Промисловий переворот в Україні. Промисловість Східної та Західної України. Традиційні та нові галузі промисловості

Промисловий переворот на українських землях розпочався на початку 20-х рр. ХІХ ст. Таке запізнення промислового перевороту в Україні обумовлювалося такими причинами:

1) домінування як у російському, так і австро-угорському урядах ідеї "аграрності", згідно з якою Україна мала залишатися відсталою сільськогосподарською країною;

2) повільне формування армії вільнонайманих робочих рук;

3) відсутність з боку держави підтримки промислового підприєм­ництва.

З огляду на це модернізація української промисловості мала наздоганяючий характер і свої особливості (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Особливості промислового перевороту в Україні (ХІХ ст.)

Промисловий переворот в Україні відбувався у два етапи: 20 – 40-ті ХІХ ст. (перший етап) і 60 – 80-ті рр. ХІХ ст. (другий етап).

Перший етап промислового перевороту пов’язаний з якісними змінами у промисловому розвитку України. Зросла кількість мануфактур, чисельність найманих робітників. Почали використовуватися механічні робочі машини, зросла зацікавленість поміщиків і купців у збільшенні виробництва і підвищенні його ефективності.

Промисловий переворот в Україні розпочався з харчової промисловості, а саме цукроваріння. Машинна індустрія у цій галузі сформувалася з вотчинних цукрових мануфактур (так званих "парових" заводів). У вироб­ницт­ві цукру почали застосовувати гідравлічні преси і парову техніку для по­дрібнення цукрових буряків, випарювання і згущення цукробуряко­вого соку.

Приклад з практики Справжній переворот у цукровій промисловості України пов’язаний з діяль­ністю "Торговельного дому Яхненків і Симиренка". На орендованій у поміщиків Бере­зовських землі в Ташлику вони збудували перший у Російській імперії паровий цукрово-рафінадний завод (1843 р.), устаткований з використанням французьких технологій цукрового виробництва.   Джерело: Довжук І. В. Цукрова промисловість Наддніпрянської України в середині ХІХ ст. [Електронний ресурс] / І. В. Довжук. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Npifznu/2005_19/19/dovzhuk.pdf

Технічний прогрес позначився і на винокурній промисловості. У 20-х рр. ХІХ ст. з’явилися перші парові українські гуральні. З 40-х рр. ХІХ ст. вироб­ництво в цій галузі почало набувати форм великої капіталістичної про­мисловості. Цьому сприяла акцизна політика уряду.

Додаткова інформація Промисловий переворот прискорив темпи розвитку борошномельного вироб­ництва. Головним районом борошномельної промисловості став Південь України. На зміну примітивним жорнам прийшов вальцювальний верстат. Зросла частка великих підприємств – парових млинів. Про кількість і потужність парових млинів в українських губерніях свідчать дані, наведені у табл. 8.4.   Таблиця 8.4 Впровадження парової енергетики у борошномельній промисловості України   Губернії Кількість млинів і крупорушок Парові машини кількість потужність (к. с.) Київська       Подільська       Чернігівська       Харківська       Полтавська       Катеринославська       Херсонська     1 237 Таврійська       Всього     3 128 Джерело: Хлібова Л. В. Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Хлібова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm

Поряд з іншими харчовими виробництвами порівняно швидко розвивалося олійне, сировиною для якого було насіння льону, коноплі, соняшнику. Технічне переоснащення відбувалося і в тютюновій промисловості України.

У текстильній галузі України найбільш розвиненим було виробництво сукна. Впродовж 20 – 40-х рр. ХІХ ст. збільшилася кількість суконних мануфактур, заснованих на вільнонайманій праці. Центр текстильного виробництва перемістився з Правобережжя на Лівобережжя (у посад Клинці). Вже у 1845 р. у Клинцях на 10 мануфактурах застосовувалося 283 машини різних найменувань. У той же час з усіх 15 операцій техноло­гічного процесу виготовлення сукна машини застосовувалися фактично лише у двох – чесанні та прядінні.

Розвивалася в Україні й кам’яновугільна промисловість. До
1850 р. видобуток вугілля в Донбасі вже набув промислового харак­теру. За кількістю видобутого вугілля цей регіон вийшов на друге
місце у Російській імперії, поступаючись лише Сілезькому басейну. Однак енергетична оснащеність шахт залишалася надзвичайно низькою. Майже всі процеси засновувалися на ручній праці або гужовій тязі.

