Практичне заняття № 1-2

Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень

План

1.Загальна характеристика структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень.

2. Складнопідрядні речення розчленованої та нерочленованої структури, їх основні ознаки.

3. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури, їх типи.

4. Складнопідрядні речення розчленованої структури, їх різновиди.

5. Повний синтаксичний розбір елементарних складнопідрядних речень.

Література

1.Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – С. 313 – 346.

2.Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДДУ, 2001. – С. 354 – 418.

3.Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – С. 416 – 596.

4. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. Підручник. – К.: Академія, 2004. – 402 с.

5. Шульжук К.Ф. Складне речення в українській мові: Посібник для вчителя. – К.: Рад. шк., 1989. – 135 с.

Ключові поняття: складнопідрядне речення, структурно-семантична класифікація, речення розчленованої структури, речення нерозчленованої структури, присубстантивно-атрибутивні складнопідрядні речення, з’ясувальні складнопідрядні речення, займенниково-співвідносні речення, складнопідрядні речення з підрядними часовими, локативними, причиновими, умовними, допустовими, наслідковими, порівняльними, супровідними частинами, складнопідрядні речення мети.

Методичні рекомендації

Опрацьовуючи цю тему, варто згадати, на яких основних засадах ґрунтується структурно-семантична класифікація. Далі необхідно розглянути структурно-семантичні типи складнопідрядних речень. За будовою серед складнопідрядних речень розрізняють два основні структурно-семантичні типи: 1) речення нерозчленованої структури (одночленні); 2) речення розчленованої структури (двочленні). Необхідно дати визначення цих типів складнопідрядних речень, зауваживши, що до складнопідрядних речень нерозчленованої структури належать: 1) складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними; 2) займенниково-співвідносні; 3) з’ясувальні. До складнопідрядних речень розчленованої структури належать речення з підрядними мети, часу, умови, причини, місця, наслідковими, допустовими, порівняльними, супровідними.

Домашнє завдання

1. Виконати вправи 510, 511, 513 (Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Зб. вправ.).

2. Зробіть повний синтаксичний розбір речень

1) Зерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі (Б.Олійник). 2) Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку (О.Гонч.). 3) Ще горить твоєї молодості світло, хоч новий десяток літ береш на плечі (Б.-І. Антонич). 4) Спереду засвічувались у тумані залізничні вогні, ніби розцвітали велетенські золоті лілії... (С.Вас.). 5) Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятись (Г.Тютюнник).

Схема повного синтаксичного розбору складнопідрядного речення

1. Визначити тип речення за метою висловлення.

2. За емоційно-експресивним забарвленням (окличне / неокличне).

3. Визначити, яке речення за складом, назвати головну і підрядну частини.

4. Тип синтаксичного зв’язку між частинами (прислівний, прислівно-кореляційний, детермінантний, детермінантно-кореляційний).

5. Позиція підрядної частини щодо головної (до чого стосується підрядна частина: до одного члена речення чи словосполучення чи до всього змісту головної частини і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).

6. На яке питання відповідає підрядна частина.

7. Вид підрядної частини.

8. Засоби поєднання підрядної та головної частин.

9. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.

10. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.

11. Пунктуація.

Вправи для виконання в аудиторії

1. Визначте різновиди присубстантивно-атрибутивних складнопідрядних речень, охарактеризуйте сполучні засоби, назвіть опорні слова.

В-І. Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі… (С.Васильченко). 2. Ось-ось прийду до хатоньки моєї, Де мати жде мене й не жде… (О.Олесь). 3. Толстой створив такий світ, якого не знали до нього (П.Загребельний). 4. Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань (Л.Костенко). 5. Чатує вітер на останнє листя старого дуба, що своїм корінням тримає схили урвища (М.Стельмах). 6. Наша пам'ять – велика долина, де невидимі Храми стоять (О.Пахльовська).

В-ІІ. 1. Життя – це оббирання реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу (Л.Костенко). 2. Твоя любов – як світло в тому домі, якого вже немає на землі (О.Пахльовська). 3. Дитинство – сцена, де актори – діти (С.Йовенко). 4. Шматка землі немає під ногами, в яку не міг упертися Антей. 5. А справжня слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе. 6. Там жив дідо, що схожий був на графа (Л.Костенко).

2. За­пи­шіть ре­чен­ня, визначте тип кожної підрядної частини.

