадках така заміна неможлива.

1.Якщо не поберіг тіла, то й душу погубиш (Нар. тв.) 2. Вдень, коли світило сонце, лід вигравав у його промінні міріадами іскор (А.Шиян). 3. Коли виходжу у дорогу, я біля отчого порога спинюсь на хвильку в цій порі, добуду слово з серця свого… (Л.Забашта). 4. Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя (М.Стельмах). 5. Наші хлібороби творять велике добро для всього суспільства, тому що плекають пшеничний колос (О.Гончар).

Питання для самоконтролю та самоперевірки

1. Яке речення називається складнопідрядним? У чому його відмінність від інших типів складних речень?

2. Які засоби зв’язку між частинами складнопідрядного речення?

3. Яка частина називається головною?

4. Яка частина складнопідрядного речення називається підрядною?

5. У чому полягає відмінність між сполучниками підрядності та сполучними словами?

6. Назвіть відомі вам класифікації с кладнопідрядних речень.

7. Схарактеризуйте різновиди підрядного зв’язку (прислівний, детермінантний, опосередкований).

8. У чому сутність формально-граматичної класифікації?

9. На яких засадах базується логіко-граматична класифікація складнопідрядних речень?

10. На які типи поділяються складнопідрядні речення за структурно-семантичною класифікацією?

Завдання для самостійної роботи

1. Підготуйте наукову доповідь на тему «Синоніміка складнопідрядних і простих речень з відокремленими членами», добираючи приклади з публіцистичних текстів.

2. Побудуйте речення за такими моделями: хто … той, той … що, той … як, той … щоб, такий … як, так … наче, стільки … як, такий … що, стільки … щоб. Схарактеризуйте побудовані вами речення.

Змістовий модуль 2

Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з кількома підрядними