Поняття основних принципів

Як і будь-яка інша юридична дисципліна, міжнародне публічне право містить певні загальні принципи, ідо сформувалися як результат абстрагування основних елементів правових норм, які входять до складу цього права. Принципи виникли і розвинулися у міждержавних відносинах одночасно з еволюційним розвитком міжнародного права протягом різних історичних епох, відбиваючи умови і відповідні соціально-економічні потреби цих епох. Кількість принципів, зміст і сфера їх застосування знаходяться в постійному розвитку та збагаченні.

Один з найдавніших принципів міжнародного публічного права є принцип «pacta sunt servanta». Він пройшов через багато століть, через ухвали багаточисельних конгресів й конференцій і перетворився в один з основних принципів міжнародного права, закріплений в Статуті ООН (ст. 2), у ст. 26 Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, а також у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року. Принцип суверенітету був сформульований ще у середні віки в умовах боротьби за утворення національних держав. Пізніше — в епоху сходження буржуазії установилися нові принципи, поряд з якими і принцип невтручання у внутрішні справи та рівності в правах держав. У сучасних умовах утворилися та розвинулися такі нові принципи, як принципи утримання в міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування, принцип співробітництва та ін.

Отже, принципи міжнародного права є історичними категоріями, які виникли і розвинулися одночасно з еволюцією і прогресом суспільства, держав і відносин між ними. Як принципи міжнародного права вони мають юридичну природу цього права, тобто є відбиттям узгодження воль держав, що виявляється у договорах або звичаях і мають головну функцію - регламентацію відносин між державами.

Виходячи із зазначеного, основні принципи міжнародного публічного права можна визначити, як його загальновизнані норми, що лежать в основі всього міжнародного права і відображають його головні ідеї та цілі і, отже, мають Збільш важливе значення для забезпечення нормального функціонування міждержавної системи, для розв'язання міжнародних проблем.

Використання слова «основні» пояснюється тим, що мова йде про принципи, які є основою всієї системи міжнародного права, на відміну від окремих галузей

міжнародного публічного права, де також існують свої принципи.

Характерною особливістю основних принципів є їх універсальний характер, у тому розумінні, що вони обов'язкові для всіх держав. Жодна держава не може користуватися будь-якими перевагами, що випливають з міжнародного права, не визнаючи при цьому його основних принципів. Оскільки дія принципів розповсюджується навіть па ті сфери відносин суб'єктів, які з якихось причин не врегульовані конкретними нормами, принципи, таким чином, є фундаментом міжнародного правопорядку. Як указується в Декларації про принципи міжнародного права 1970 року, «сумлінне дотримання принципів міжнародного права, які стосуються відносин дружби і співробітництва між державами, і- сумлінне виконання державами зобов'язань, прийнятих згідно зі Статутом, мають найважливіше значення для підтримування міжнародного миру і безпеки та для досягнення інших цілей Організації Об'єднаних Націй»'.

У науці міжнародного права домінує думка, що основні принципи міжнародного публічного права є принципами «jus cogens», тобто мають вищу імперативну силу. мають обов'язкову силу для всіх суб'єктів міжнародного права. У той же час від галузевих принципів держави можуть відступати за взаємною угодою, якщо при цьому не порушуються інтереси третіх держав. Наприклад, практиці відомі винятки з принципу міжнародного морського права — принципу свободи відкритого моря, які встановлювалися за взаємною згодою держав.

Основні принципи міжнародного публічного права зафіксовані в Статуті 00Н. У цьому документі деякі принципи сформульовані дуже коротко. Тому з ініціативи ряду європейських держав у 60-ті роки в ООН була проведена відповідна робота по кодифікації, основних принципів. Вона закінчилася прийняттям у 1970 році Генеральною Асамблеєю ООН Декларації про принципи міжнародного права, що стосується відносин дружби і співробітництва між державами і відповідно до Статуту ООН. Декларація містить сім принципів:

1)принцип утримування в міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави;

2) принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами;

3) принцип невтручання у справи, які входять до внутрішньої компетенції держави;

4) обов'язок держав співробітничати одна з одною відповідно до Статуту 00Н;

5) принцип рівноправ'я та самовизначення народів;

6) принцип суверенної рівності держав;

7) принцип сумлінного виконання державами зобов'язань, прийнятих відповідно до Статуту ООН.

У Заключному акті Гельсінської Наради із безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року містяться десять основних принципів'. До переліку, що міститься в Декларації 1970 року, додані принципи непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, поважання прав людини та її основних свобод. Та варто зауважити, що в спеціальній літературі немає спільної думки щодо кількості й назв основних принципів міжнародного публічного права. Наприклад, відомий юрист-міжнародник з Великобританії А. Касезе у підручнику з міжнародного права2 у числі основних називає такі принципи, як поважання прав людини, міжнародне співробітництво, сумлінність. А вітчизняні автори підручника «Міжнародне право» до числа основних відносять принципи мирного співіснування, злочинність агресивних війн, додержання договорів, справедливості й сумлінності та ін.

Не вдаючись у подробиці, звернемо увагу на посилання, які містяться в Декларації про принципи міжнародного права від 24 жовтня 1970 року: «Принципи Статуту, які містяться в цій Декларації, являють собою основні принципи міжнародного права». Отже, вище перелічені сім принципів і треба вважати основними принципами міжнародного публічного права, оскільки всі держави та інші суб'єкти міжнародного права керуються цими принципами в своїй міжнародній діяльності.

І, нарешті, ще одне застереження методологічного порядку: при тлумаченні й застосуванні на практиці основних принципів міжнародного права дуже важливо пам'ятати, що всі вони взаємопов'язані, і кожен з них повинен розглядатися в контексті всіх Інших принципів. Щодо окремої характеристики кожного з них, то це робиться тільки в навчальному плані.