Розділ V. Ремонт агрегату

Залежно від кількості передач переднього ходу коробки передач бувають триступінчастими, чотириступінчастими і т. д.

Основні деталі триступінчастої коробки передач (рис. 4.8): ведучий вал

1, ведений вал 5, проміжний вал 6, установлений у корпусі коробки. На первинному валу жорстко закріплено шестірню 23, що перебуває в

постійному зачепленні з шестірнею 2$, жорстко закріпленою на проміжному

валу. Інші шестерні проміжного вала г'2, %(і 2^х також жорстко

закріплено. На веденому валу 5 установлено шестірню г2, що вільно

обертається й перебуває в постійному зачепленні з шестірнею г'2.

Шестірня г, і синхронізатор 2з'єднані з валом 5 за допомогою шліців і

можуть переміщуватися по них у напрямах, показаних стрілками. Шестірня

г0 забезпечує зміну напряму обертання веденого вала в разі вмикання

передачі заднього ходу.

Кожна передача характеризується передаточним числом, під яким розуміють

відношення кількості зуб’їв веденої шестірні до кількості зуб'їв

ведучої. Якщо в передачі бере участь кілька пар зубчастих шестерень, то

для визначення передаточного числа треба перемножити значення

передаточних відношень усіх пар.

У розглядуваній схемі коробки передач для вмикання першої передачі

шестірню z1 пересувають вилкою 4 вліво до зачеплення її з шестірнею z’1.

Тоді крутний момент передаватиметься з первинного вала 7 через шестерні

постійного зачеплення z3 і z’3 на шестерні z’1 і z1 які утворюють першу передачу.

Друга передача вмикається переміщенням синхронізатора 2 за допомогою вилки 3 вправо. При цьому шестірня 2г блокується на веденому валу, а

крутний момент на ньому визначатиметься передаточним числом i11= (z’3/z3)(z2/ z’2),.

Третя передача вмикається пересуванням синхронізатора 2 вліво. В цьому разі ведений і ведучий вали жорстко з'єднуються, а передаточне число в

коробці не змінюється й дорівнює одиниці. Таку передачу називають прямою одиниці. Таку передачу називають прямою й використовують для руху автомобіля з великою швидкістю.

