Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Економічне положення України на початку 20‑х рр. НЕП



Становище УРСР на початку 20-х років характеризується глибокою кризою, яку визначали:

- економічна розруха;

- політична нестабільність;

- голод 1921 - 1923 років.

Руйнівні наслідки громадянської війни суттєво дестабілізували суспільство .Країна фактично перетворилася на руїну. Збитки оцінювалися у10 млрд. крб. із загальної суми збитків, із загальної суми втрат, нанесених усім республікам (39 млрд. крб.).

Виробництво промислової продукції у республіці знизилося до 1/10 довоєнного рівня. Не краща була ситуація і в сільському господарстві України. Валовий збір зерна в 1920 році становив лише 38,5% від рівня 1913 року.

Політична нестабільність була наслідком невдоволення політикоюа "воєнного комунізму" з її продрозкладкою. Кронштадський заколот (1921 року) переконливо свідчив про суспільно-політичну кризу. Реальна загроза втратити владу змусили більшовиків змінити економічну політику.

X з’їзд РКП(б) у березні 1921 року прийняв рішення про заміну продрозкладки продподатком (загальна сума податку становила 126 млн. пудів зерна замість 180 млн.). Це і поклало початок переходу до нової економічної політики. Суть непу Ленін вбачав у зміцнені союзу робітників і селян. НЕП передбачав:

1) заміну продрозкладки продподатком;

2) використання товарно-грошових відносин;

3) формування ринку;

4) кооперування трудящих

5) запровадження госпрозрахунку особистої зацікавленості у результатах праці;

6) тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку. Сільське господарство відставало від рівня розвитку промисловості.

1 грудня 1922 року було створено єдину союзну державу - СРСР. Цей процес почався ще в ході громадянської війни і був зумовлений дією об'єктивних факторів, а саме:

1) територія усіх республік, що увійшли до СРСР, була свого часу об'єднана в рамках однієї імперії;

2) між ними існували тісні економічні зв'язки.

Разом з тим, із утворенням СРСР Україна остаточно втрачає національну незалежність.

26 січня 1924 року була прийнята перша Конституція радянського союзу (II з'їзд радянської СРСР).

Формально кожна республіка мала право виходу із союзу, але механізм такого виходу не було зроблено.

У 20-30 роках формується командно- адміністративна система, зміцнюється тоталітарний режим в СРСР.

Основні ознаки тоталітаризму:

1. Утворення комуністичної форми тоталітарної ідеології, монополізація нею права на істину, а саме:

v безкомпромісна боротьба з релігією (в 1930 р. Автокефальна православна церква припинила своє існування);

v створення на початку 20-х рр. органів цензури;

v звуження сфери впливу альтернативних культурно-просвітницьких організацій ( в 1929-1930-х рр. було закрито останні «Просвіти»);

v зміцнення єдності правлячої партії шляхом нищівної критики та організації заходів, спрямованих проти «инакомыслия» у більшовицьких лавах.

2. До конституції СРСР 1936 р. вперше увійшло положення про керівну роль комуністичної партії в політичній системі, таким чином, законодавчо було закріплено реальну існуючу монополію більшовицької партії на владу:

v посилюється зрощення правлячої партії з державним апаратом (у 1938 році до Верховної ради УРСР було обрано 304 депутати, із них: 222 – комуністи, 36 – комсомольці, 46 – безпартійні), отже, партійний квиток відкривав шлях до керівних посад;

v одержавлення суспільства (під контролем комуністичної партії були профспілки, комсомол, суспільні організації).

3. Встановлення державного контролю над усією економічною сферою.

4. Формується командно-адміністративна система як форма організації суспільства і як специфічний тип управління економічною сферою, характерними рисами якої стали:

v відмова від ринкових відносин;

v централізація управління зверху донизу;

v створення ієрархічної структури влади;

v командно-директивні методи управління;

v визнання ідеологічних установок основними критеріями ефективності економіки;

v зрівнялівка, тобто штучне стримування диференціації доходів.

5. Політичні репресії (починаючи з 1929 р. в Україні прокотилися три хвилі масових репресій):

v І хвиля (1929-1931 рр.) – розкуркулення, депортація;

v ІІ хвиля (1932-1934 рр.) – штучне посилення голоду (голодомор), конфіскація продовольства, репресивний спалах після вбивства С. Кірова;

v ІІІ хвиля (1936-1938 рр.) – доба «великого терору»

Таким чином, 20-30 рр. характеризуються формуванням командно-адміністративної системи та зміцнення тоталітарного режиму.





Дата публикования: 2014-12-30; Прочитано: 498 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2022 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...