Розподіл праці

Важливим фактором підвищення результативності менеджменту є розподіл праці менеджерів, тобто спеціалізація управлінських робітників на виконанні певних видів діяльності, розмежування їх повноважень, прав і сфер відповідальності. Відповідно до цього в організації виділяють наступні види розподілу праці професійних управлінців: функціональний, структурний, технологічний, професійно-кваліфікаційний.

Функціональний розподіл праці грунтується на формуванні груп робітників управління, що виконують однакові функції менеджменту: планування, організація, контроль тощо.

Структурний розподіл праці будується виходячи з таких характеристик об'єкту, організаційна структура управління, масштаби, сфери діяльності, галузева або територіальна специфіка. Загальні риси спеціалізації стосуються, передусім, вертикального і горизонтального розподілу праці менеджерів.

Вертикальний розподіл праці базується на виділенні трьох рівнів управління – низового, середнього і вищого.

Горизонтальний розподіл праці характеризується розподілом праці менеджерів на функції на одному рівні управління. Функціональна структура робіт на кожному рівні неоднакова. При русі від низового рівня до вищого збільшується число і складність задач по укладанню планів і організації всієї роботи підприємства, підвищується значення контрольної функції. На нижньому і середньому рівнях менеджери займаються координацією спільної діяльності людей, тому ця функція, поряд з мотивуванням, стає найбільш важливою.

Технологічний і професійно-кваліфікаційний розподіл праці менеджерів враховує види і складність робіт, що виконуються. По цим критеріям в апараті управління виділяють три категорії робітників: керівники, фахівці і службовці. З точки зору технології процесу управління задачі керівників зводяться до прийняття рішень і організації їхньої практичної реалізації, фахівці здійснюють проектування і розробку варіантів рішень, а службовці займаються інформаційним забезпеченням всього процесу.