1.Погода сто­я­ла те­п­ла і со­ня­ч­на, так що шиб­ки на ві­к­нах аж ми­го­ті­ли (Г.Тютюнник). 2. Да­р­ма що се­р­це чує го­с­т­рий біль – я пра­г­ну знов у штор­ми й даль­ні рей­си (Д.Луценко). 3. Хоч би яка во­на ста­ра, су­м­на, зма­р­ні­ла, бі­д­на, для си­на ві­р­но­го во­на єди­на, лю­ба, рі­д­на (Ле­ся Укра­ї­н­ка). 4. По­го­ди­в­ся б жи­ти в за­сні­же­ній ту­чі, щоб тіль­ки не­вдо­в­зі про­мінь сві­тив (А.Малишко). 5. Ща­с­ли­вий май­с­тер, що з тя­ж­кої бри­ли Пре­к­ра­с­ну постать ви­сі­кає вмі­ло на ра­дість лю­дям (М.Рильський). 6. Аби мо­ж­на бу­ло при­ку­пи­ти ро­зу­му, як са­ла на яр­мар­ку, при­ку­пив би йо­го ці­лу бо­д­ню (М.Стельмах). 7. Як­би ви вчи­лись так, як тре­ба, то й му­д­рість би бу­ла своя (Т.Шевченко). 8. Ко­ли жит­тя ти не уча­с­ник, а тіль­ки сві­док від­да­ля, да­р­ма че­ка­ти­ме прек­ра­с­них від те­бе по­дви­гів зе­м­ля (М.Рильський). 9. За­ві­тай на­ве­с­ні, ко­ли си­ня фі­ал­ка в чи­с­те не­бо по­гля­не зди­во­ва­ним оком (М.Сингаївський). 10. Щоб жить – ні в ко­го пра­ва не пи­та­юсь. Щоб жить – я всі кай­да­ни ро­зі­рву (П.Тичина). 11. Бу­деш, ба­ть­ку, па­ну­ва­ти, по­ки жи­вуть лю­ди, по­ки со­н­це з не­ба сві­тить, те­бе не за­бу­дуть (Т.Шевченко). 12. Над­з­ви­чай­но ва­ж­ли­вим я вва­жаю, щоб по­чут­тя обо­в’яз­ку пе­ред стар­шим по­ко­лін­ням утвер­джу­ва­лось у ду­ші ди­ти­ни змал­ку. Ми пра­г­не­мо до то­го, щоб юність бу­ла ося­я­на бла­го­ро­д­ною гро­мад­сь­кою му­ж­ні­с­тю (В.Сухомлинський). 13. Як дуб ли­с­то­ч­ки по­жо­в­ті­лі хо­ває на своє­му гіл­лі аж до тра­в­не­во­го роз­маю, отак і я своє ко­хан­ня, зи­мою вби­те спо­за­ран­ня, у се­р­ці юно­му хо­ваю (Д.Павличко). 14. Я в се­р­ці маю те, що не вми­рає (Ле­ся Укра­ї­н­ка).

3. Виконайте повний синтаксичний аналіз кожного речення.

1.Надходило травневе надвечір‘я, коли повітря в Миргороді напоєне лінивими пахощами розімлілої за день землі (Ю.Щербак). 2. Ми мовчки йшли долиною сумною, де наші друзі в битві полягли (Л.Первомайський). 3. І я пізнав, наскільки дужчий і вищий за біль, за суєти оця жіночність... (М.Бажан). 4. Від тебе не сховає вже імла все, що здобуто, хлібе наш насущний (С. Бурлаков). 5. Аж ось мелодія увірвалася, немов засоромилася, що її підслухають (Гр.Тютюнник). 6. Нема такого хліба на землі, як той, що моя мати випікала (Д. Павличко). 7. Душа людська міряється повною мірою, та такою, про яку навіть не підозрював світ (О.Довженко). 8. Олесь біжить підтюпцем i раптом помічає, що дерева теж біжать (Гр.Тютюнник). 9. Тоді розмова йшла про все на світі, а найбільше про те, як цілосвітний вітер розмете кордони й межі, тюрми й рубежі (М. Бажан). 10. І живуть у пам‘яті народу його віpні дочки i сини, ті, що не вернулися з походів грізної, великої війни (В. Симоненко). 11. Не знає втоми, хто доріг не міряв (Г.Чубач). 12. І той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе (В. Симоненко). 13. Звичайно, було б несправедливо не помічати i того нового, що з‘явилося в ті дні в роботі органів масової інформації (Ю. Щербак). 14. Краще придивляйся, як належно, до тих, хто мислить і говорить обережно (В. Симоненко). 15. Miй Олімп - то найвища гора, що не вища за нашу хатину (Г. Чубач). 16. Чому вдивляєшся так пильно й підозріло у тих, хто сумніви свої явля на люди сміло? (В. Симоненко).

