Україна у складі СРСР у 20-30-х рр. Зовнішньополітична діяльність УРСР

20-30 роки дуже складний період в історій України. З одного боку, основна частина українських земель увійшла до складу Український РСР, де сформувалась радянська форма державності. Був зроблений дипломатичний прорив, укладено ряд угод з прикордонними державами. Була введена НЕП, яка створила умови для формування ринку. Саме на базі непу в середині 20-х років народне господарство республіки перевищило показник дореволюційного рівня. У другій половині 20 років керівництво СРСР взяло курс на форсовану модернізацію економіки, стержнем якого була індустріалізація. Україна зробила стрибок у промисловому розвитку.

З другого боку, Україна у цей період втратила незалежність, вступив до СРСР. За здійснений індустріальний стрибок було заплачено дорогою ціною: тягар матеріального забезпечення кардинальних перетворень в індустрії ліг на селян, була проведена суцільна колективізація, насильницьке розкуркулення, що привело до деградації сільського господарства, до голодомору 1932-1933 р. У державі, в т.ч. в Україні, встановився тоталітарний режим Сталіна, проведені були масові репресії. Чому так сталося, чим пояснюється такий суперечливий характер суспільного розвитку України в 20-30 роки?

УРСР на початку 20-х років вдалася здійснити дипломатичний прорив і вийти з дипломатичної ізоляції.

Головна мета:

1. Досягти юридичного визнання УРСР з боку великих держав.

2. Врегулювати відносини з прикордонними державами.

3. Укладання взаємовигідних міжнародних торгово-економічних договорів.

Як же реалізувались ці завдання українською дипломатією? Результат: мирна угода Радянської України була підписана 14 лютого 1921 з Литвою. Протягом 1921 року УРСР встановила дипломатичні відносини з Латвією та Естонією.

18 берези 1921 року був підписаний Ризький мир з Польщею, це була досить складна, але необхідна дія української сторони для нормалізації відносин з Польщею, була необхідна для нейтралізації дій уряду Української Народної Республіки (УНР) у вигнані, який перебував у Тарнуві (поблизу Кракова).

Діяльність уряду (УНР) була досить різноманітна: від дипломатичних акцій до організації збройних виступів. Зокрема, восени 1921 року було організовано дві рейдові групи петлюрівців: Волинська та Подільська під керівництвом Ю. Тютюнника.

Спираючись на Ризький договір радянська сторона змусила Польщу відмовитися від підтримки С. Петлюри, і збройні рейди з території Польщі припинилися.

2 січня 1922 року був підписаний договір про дружбу і братерство між Туреччиною та Україною, який мав надзвичайне значення для встановлення та активізації зовнішньої торгівлі. У другій половині 20-х років 45% усього обороту зовнішньої торгівлі України припадало на Туреччину.

Таким чином, на початку 20-х років УРСР вийшла з міжнародної ізоляції та виступала в цей час як самостійна незалежна держава, яку Москва не тільки не обмежувала, а навпаки підтримувала. Чому? По-перше, тому що самостійною вона була лише на формально, "самостійна" зовнішня політика створювала ілюзію справжньої української державності, що давало змогу, з одного боку, нейтралізувати активність національно-визвольних сил, які боролися за відродження незалежної української держави, з іншого - використовувати УРСР як додатковий інструмент здійснення прорадянської політики на міжнародній арені.

Так під тиском центру на початку квітня 1922 року УРСР змушена була ліквідувати свою дипломатичну місію в країнах Балтії, а всі повноваження представництва у Прибалтиці передавались РСФСР. Починався курс на витіснення української дипломатії з міжнародної арени.

18 жовтня 1922 рокуЦК КП(б)У приймає постанову "Про згортання апарату НКЗС", а вже у серпні 1923 року дипломатичні служби України були злиті з апаратом союзного НКЗС.

І нарешті 20 вересня 1923 року остаточно перестає існувати апарат НКЗС УРСР. 3 того часу майже протягом двох десятиліть Україна навіть формально не здійснювала власних дипломатичних кроків, на виявляла активності на міжнародній арені.