Висновки. 1. Поліпшена версія моделі є логічним продовженням попередньої і містить її як окремий випадок

1. Поліпшена версія моделі є логічним продовженням попередньої і містить її як окремий випадок. Вона дещо більш цікава й реалістична, але все ще залишається дуже спрощеною та є лише незначним кроком уперед.

2. Пошук відповідей на питання, поставлені в п. 4 при виконанні обчислювального експерименту, мав на меті продемонструвати одну з важливих особливостей роботи дослідника в процесі моделювання. Суть її полягає в тому, що виконуючи обчислювальний експеримент і аналізуючи його результати, можна, звичайно, пробувати шукати відповіді шляхом «сліпого» підбору, але значно ефективнішими є спроби вирішення проблеми шляхом аналізу математичних співвідношень, покладених в основу моделі. Проте, як ми побачимо далі, в моделюванні часто трапляються випадки, коли дослідник позбавлений такої можливості, і тоді залишається єдиний шлях – підбір.

3. Знову, як і в попередній версії моделі, поява обмеження чисельності знавців не робить модель більш достовірною. Причина та сама – обмеження кількості знавців є штучним, воно зовсім не
випливає із самої моделі.

4. У обох розглянутих версіях моделі найбільш слабким місцем є вимога, сформульована в Припущенні 3. Дійсно, хіба обов’язково
чутка повинна потрапляти лише до тих людей, яким вона невідома? Якщо таку вимогу зняти, то це означатиме, що слухачами можуть ставати і ті особи, яким чутка вже відома (повторні знавці). Тим
паче, що в житті саме так часто і відбувається.