Приходила весна

Складносурядне речення синтаксично розбирається за такою схемою:

1. Аналізоване речення.

2. Із скількох частин складається? Назвати їх.

3. Які змістові відношення та їх відтінки існують між частинами:
єднальні (перелік одночасних або сумісних явищ, перелік послідовних
явищ, наслідково-висновкові відношення), протиставні, зіставні, розділові (чергування явищ, несумісність явищ, непевність сприйняття), приєднувальні, градаційні?

4. Якими засобами зв'язані частини складносурядного речення (інтонація, сурядні сполучники, порядок розташування частин, співвідносність видо-часових та способових форм дієслів-присудків, спільний другорядний член, наявність у наступній частині співвідносного займенника або прислівника)?

5. До речень відкритої чи закритої структури відноситься аналізована конструкція?

6. Якими є частини складносурядного речення за наявністю головних членів, другорядних, за ускладнюючими засобами, за повнотою?

7. Характеристика кожної частини за членами речення (зв'язки, засоби зв'язку, відношення між ними).

8. Розділові знаки в реченні.

9. Графічна схема речення.

ЗРАЗОК АНАЛІЗУ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

1. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В.Сосюра).

2. Це речення складносурядне, складається з трьох предикативних частин:

1) дівчина троянди поливала,

2) кудись котилась хмар навала,

3) сміялась осінь за вікном.

3. Між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумісних дій).

4.Частини зв'язані між собою сурядною перелічувальною) інто-
нацією, сурядними (єднальними) сполучниками.

5. Усі частини складного речення - за моделлю простого речення
двоскладні, поширені, неускладнені, повні.

6. Перша частина - Дівчина троянди поливала - предикативний
центр - дівчина поливала: підмет (дівчина) простий, виражений іменником жіночого роду, у формі називного відмінка однини; присудок (поливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. Зв'язок між підметом і присудком - координація, засіб вираження зв'язку - флексія -а, інтонація, відношення предикативні. Поливала (що?) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування; спосіб вираження зв'язку - флексія -і; відношення об'єктні. (За цим зразком розбирається кожна частина).

7. Коми відділяють частини складносурядного речення за прави-
лами "Українського правопису".

8. Графічна схема речення така: [1], і [2], і [3].

6. Поставте, де треба, розділові знаки в складносурядних реченнях і поясніть їх уживання. Визначте смислові відношення між частинами.

1) Слова полова але вогонь в одежі слова безсмертна чудотворна фея правдива іскра Прометея. 2) Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало (Т.Шевченко). 3) Десь спереду гукнув паровоз і здригнулись вагони (А.Головко). 4) Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом і свіжі айстри над піском рум’яним зоріють за одчиненим вікном (М.Рильський). 5) Дихнув вітерець і ожив стародавній той город... (Д.Чайка). 6) Диплом свідчення не лише глибоких професійних знань а й високої громадянської політичної зрілості фахівця. 7) Леся Українка і багато інших поети не тільки свого народу а вони поети всіх народів всього людства... (О.Вишня). 8) А що таке доля Є обов’язок і тоді людина стоїть у житті на твердо визначеному місці (П.Загребельний). 9) Минулася буря і сонце засяло... (М.Рильський).

7. Уворіть із простих речень складносурядні, поставте потрібні розділові знаки. Визначте, які з них відкритої структури, а які – закритої.

1) Із-за левад виплив місяць. Стало видніш од нього – місячного. 2) Восени він приїде додому змужнілий засмаглий. То весною прибуде змучений невпізнанний. 3) Місяць вийшов з-за хмари. Стало видно наче удень. 4) А ранок ішов і йшов. Незримі легіони його в золотих панцирах мчали нестримно вперед. 5) Гуде пташиним співом ліс. Найгучніше в цьому гулі виводить іволга.

8. У наведених реченнях з’ясуйте, які смислові відношення встановлюються між предикативними частинами цих складносурядних речень (єднальні, приєднувальні, зіставні, умовні тощо).