Отже, незважаючи на кріпосницькі обмеження, перший етап промис­лового перевороту в Україні відбувся доволі успішно, хоча і повільніше, ніж у країнах Західної Європи і США.

Другий етап промислового перевороту відбувся після скасування кріпацтва. Звільнені з кріпацтва селяни отримали деякі права: купівлі-продажу рухомого й нерухомого майна, вести не тільки присадибне госпо­дарство, але й займатися торгівлею, відкривати промислові підприємства. Внаслідок цього капіталістичні підприємства повністю утвердилися на українських землях.

У 1860-х – на початку 1880-х рр. відбулися структурні зміни у промисловості України. Гуральництво, суконна та інші колись високорозвинені галузі поміщицької промисловості почали займати другорядні позиції (або занепадали чи ліквідовувалися), натомість зросла роль кам’яно­вугільної промисловості, посилено розвивалися металургія і сільськогосподарське машинобудування.

Додаткова інформація Більшість українських металургійних заводів були засновані на кошти інозем­них капіталістів: англійських – завод Джона Юза з робітничим селищем Юзівка (тепер Донецьк); бельгійських – Дніпровський завод у селищі Кам’янському (тепер Дніпродзержинськ); французьких – Гданцівський біля Кривого Рогу. Російські капіталісти стали власниками заводів: Брянського – поблизу Катеринослава, Дружківського та Донецько-Юр’ївського – у Донбасі. Французький, бельгійський, англій­ський та німецький капітали зайняли ключові позиції в кам’яновугільній, залізорудній і металур­гійній промисловості України. Основними споживачами вугілля Півдня України були українські залізниці, металургійні підприємства, пароплавства, газові та цукрові заводи. Із нарощуванням обсягів продукції донецької вугільної промисловості збільшувався її вивіз на зовнішній ринок, зокрема до Болгарії та Італії. Впродовж 1880 – 1882 рр. кам’яного вугілля було вивезено 237,2 тис. вагонів, а у 1888 – 1890 рр. уже 549,2 тис. вагонів.   Джерело: 1. Дерев’янкін Т. І. Промисловий переворот на Україні. Питання теорії та історії / Т. І. Дерев’янкін. – К.: Наукова думка, 1975. – С. 111. 2. Хлібова Л. В. Промисловий переворот та особливості становлення індуст­рі­аль­ного суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Хлібова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm

Бурхливе зростання кам’яновугільної промисловості України почалося з 1870-х рр. у зв’язку з широкомасштабним залізничним будівництвом і створенням перших металургійних підприємств, що зумовило великий попит на вугілля. Особливого розмаху воно набуло у 80-х рр. ХІХ ст. – період промислового піднесення, державного протекціонізму та залучення іноземних інвестицій. Швидко розвивався Донецько-Криворізький басейн, що вже тоді став головною металургійною базою України. Провідними підприємствами вугільної галузі були Корсунські шахти Південноросійського товариства, шість шахт Олексіївського гірничопромислового товариства й Олександрівські шахти Новоросійського товариства.

Поступово зростали обсяги виробництва машинобудівних заводів. Упродовж 80-х рр. ХІХ ст. у Східній Україні сформувалися два основних центри українського машинобудування: Херсонсько-Катерислав­ський і Києво-Харківський. Отже, на другому етапі промислового перевороту прискорився процес становлення великої машинної індустрії. Основне місце у структурі української промисловості посіли галузі важкої промисловості: добувна, металургійна, машинобудівна. Південь Украї­ни перетворився на основну вугільно-металургійну базу країни.

Таким чином, внаслідок промислового перевороту в Україні підприємства фабрично-заводського типу остаточно витіснили мануфактури. Неефективну працю сільських кріпаків замінила вільнонаймана. Основне місце у народному господарстві України посіли галузі важкої промисловості: добувна, металургійна, машинобудівна.

Запитання для самодіагностики

1. У чому полягає сутність промислового перевороту? Чи ідентичними, на ваш погляд, є поняття "промисловий переворот" і "технічні нововведення"?

2. Якими є соціальні та економічні наслідки промислового перевороту у Західній Європі та США?

3. Чому саме Велика Британія стала батьківщиною промислового перевороту? Як протікав у цій країні початок промислової революції?

