![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Запишемо загальну систему лінійних алгебраїчних рівнянь. Домовимось позначати коефіцієнти при невідомих . Перший індекс вказує номер рівняння, другий індекс – номер невідомого. Невідомі (змінні) позначатимемо буквами
, а вільні члени –
.
Тоді систему рівнянь з
невідомими можна записати у вигляді:
(1) |
Означення 1. Розв’язком системи (1) називається упорядкована система n чисел, після підстановки яких замість відповідно, кожне рівняння перетворюється на правильну числову рівність.
Означення 2. Система (1) називається сумісною, якщо вона має принаймні один розв’язок. Якщо ж система не має жодного розв’язку, вона називається несумісною.
Сумісні системи підрозділяються також на визначені і невизначені.
Означення 3. Сумісна система називається визначеною, якщо вона має лише один розв’язок. В іншому разі сумісна система називається невизначеною.
Основні задачі теорії лінійних рівнянь такі:
1. Дослідити систему на сумісність.
2. Сумісну систему дослідити на визначеність і невизначеність.
3. Дати алгоритми розв’язування.
Суть розв’язування систем рівнянь полягає в тому, щоб звести всі рівняння до рівнянь вигляду:
(2)
або до розв’язування одного рівняння з декількома невідомими з подальшим розв’язуванням рівнянь виду (2).
Інструментом розв’язування системи є елементарні перетворення.
Означення 4. Елементарними перетвореннями системи (1):
1) перестановка двох рівнянь;
2) множення обох частин деякого рівняння на число, не рівне 0;
3) додавання до одного з рівнянь іншого рівняння, в подумках помноженого на деяке число.
Означення 5. Дві системи вигляду (1) з однаковою кількістю невідомих називаються еквівалентними, якщо вони або обидві несумісні, або, у разі сумісності, мають однакові розв’язки.
Для самостійного доведення сформулюємо теорему:
Теорема. Елементарні перетворення приводять до еквівалентних систем.
Перейдемо до дослідження системи (1) лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса.
Вважатимемо, що . Якщо це не так, цього можна досягти за рахунок або перестановки рівнянь, або за рахунок перенумерації невідомих. Зробимо такі елементарні перетворення над системою (1):
до рівняння +
-ше рівняння
до рівняння +
-ше рівняння
………………………………………….
до S рівняння + -ше рівняння
У результаті цих перетворень отримаємо еквівалентну систему
![]() |
Зауваження. Могло трапитись, що у системі з’явилося рівняння:
(3)
У цьому випадку система , а тому і еквівалентна до неї
, несумісна.
Могло трапитись і таке:
(4)
Це рівняння можна задовольнити будь-яким набором чисел. Тому його можна викинути з системи.
У системі вважатимемо, що
. Цього можна досягти за рахунок або перестановки рівнянь, або за рахунок перенумерації невідомих. Зробимо такі елементарні перетворення над системою
:
до -го рівняння +
-ге рівняння
………………………………………….
до -го рівняння +
-ге рівняння
Тоді отримаємо таку еквівалентну систему:
![]() |
Продовжуючи аналогічним чином, на останньому кроці отримаємо систему:
![]() |
Формально треба дослідити три випадки:
1)
У цьому випадку в останньому рівнянні невідомі оголосимо вільними у тому сенсі, що їм можна надавати будь-які значення. Тоді з останнього рівняння знайдемо
, отже передостаннє рівняння і всі інші послідовно стають рівняннями виду (2)
. У цьому випадку система має безліч розв’язків, тобто невизначена.
2)
Система набуває вигляду:
Звідси
У цьому випадку на кожному кроці послідовно отримаємо рівняння вигляду (2). Математики кажуть, що систему зведено до трикутного вигляду. Система є визначеною.
1)
Легко показати, що це неможливо. Припустимо супротивне , наприклад
. Тоді останнє рівняння стає таким:
Ми отримали систему нееквівалентну початковій, що суперечить попередній теоремі.
Отже, метод Гаусса вирішує основні задачі в теорії лінійних рівнянь:
1. Дослідження системи на сумісність. Система буде несумісною, якщо в процесі перетворень ми отримаємо рівняння, в якому коефіцієнти при всіх невідомих рівні нулю, а вільний член - відмінний від нуля. Якщо ж ми такого рівняння не зустрінемо, то система буде сумісною.
2. Сумісна система рівнянь буде визначеною, якщо вона зводиться до трикутного вигляду, і невизначеною, якщо зводиться до вигляду , (
).
3. Отримано алгоритм розв’язування системи алгебраїчних рівнянь методом послідовного виключення невідомих (метод Гаусса), поданий вище.
Дата публикования: 2014-11-18; Прочитано: 2042 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!