1.Козацький вітер вишмагає душу, і я у ніжність ледве добреду. 2. Ще сніг ковтала повідь широченна, і рала ждав іще тужавий лан. 3. Було це діло досить голосне, і сліз пролито більше як доволі. 4. Вона стояла, і над головами уже пливли осінні холоди. 5. То ви б взяли та й написали, та й був би слід по вашому життю. 6. Фортецю, певно, лише взять ворожу, а цього столу й шабля не бере. 7. От ти й прийшов з великого походу, а не приніс ні слави, ні добра. 8. Їй говорили, а вона й не чула. 9. Хотіла жити, а життя не йшло (З тв. Ліни Костенко). 10. Помах руки Валерії – і всі розскочилися (П. Загребельний). 11. Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна (Леся Українка).

9. Визначте зіставні і протиставні відношення у складносурядних реченнях.

1.Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у час твойого смутку. 2. Ще назва є, а річки вже немає. 3. Нехай простить і та, і друга мати, а їхні діти учинили зло. 4. Лиш виведеш те слово із тої в’язі літер, а слово без коріння, покотиться, втече. 5. Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі. 6. Що там, під Дубно, він ще був людиною, а тут він см із собою вороги. 7. Гукав мене, а я вже не озвалась. 8. Веселий був, а я була сумною. 9. Пісні у неї – то велика туга, а серце в неї горде і трудне. 10. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше. 11. Багатому і чорт дітей колише, а бідному і янгол не рідня. 12. Він гомонить, а я собі мовчу. 13. Бездонне небо і безмежний світ, а нам всього по вісімнадцять літ. 14. За мене треба платити життям, а я принесу тобі горе (Ліна Костенко).

10. Запишіть речення, поставте розділові знаки між предикативними частинами і поясніть смислові відношення.

1.Небо вночі чисте і видно зірки (Є.Гуцало). 2. Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (М.Рильський). 3. Розсуваєш чіпке гілля чагарників – і перед тобою несподівано виблискує вода (М.Коцюбинський). 4. Зривається вихор, і білий-білий цвіт метелицею в’ється по галяві (Леся Українка). 5. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім вже в повітрі повіває. 6. Слова – полова, але огонь в одежі слова, безсмертна чудотворна фея, правдива іскра Прометея (І.Франко). 7. Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф.Мамчур). 8. Отак сходяться пісня і життя, присмерк давнини і світанок сьогодення (М.Стельмах). 9. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М.Коцюбинський). 10. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара, або пролітала пташка, або ширяв над річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич (М.Шиян). 11. Дні тепер стояли у шелестах золота, у вибухах блакиті, в потоках музики і чорнобривців, а ночі народжували печаль перелітних птахів (М.Стельмах).

11. Виконайте повний синтаксичний розбір речень, включаючи аналіз однієї частини.

1.Якісь були ж і подруги у мене, і хтось таки співав мої пісні… 2. Чи, може. Він щось має проти мене, чи, може, він ненавидить мене? 3. То ти розважиш тугу нещадиму, то якось я і викреплю цю зиму. 4. І в них було кохання, як у мене, і від любові тьмарився їм світ. 5. І знов земля кипить у боротьбі, і знову я належу не собі. 6. Бувають, може, кращі голоси, але такого другого немає! 7. Барвистих лук не знають твої весни, і світить спека ребрами моста. 8. Вона у нього розум відіймала, але було це не тепер, колись. 9. Та на поріг наживлена підкова, та заржавіло рало у дворі. 10. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно. 11. Бур’ян глушив жоржини біля хати, і в генах щось взялося за косу! 12. І не здригнеться наш пісенний край, і море гнівом не плюхне на сушу, і попелом розвіяний Чурай безсмертним болем дивиться у душу… 13. І в нього кров козацька закипала, і стугоніли в пам’яті шаблі. 14. Вона у нього розум відіймала, але було це не тепер, колись (З тв. Ліни Костенко).

Питання для самоконтролю та самоперевірки

1. Які речення називаються складносурядними?