Чотириступінчаста коробка передач автомобіля ГАЗ-53А має чотири передачі для руху вперед і одну — для руху назад. Вона діє аналогічнотриступінчастій коробці передач (див. рис. 4.8), але має конструктивні особливості: постійне зачеплення шестерень ведучого й проміжного валів,шестерень другої та третьої передач. Передачі переднього ходу вмикаютьсяпересуванням шестірні першої передачі й синхронізатора по шліцахведеного вала, а задній хід умикається переміщенням блока шестереньзаднього ходу. Ведучий вал 2, встановлений на кульковому підшипнику в передній стінцікартера 13, на передньому кінці має шліци для встановлення дисказчеплення, а на задньому кінці — шестірню, що перебуває в постійному зачепленні з шестірнею 24 на проміжному валу 18. Шестерні 11, 9 і 8веденого вала 16 установлені на ньому вільно на гладеньких сталевих втулках і зачеплені з відповідними шестернями на проміжному валу. В разівмикання другої, третьої та п'ятої передач блокування шестерень з веденим валом здійснюється за допомогою синхронізаторів 5 і 10. Першапередача й задній хід умикаються переміщенням шестірні 12 уздовж осі веденого вала. Сталеві опорні втулки шестерень веденого вала змащуються під тиском від насоса 25, що приводиться хвостовиком валика, встановленого в паз проміжного вала. Олива подається від насоса каналами в кришці підшипникавала через перехідну втулку в осьовий канал веденого вала й далі радіальними просвердлинами до втулок шестерень. Зуб'я шестерень змащуються розбризкуванням оливи, яка забирається з оливної ванни картера коробки передач. Безударне вмикання передач переднього ходу в розглядуваній коробці забезпечується синхронізаторами інерційного типу. Синхронізатор 10умикаєдругу й третю передачі, а синхронізатор 5— четверту (пряму) й п'яту (підвищувальну). Синхронізатор (рис. 4.10) складається з корпусу 5, з обох кінців якого запресовано бронзові конічні кільця 10. Усередині корпусу встановленомуфту 8 із зубчастими вінцями 9. Фланець муфти має виступи 6, що входять у фігурні вирізи 3 корпусу. В ті виступи фланця, що не входять у вирізи,вставлено кулькові фіксатори 7. Пальці - муфти проходять крізь вирізи в корпусі й уставлені у внутрішній паз кільця перемикання Д з'єднаного з вилкою перемикання передач. Коли вмикається передача, муфта 8 під дією вилки перемикання пересувається в бік шестірні 1, що вмикається. Конусна поверхня конічного блокувального кільця починає стикатися з конусною поверхнеюшестірні. Оскільки в початковий момент стикання частоти обертання кільцяй шестірні не збігаються, на їхніх поверхнях виникають сили тертя, щоповертають корпус на певний кут, унаслідок чого виступи фланця муфтивпираються в краї фігурних вирізів, і осьове переміщення муфти припиняється. Внаслідок тертя між конічними поверхнями кільця й шестірні їхня частота обертання вирівнюється. В цей момент виступи муфти виходять із прорізівфігурних вирізів і більше не перешкоджають осьовому переміщенню муфти. ільше не перешкоджають осьовому переміщенню муфти.Муфта переміщується далі в бік умикання, й її зуб'я входять у зачепленняіз зубчастим вінцем шестірні, блокуючи її на валу. Вимикається передача простим переміщенням муфти в нейтральне положення,в результаті чого зубчасті вінці шестірні й муфти синхронізаторароз'єднуються. Механізм перемикання передач розміщується у верхній кришці коробкипередач і приводиться в дію важелем, установленим на кульовій опорі.Нижній кінець важеля, відхиляючись, входить у пази вилок перемикання.Вилки закріплено на штоках, які можуть переміщуватися в осьовому напрямій утримуються за допомогою фіксаторів 7 (див. рис. 4.9). Для захисту від випадкового вмикання двох передач водночас слугуєблокувальний пристрій (замок), який складається з двох плунжерів іштифта, закладених у горизонтальну просвердлину в кришці й середньомуповзуні. В разі переміщення одного з крайніх повзунів блокувальнийпристрій стопорить середній і другий крайній повзуни в нейтральномуположенні, а при переміщенні середнього повзуна стопоряться обидвакрайні повзуни. Випадковому вмиканню заднього ходу перешкоджає пружинний запобіжник,який у момент умикання заднього ходу задає відчутно більше зусилля наважелі перемикання, ніж у разі вмикання передач переднього ходу. На вантажних автомобілях КамАЗ, що працюють як тягачі, встановлюютьп'ятиступінчасту коробку передач із переднім приставним двоступінчастимредуктором-подільником передач, котрий у поєднанні з основною коробкоюдає змогу мати десять передач переднього ходу й дві передачі задньогоходу. Завдяки подільнику загальне передаточне число кожної передачізменшується приблизно в 1,225 раза. Подільник передач (рис. 4.11) за конструкцією становить додатковийредуктор, картер /якого жорстко пристикований до картера коробкипередач. У картері подільника розміщено ведучий 2 і проміжний 6 вали,пару зубчастих шестерень 3 і 1, синхронізатор 5 і механізм перемикання.Проміжний вал подільника постійно з'єднаний шліцами з проміжним валомкоробки передач. Шестірня 3 ведучого вала обертається на ньому вільно ймає зубчастий вінець для взаємодії із синхронізатором, закріпленим задопомогою зубчастої муфти 4. Подільник забезпечує дві передачі: пряму й підвищувальну. Пряма передача не змінює передаваного моменту від двигуна до коробкипередач. Вона вмикається переміщенням синхронізатора вправо, врезультаті чого ведучий вал подільника й ведучий вал коробки передачжорстко блокуються. Підвищувальна передача подільника вмикається, коли синхронізаторпереміщується вліво. В цьому разі шестірня 3 блокується синхронізаторомна ведучому валу подільника, а крутний момент передається з шестірні 3на шестірню проміжного вала й далі на проміжний вал коробки передач.При цьому передаваний крутний