Висновки. 1. Розглянута версія моделі є дуже спрощеною

1. Розглянута версія моделі є дуже спрощеною. Покладені в її основу Припущення 1-5 призводять до результату, який неважко
було б передбачити заздалегідь і без моделювання. А саме: чисельність знавців у міру зростання кількості передавань швидко й необмежено зростає.

2. Поява обмеження чисельності знавців принципово не робить модель більш достовірною. Ясно, що вжиті для цього заходи мають відверто штучний характер: обмеження кількості знавців жодним чином не випливає із самої моделі (із системи рівнянь).

3. На цьому етапі роботи ми не повинні серйозно обговорювати питання про відповідність між моделлю і даним процесом, тобто
питання про адекватність моделі: якщо вона й існує, то є слабкою.

Зауваження. При обговоренні питання про адекватність математичної моделі слід мати на увазі не адекватність взагалі (такої просто не існує), а адекватність стосовно певних ознак або властивостей об’єкту.

4. Основне значення цієї версії полягає в тому, що вона може
слугувати основою для подальшого поліпшення моделі.

5. Згідно п. 1 обчислювального експерименту вираз (3)

N_j = N_{j- 1}(1+ k)

задає геометричну прогресію, суму її перших j елементів можна знайти за відомою формулою. Якою?

Існує чимало об’єктів, що описуються цією формулою точно, проте вони ніяк не стосуються поширення чуток. Зокрема, якщо
N ₀ – розмір початкового грошового вкладу, а k – річний банківський відсоток, то S_j – розмір вкладу через j років. В даному прикладі j – обов’язково натуральне число. У ряді інших випадків j може набувати дійсних значень.

Спробуйте навести подібний приклад