2. Назвіть засоби зв’язку прикативних частин у складносурядному реченні.

3. Схарактеризуйте смилові відношення між частинами складносурядних речень.

4. З’яуйте відміність між складносурядними реченнями відкритої та закритої структури.

5. Які розділові знаки ставляться між частинами складносурядних речень?

6. Які типи складносурядних речень не розглядають у шкільному курсі синтаксису?

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть повний синтаксичний розбір складносурядних речень.

1) Бігла стежка в далечі губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні (В.Симоненко). 2) У бою або ти вб’єш ворога, або він тебе (П.Загр.). 3) На воді лежали не тільки широкі темно-зелені листки латаття, а й поміж них жовтіли голівки лілей (Д.Ткач). 4) Андрій в госпіталі якось ослаб, і тепер у нього паморочилась голова від свіжого морозяного повітря (П.Загребельний).5) Протягнеш руку – і не видно пальців (Л.Костенко).6) Можеш написати «Людську комедію», проте лише за наявності рахунку в банку в тобі визнають Бальзака (М.Луків). 7).Не тільки Господь не заступився, а й люди, либонь, не прийшли на поміч (Є.Гуцало).

2. Утворіть складносурядні речення, які б відповідали названим нижче характеристикам.

1. Складається з двох частин, зв’язаних єднальним сполучником.

2. Складається з трьох частин, зв’язаних сполучником однак; частини дуже поширені, мають свої розділові знаки.

3. Складається з двох частин, зв’язаних сполучником та й; частини виражають швидку або несподівану зміну.

4. Складається з двох частин; між частинами градаційні відношення.

5. Складається з двох частин, з’єднаних протиставним сполучником.

3. Поясніть, як слід розуміти твердження «Предикативні частини складносурядного речення є рівнозначними». Доведіть це на власних прикладах.

4. За наведеним початком утворіть речення таким чином, щоб перше було простим реченням з однорідними членами, друге – складносурядним зі сполучником і, третє – складносурядним зі сполучниками а, але, або. Поясніть семантико-синтаксичні відношення між компонентами речень.

1) Студент виконав завдання … 2) Дівчина вишила рушник … 3) Сонце вже заходило … 4) Пролунав дзвоник… 5) Ми йшли вузенькою стежкою … 6) Відкрилися захмарені гори … 7) Блакитне повітря струмувало над зеленими вершинами …

5. Складіть речення за такими схемами:

Варіант 1. 1. Або, або, або

2., і, і.

3. Чи, чи?

Варіант 2. 1. А, а, а.

2., та?

3. – і.

Міні-контрольна робота

1. Диктант з граматичним завданням.

2. За схемою проаналізуйте складносурядні речення.

1.Батько трохи весла не випустив, і, вже на що був хоробрий, а теж засмутився і сидів нерухомо… (О.Довженко). 2. Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже (Т.Шевченко). 3. То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П.Воронько). 4. Нехай я отруєна злою журбою, та в пісні на всяку отруту є лік… (Леся Українка). 5. Чи знову я тебе побачу, чи обніму тебе я знов? (В.Сосюра). 6. Багатому і чорт дітей колише, а бідному і янгол не рідня (Л.Костенко). 7. Вночі ще морози тріщать, але вже цвітуть таїною замріяні очі дівчат (М.Луків). 8. Ніч колихала так ласкаво, проте не спалося ніяк (М.Рильський).

Тести і завдання

1. Яка з наведених ознак не є диференційною для складносурядних речень:

а) наявність сполучників сурядності;

б) наявність співвідносних слів;

в) відносна граматично і змістова незалежність предикативних частин;

г) неможливість інтерпозиції однієї предикативної частини щодо іншої?

2. Який принцип класифікації складносурядних речень є найбільш визнаним:

а) за структурою;

б) за семантикою;

в) за типом сполучника;

в) за інтонацією?

3. Які сполучники виражають найбільш абстрактне значення для сурядного зв’язку:

а) єднальні;

б) зіставно-протиставні;

в) розділові;

г) приєднувальні?