4. Якими були наслідки аграрної революції в Англії? Чи згодні ви з тим, що процеси "огородження" підготували ґрунт для промислового перевороту в цій країні?

5. Які особливості мав промисловий переворот у Франції? Охарактеризуйте кожний з етапів промислового перевороту в цій країні.

6. Як вплинула континентальна блокада Великої Британії, яку проводив Наполеон Бонапарт, на промисловий розвиток Франції першої третини ХІХ ст.?

7. Якими були передумови економічного піднесення США у другій половині ХІХ ст.?

8. Якими були економічні причини Громадянської війни 1861 – 1865 рр. у США? Яку роль вона зіграла в економічному розвитку цієї країни?

9. У чому полягає різниця між "прусським" і "американським" шляхом розвитку капіталізму в сільському господарстві?

10. Яку роль зіграло скасування кріпосництва 1861 р. у подальшому промисловому розвитку України ХІХ ст.?

Питання для самостійного опрацювання

1. У чому, на Ваш погляд, полягає економічний зміст політики протекціонізму, меркантилізму, фритредерства?

2. Назвіть основні технічні досягнення доби промислового перевороту у Великій Британії, Франції, Німеччині, США.

3. Охарактеризуйте особливості промислового перевороту та індустріалізації в Англії.

4. Чому Англію наприкінці ХІХ ст. почали називати "фабрикою світу", а Лондон – "банком банків"?

5. Чому Францію наприкінці ХІХ ст. почали називати "світовим лихварем"?

6. Розкрийте передумови й основні етапи промислового перевороту в Німеччині (зміна структури виробництва; "прусський шлях" розвитку капіталізму в сільському господарстві).

7. Назвіть соціально-економічні передумови й наслідки війни Північно-Американських колоній за незалежність.

8. Охарактеризуйте значення Актf про гомстеди для аграрного розвитку США.

Тести

1. Батьківщиною промислового перевороту є:

а) США;

б) Німеччина;

в) Велика Британія;

г) Франція.

2. Промисловий переворот у Великій Британії розпочався:

а) на початку XIX ст.;

б) на початку XVII ст.;

в) наприкінці XVII ст.;

г) в останній третині XVIII ст.

3. З якої галузі розпочався промисловий переворот у Великій Британії:

а) сільське господарство;

б) металургія;

в) гірничо-видобувна промисловість;

г) текстильна промисловість?

4. У чому полягав процес "огороджування" у Великій Британії:

а) у виділенні земельних ділянок для видобування корисних копалин;

б) у перетворенні пасовищ в орні угіддя:

в) у перетворенні орних угідь на великі пасовища;

г) у виділенні земельних ділянок для будівництва підприємств?

5. У своєму розвитку промисловий переворот у Франції пройшов:

а) два етапи;

б) три етапи;

в) п’ять етапів;

г) правильної відповіді немає.

6. Основною причиною затяжного характеру промислового перевороту у Франції є:

а) процеси "огороджування";

б) політика фритредерства;

в) слабкість вітчизняної інженерної думки;

г) вузькість сировинної бази.

7. Особливістю(ями) промислового перевороту у Франції було те, що тут значну роль в індустріальному розвитку відігравало:

а) залізничне будівництво;

б) харчова промисловість:

в) лихварство;

г) варіанти б) і в) разом.

8. Промисловий переворот у Німеччині розпочався:

а) на початку XVII ст.;

б) в останній третині XVIII ст.;

в) у першій половині XIX ст.;

г) у другій половині XIX ст.

9. Особливістю(ями) промислового перевороту в Німеччині було те, що тут значну роль в індустріальному розвитку відігравало:

а) лихварство;

б) англійські машини й устаткування;

в) переважна підтримка вітчизняного машинобудування та власних інженерно-технічних досягнень;

г) усі відповіді правильні.

10. Швейна машина Зінгера, телеграф Морзе, револьвер, друкарська машинка Юза – це технічні досягнення:

а) Німеччини;

б) Франції;

в) США;

г) України.

11. "Американський шлях" розвитку сільського господарства полягає в:

а) екстенсивному веденні сільського господарства і повній відсутності феодальних пережитків;

б) інтенсивному веденні сільського господарства і повній відсутності феодальних пережитків;

в) інтенсивному веденні сільського господарства і збереженні феодальних пережитків;

г) правильної відповіді немає.

