| Наслідки
| Позитивні наслідки
| Негативні наслідки
|
|
|
|
|
| Економічні наслідки
| · збільшення обсягів виробництва продукції і зниження її собівартості;
· раціоналізація розміщення підприємств, підвищення їх концентрації та централізації;
· урбанізація міст
| · посилення тенденції до безробіття і соціального напруження;
· падіння реальної заробітної плати
|
Закінчення табл. 8.2
|
|
|
|
| Соціальні наслідки
| · звільнення робітника від виснажливої фізичної праці;
· підвищення загального освітнього рівня населення, оскільки машинне виробництво вимагало більш кваліфікованого робітника
| · використання жіночої і дитячої праці;
· вихолощення творчого змісту трудового процесу;
· поглиблене відчуження виробника від праці і їх результатів;
· звуження внутрішнього духовного світу виробника, деформування системи його гуманістичних цінностей;
· формування двох основних класів суспільства – буржуазії і пролетаріату – та загострення протиріч між ними
|
| Технічні
наслідки
| · встановлення тісного зв’язку між наукою, технікою і виробництвом, стимулювання розвитку одне одного;
· підвищення продуктивності праці
| · витіснення живої праці машинами;
· промислове забруднення водних і повітряних просторів
|
Таким чином, у другій половині XVIII – ХІХ ст. у провідних країнах світу відбувся промисловий переворот – перехід від мануфактури з її ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Завершальним етапом промислового перевороту стало становлення нової галузі промисловості – машинобудування (виробництва машин машинами). Цей процес мав як загальні характеристики, так і специфіку та особливості у кожній окремо взятій країні.