4. Які з наведених засобів зв’язку предикативних частин складносурядного речення відіграють найважливішу роль у формуванні значення одночасності подій:

а) єднальні сполучники;

б) збіг видо-часових форм присудків у предикативних частинах;

в) спільний другорядний член речення;

г) лексичні конкретизатори?

5. Який з поданих сполучників не належить до розділових:

а) чи…чи;

б) або…або;

в) не то… не то;

г) ані… ані?

6. У яких складносурядних реченнях порівнюються дві ситуації, два явища, що не суперечать одне одному, а співіснують, хоча й мають часткові відмінності:

а) зіставні складносурядні речення;

б) градаційні;

в) розділові;

г) приєднувальні?

7. Який з названих типів складносурядних речень не є реченням закритої структури:

а) зіставно-протиставні складносурядні речення;

б) речення зі значенням градації;

в) речення з розділовими відношеннями;

г) з приєднувальними відношеннями?

8. У якій з наведених груп містяться сполучники лише одного семантичного розряду:

а) себто, тобто, а саме, як-от;

б) чи, або, ні…ні, не то… не то;

в) і. та, а, але;

г) не тільки… а й, не лише… але й, то…то, не те щоб… але?

9. Серед складносурядних речень з власне єднальним значенням назвіть те, що вказує на послідовність дій і станів:

а) Він говорив, і відбувалось диво (Л.Костенко);

б) І пісня лунала, і чарка кружляла, і душу душа у любові купала (М.Луків);

в) Ні гаркне пес, ні корби не скриплять (Л.Костенко);

г) Шаблі там не ржавіють у коморах, і кінську збрую миші не гризуть (Л.Костенко).

10. Серед складносурядних речень з розділовими сполучниками знайдіть приклад, у якому відношення виражають значення чергування подій, явищ:

а) Чи віками не страждала ти, калино, чи Чорнобилем не згірчена полинно? (Д.Білоус);

б) Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка);

в) То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари (А.Шиян);

г) Чи то гойднув снігами небосхил, чи то так сумно розкричалась галич (Г.Світлична).

11. У якому з наведених прикладів сполучник а виражає не зіставні, а протиставні відношення між компонентами складносурядного речення:

а) Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі (Л. Костенко);

б) Бігла стежка в далеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і заміряні пісні (В.Симоненко);

в) Земля замислена і строга, а небеса – як бірюза (М.Луків);

г) Спадали на листя проміння рої, а серце так щастя хотіло (В.Сосюра)?

12. У якому з наведених прикладів виражаються не протиставні, а зіставні відношення:

а) Мова – універсальна, але користування нею вкрай індивідуальне (П.Мовчан);

б) Гори! Життя – єдина мить, для смерті ж – вічність ціла (О.Олесь);

в) У будинку було тепло, проте в жодній грубі не палилося (Панас Мирний);

г) Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко)?

13. Виберіть речення, у якому сполучник та виступає як єднальний:

а) Ще сніги недавно смутно туманіли, та весняне сяйво розцвіло з висот (В.Сосюра);

б) Я хочу вернутись, та стали, мов стіни, літа (С. Пушик);

в) У незабутній дорогій кімнаті життя студентське весело пливло. Було в ній завжди трохи тіснувато, та дружбі нашій тісно не було (С.Будний);

г) Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хатки та чорніють покрівлі високих клунь (І.Нечуй-Левицький).

14. Знайдіть приклад, у якому єднальні сполучники пов’язують не компоненти складного речення, а однорідні члени:

а) Тепер вітряк не тільки стогнав, а й, оживаючи, переносив його в спогади, в болі, в любов (М.Стельмах);

б) І так п’янко пахнуть м’яти, і в струмках дзвенить вода (І.Колос);

в) Ліс над озерцем наче храм, і тиша первозданна (М.Луків);

г) Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає (Л.Костенко).

15. Назвіть пунктограму між частинами складносурядного речення Що ти із задуманого вже написав і які в тебе плани на майбутнє?