4. Випишіть окремо складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними й окремо – з підрядними з‘ясувальними.

1. Я дивлюсь з-під опущених вій, як цвіте далина (В.Сосюра). 2. Чи вдячний нащадок згадає той час, як всі ми вставали з неволі, як довго питали та мучили нас на рідним занедбаним полі? (Г.Чуприна). 3. Я пам'ятаю місто за Дніпром, де в небі місяць плинув, як пором, де шелестіли в яворах сади, де восени кружляв кленовий лист, де я узнав життя суворий зміст... (Л. Первомайський). 4. І хороше, i дивно, i радісно стає мені, малому, в цім світі, де є зорі, i добрі люди, i тихі вогники, i щедрі вечори (М. Стельмах). 5. Любити жінку - відкривати світ, де святом зацвітає все буденне (М. Сингаївський). 6. Степ особливо чарівний тієї пори, коли жита половіють (І. Цюпа). 7. Соняшники горять на подвір‘ях, за огорожами, вони повиходили до сaмої дороги, тут ростуть на вільному місці, й, дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому, що зласкавів i здобрів безпричинно (Є.Гуцало)..

5. Накресліть схеми поданих речень, вкажіть тип кожної підрядної частини.

1. Поет, мислитель, знаючи шану окрайцю хліба, гілці винограду, читає тихо про страшну весну, яку цей світ так невблаганно зрадив (Г. Чубач). 2. І здається, що я володію віковічним секретом краси... (В. Симоненко). 3. І сьогодні вклоняється серце моє тій земній, соромливій, жагучій жіночості, що красою життя - материнством стає (В. Симоненко). 4. І може, слід назавжди заборонити писати й читати книжки, де тільки залізо. кров, смерть? (П. Загребельний). 5. Бувають моменти в житті, коли все дo дрібниць тобі чомусь хочеться запам'ятати (О.Гончар). 6. І ми спадаєм в парк, де втомлений Шевченко в студентському гуртi нечутно походжа (Б.Олійник). 7. Соломія й сама думала про ту сторону, куди закликав Остап (М. Коцюбинський). 8. Хочеш знати, чим справді було те, що так колись пишно цвіло, що на серце наводило чари... (Леся Українка). 9. Добре жить тому, чия душа i дума добро навчилися любить (Т. Шевченко). 10. Найпрекраснішi і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших (І.Цюпа). 11. Я зі стpaхом відчуваю, як десь глибоко в душі зв‘язується й росте вже знайомий, звіданий мною мулкий сум (Є. Гуцало). 12. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Ліна Костенко). 13. Білі каштани, світлі вогні, де б не бував я, - любі мені (А.Малишко). 14. Я міг би дати вам одвічну славу, якби вона приходила з жалю (М.Руданський).

Питання для самоконтролю та самоперевірки

1. У чому полягає суть структурно-семантичної класифікації?

2. Які складнопідрядні речення належать до нерозчленованих структур?

3. Назвіть типи складнопідрядних речень нерозчленованої структури.

4. Які складнопідрядні речення належать до розчленованих структур?

5. Назвіть типи складнопідрядних речень розчленованої структури.

Самостійна робота студентів

1. Напишіть твір на тему «Мова – це історія народу. Це шлях цивілізації й культури» (О. Купрін), використовуючи різні типи складнопідрядних речень. Виконайте синтаксичний розбір 3-х складнопідрядних речень з тексту твору.

2. Замініть складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними та займенниково-співвідносними частинами. Поясніть випадки, коли така заміна неможлива.

1.Воля… Він звик до неї з дитинства, від самого дня народження, звик до безмежних степів, до буйних вітрів над ними, до єдиних на світі вкраїнських жайворонків, яких ніхто ніколи, здається, не бачив на землі, а лише в небі… (П.Загребельний). 2. Ті, які топчуть багатства народні, дуже нам шкодять в житті (С.Олійник). 3. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Леся Українка). 4. Стежкою, яку давно протоптали в ліску, можна пройти до шляху.