Міжнародне публічне право і інші соціальні норми

Співвідношення норм права та інших соціальних норм — питання, яке часто виникає в теорії і в практиці.

Наш час характеризується розширенням та інтенсифікацією зв'язків між народами в різних сферах. При наявності близько 200 держав не завжди вдається розробляти договірні норми, які були б сприйняті усіма або навіть для більшості з них. Разом з тим деякі держави, не бажаючи взяти на себе юридичні зобов'язання з тих чи інших питань, готові погодитися на прийняття норм, які не покладають на них юридичних зобов'язань, але здійснюють певну регулюючу дію в міждержавній системі.

Найбільш важливим з таких норм є норми резолюцій-рекомендацій міжнародних організацій, міжнародні політичні норми і норми міжнародної моралі.

Як відомо, міжнародні (міждержавні) організації приймають, згідно з їх статутами, нормативні резолюції. Ці резолюції, за виключенням юридичне обов'язкових, є тільки рекомендаціями, тобто не покладають на держави юридичних зобов'язань. Таких резолюцій дуже багато. Безумовно, ці норми відіграють певну регулюючу роль, впливають на поведінку держав.

Норми резолюції-рекомендації є результатом тільки узгодження воль держав-членів насамперед стосовно змісту правил поведінки. В них немає вимоги до держав відносно Їх застосування. Тому резолюції-рекомендації не мають юридичне обов’язкової сили. В разі невиконання члени цієї організації несуть тільки морально-політичну відповідальність.

За останні десятиріччя значно зросла кількість політичних норм або, інакше кажучи, нормативних політичних домовленостей. Політичні норми містяться в багаточисельних двосторонніх і багатосторонніх міжнародних документах, прийнятих у ході нарад представників держав. Особливо багато політичних норм містять Заключний акт Наради з безпеки н співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р., документи Стокгольмської конференції, Мадридської та Віденської зустрічей, Паризька Хартія для нової Європи від 21 листопада 1949 р.

Політичні норми відрізняються від норм міжнародного права характером міжнародних зобов’язань. Зобов'язання держав, які випливають з політичних норм, мають тільки морально-політичний характер. Іншою важливою відмінністю політичних норм від норм міжнародного права є те, що перші більш «гнучкі», ніж норми міжнародного права. Це надає державам ширин можливості для виправдовування при їх невиконанні. Отже, норми міжнародного права володіють більшою зобов’язуючою силою у порівнянні з політичними нормами.

Відрізняються між собою також норми міжнародної моралі та міжнародного права. Якщо норми міжнародного права є продуктом узгодження воль держав, то норми моралі — це норми і принципи, правила поведінки, які склалися в суспільстві під впливом громадської думки і відповідно до уявлені, людей про добре, зле, обов'язок, справедливість, честі, тощо, і забезпечуються внутрішніми переконаннями та засобами громадського впливу.

Між нормами міжнародної моралі та нормами міжнародного права існує постійний взаємозв’язок. Так, нерідко моральні норми перетворюються в норми міжнародною права. У тон же час на розвиток міжнародної моралі певний вплив має Статут ООН, який втілює багато загальнолюдських цінностей.

Однак ці норми відрізняються між собою характером обов'язковості. Обов’язковість норм міжнародного права випливають з принципу добросовісного виконання зобов'язань з міжнародного права, який є результатом узгодження воль держав У той же час норми міжнародної моралі спираються на моральний принцип вірності даному слову.

Нарешті, підкреслимо, що норми міжнародного права, на відміну від норм міжнародної моралі, формально визначені і мають чітко окреслені форми зовнішнього виразу.