12. Особливістю(ями) промислового перевороту у США було те, що тут значну роль в індустріальному розвитку відігравало:

а) відсутність тих докапіталістичних пережитків, які були у країнах Західної Європи, цехових порядків зокрема;

б) залізничне будівництво;

в) демографічний фактор;

г) усі відповіді правильні.

13. Промисловий переворот у Східній Україні проходив у два етапи:

а) 20 – 40-ті рр. ХIХ та 60 – 80-ті рр. ХIХ ст. відповідно;

б) 20 – 50-ті рр. ХIХ ст. та 90-ті рр. ХIХ ст. відповідно;

в) 50 – 60-ті рр. ХIХ ст. та 80 – 90-ті гг. ХIХ ст. відповідно;

г) правильної відповіді немає.

14. Особливістю промислового перевороту у Східній Україні є те, що він розпочався у:

а) текстильній промисловості;

б) харчовій промисловості;

в) металургії;

г) виробництві предметів розкоші.

15. Становлення якої галузі у першій половині XIX ст. знаменувало собою завершення промислового перевороту:

а) текстильної промисловості;

б) машинобудівної промисловості;

в) харчової промисловості;

г) металургії?

Резюме

Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував упро­вадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення само­стійної машинобудівної галузі. Цей процес мав як загальні характеристики, так і специфіку та особливості в кожній окремо взятій країні.

Батьківщиною першого промислового перевороту є Велика Британія. Промисловий переворот тривав тут з останньої третини XVIII ст. до середини ХІХ ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли у цій країні в середині XVIII ст., основними серед яких є такі: вигідне територіально-географічне положення; державна політика протекціонізму та меркантилізму; Англійська буржуазна революція і первісне накопичення капіталу; колоніальна експансія затяжні європейські війни XVIII ст.; процеси огороджування. Результатом промислового перевороту стало перетворення Англії на "фабрику і майстерню світу". Наприкінці 30-х рр. ХІХ ст. Англія виробляла 50 % металу, 100 % машин, видобувала 80 % вугілля загальноєвропейського виробництва. Промисловий переворот у Франції розпочався на 50 років пізніше, ніж у Великій Британії, і був затяжним, триваючи до 70-х рр. ХІХ ст. На відміну від Великої Британії, французький промисловий розвиток здебільшого набув лихварського характеру. У ХІХ ст. пройшла шлях від ремесла і мануфактури до машинного виробництва. Зміни у структурі промислового виробництва дозволили Німеччині вийти на провідні позиції в Європі за багатьма економічними показниками. Промисловий переворот у Америці розпочався в останньому десятилітті XVIII ст. і тривав до середини ХІХ ст. Передумовами промислового піднесення Америки у цей час стали вигідне територіально-географічне розташування; активна колонізація західних американських земель; наполеонівські війни, які стали "золотим періодом" американської торгівлі; відсутність докапіталістичних пережитків, зокрема цехових порядків; проголошення, дотримання і забезпечення прав власності; державна підтримка промислового винахідництва, що стимулювало розвиток вітчизняної інженерно-технічної думки. Особливостями промислового розвитку США є те, що він відбувався за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів; засновувався на вітчизняних інженерно-технічних досягненнях; був вкрай нерівномірним по територіях (північний Схід – більш промисловий, Південь – сільськогосподарський); як основний вид палива та для виготовлення деревного вугілля довгий час використовувалася деревина. Це створило сприятливі умови для подальшого індустріального розвитку американської економіки.

Промисловий переворот на українських землях розпочався пізніше, ніж у Великій Британії, США, Франції, майже одночасно з Німеччиною. Суттєве запізнення промислового перевороту в Україні обумовлювалося такими причинами: домінування як у російському, так і австро-угорському урядах ідеї "аграрності", згідно з якою Україна мала залишатися сільськогосподарською країною і не була готова до скасування кріпосництва; повільне формування ринку вільнонайманої робочої сили для промисловості; недостатність внутрішніх і відсутність зовнішніх інвестицій; відсутність з боку держави підтримки промислового підприємництва. Внаслідок завершення промислового перевороту в Україні підприємства фабрично-заводського типу витіснили мануфактури. Примусову працю замінила вільнонаймана. Поряд з помітним зростанням чисельності промислових підприємств виникли нові галузі виробництва. Основне місце у структурі української промисловості посіли галузі важкої промисловості: добувна, металургія.