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка;

г) розділового знака немає.

16. Назвіть пунктограму між частинами складносурядного речення Там юність ходила у росах до хати і жевріла цвітом вона (А.Малишко). Виділені слова розберіть фонетично.

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка;

г) розділового знака немає.

17. Назвіть пунктограму між частинами складносурядного речення. Визначте типи його частин за наявністю головних членів.

Які то були жнива і який блакитний день видзвонював над стиглими нивами!

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка;

г) розділового знака немає.

18. Назвіть пунктограму між частинами складносурядного речення. Поясніть правопис виділених слів.

Над Поліссям дощі пропливли, пролились і травою береться узгір’я піщане (М.Сингаївський).

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка;

г) розділового знака немає.

19. Назвіть пунктограму між частинами складносурядного речення. Визначте спосіб творення виділеного слова.

За вікном шумить дощ та великий світ, населений людьми, поспішає крізь негоду, землетруси, пожежі (Б.Костюк).

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка;

г) розділового знака немає.

20. Назвіть пунктограму між частинами складносурядного речення. Зробіть морфологічний аналіз виділеного слова.

Ти гукай не гукай та літа не почують (Б.Олійник).

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка;

г) розділового знака немає.

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Напишіть реферат на одну з тем (19 балів).

§ Засоби вираження синтаксичних зв’язків і змістових відношень маж частинами складносурядного речення.

§ Семантико-синтаксичні відношення між частинами складносурядного речення.

§ Структурно-семантичні типи складносурядних речень.

§Складносурядні речення відкритої і закритої структури в сучасному мовознавстві.

ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ № 2

Складнопідрядне речення як синтаксична одиниця. Класифікація складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.

Навчальна мета:

7. домогтися засвоєння студентами основних теоретичних положень навчального модуля;

8. з’ясувати основні ознаки складнопідрядних речень, засоби зв’язку між їхніми частинами, різні підходи до класифікації складнопідрядних речень у вітчизняній синтаксичній науці;

9. сприяти оволодінню навичками аналізу елементарних і неелементарних складнопідрядних речень, самостійного творення їх;

10. розглянути основні класифікації складнопідрядних речень;

11. схарактеризувати види підрядної залежності в складнопідрядних неелементарних реченнях;

12. удосконалювати орфографічні та пунктуаційні навички;

13. формувати культуру мовлення майбутніх учителів-філологів на синтаксичному рівні: вживання нормативних синтаксичних одиниць, поєднання предикативних частин у складне речення.

Студенти мають знати:

ü що таке складнопідрядне речення, його основні структурно-семантичні ознаки;

ü основні види складнопідрядних речень (на основі наявних у вітчизняному мовознавстві класифікацій);

ü засоби зв’язку між частинами складнопідрядного речення;

ü види підрядної залежності у складнопідрядних неелементарних реченнях;

ü розділові знаки між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення;

ü розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними.

Студенти мають уміти:

§ знаходити складнопідрядне речення в тексті, у тому числі з кількома підрядними;

§ визначати головну і підрядну частини, види складнопідрядних речень, їх істотні ознаки, межі головної і підрядної частин, кількість частин;

§ розрізняти сполучники і сполучні слова;

§ правильно ставити розділові знаки між частинами складнопідрядного речення й обґрунтовувати їх;

§ визначати засоби поєднання частин складнопідрядного речення;

§ правильно інтонувати складнопідрядні речення;

§ аналізувати й порівнювати виражальні можливості складнопідрядних речень та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів;

§ виконувати повний синтаксичний розбір складнопідрядних речень.

Методичні вказівки щодо роботи з кредитом

Робота з кредитом №2 передбачає засвоєння основних теоретичних положень з теми «Складнопідрядне речення як синтаксична одиниця», вироблення практичних умінь і навичок аналізу складнопідрядних речень, у тому числі з кількома підрядними, написання реферату (окремими студентами), самостійну роботу над окремими питаннями теми, модульний контроль.

Змістовий модуль 1