Розпад первісної господарської системи

Розпад первісної господарської системи хронологічно пов’язаний з періодами активного використання металу. Енеоліт просліджується лише в окремих районах Європи, характеризується появою перших металевих (мідних) знарядь праці крупних розмірів, які копіювали кам’яні, дерев’яні і глиняні знаряддя праці. Бронзовий вік пов’язаний
з поши­ренням бронзових знарядь праці і другим етапом суспільного розподілу праці – відділенням ремесла від землеробства. Процес виділення ремесла в самостійну сферу діяльності затягнувся. Це пояснюється техноло­гічною складністю ремісничого виробництва, яке вимагає спе­ціальних навичок, тому первинний розподіл праці відбувався не усередині, а між общинами, що обумовлювало торгівлю на кордонах територій племен. Крім того, ремесло зберігало сезонний характер виробництва. Ремісники могли бути лише там, де постійно з’являвся надлишковий продукт, що вилучається державою.

Ще на початку залізного віку відбувається подальше удосконалення структури економіки, а в політико-економічному плані – створення "світових імперій". Причини цих процесів криються не лише в кризі первісної економіки, що створила умови для розширеного відтворення. Особливе значення відіграли такі чинники: необхідність політичного об’єднання регіонів, що виробляють засоби виробництва, з регіонами, що дають продукти сільського господарства і ремесла в умовах слабких економічних зв’язків; зовнішня загроза – захист кордонів шляхом привласнення нових територій; закріплення розшарування суспільства – формування рабовласницької системи.

Зовнішньоекономічні зв’язки отримують особливий розвиток у період розпаду первіснообщинного устрою і зародження рабовласницької економічної системи. Країни вже сполучають не лише політичні, але й економічні зв’язки. Важливу роль відіграло Середземномор’я (морські торгі­вельні дороги) і "Великий шовковий шлях", що зв’язував суходолом Східну Азію і Середземномор’я. Значення появи зовнішньої торгівлі для світової економіки було дуже важливе і пов’язане з усуненням обмежень, пов’яза­них з географічними рамками і ресурсною базою; передачею соціальних і технологічних здобутків (грошова система, писемність, таємниці ремесел); стимулюванням розпаду громадських стосунків і формуванням нових ринків збуту.

Процес формування класових суспільств не був синхронним. Одні народи створили свої держави в IV – III тис. до н. е., інші – після розпаду Римської імперії на початку нашої ери, треті – в XVIII – XIX ст. н. е. Причому найперше вони виникли на тих територіях, де продуктивність землеробства була значною. Як правило, такою інтенсивною системою було іригаційне землеробство.

Запитання для самодіагностики

1. Назвіть основні ознаки первісного господарства.

2. Дайте характеристику етапам розвитку первісного суспільства.

3. У чому полягає сутність відтворюючого господарства?

4. Що таке перший і другий суспільний розподіл праці?

5. Охарактеризуйте трипільську культуру.

6. Розкрийте особливості господарського побуту скіфських племен.

7. Назвіть основні причини занепаду первісної системи.

Проблемні запитання:

1. Які фактори визначають типи господарств і особливості їх роз­витку? Дайте їм характеристику, визначте їх значимість.

2. Перелічіть фактори, що зумовили перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства в період первісної доби.

3. Які основні причини занепаду первісної господарської системи?

Тести:

1. Первіснообщинній економіці притаманні такі характеристики:

а) найтриваліший етап в історії людства;

б) наявність майнової нерівності та експлуатації людини людиною;

в) поступовий перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого;

г) немає правильної відповіді.

2. У який період історії господарства первіснообщинного суспільства було винайдено кераміку, прядіння, ткацтво, колісний транспорт, парусний човен:

а) примітивно-привласнюючий;

б) відтворююче господарство;

в) передісторія господарства та матеріальної культури;

г) розвинуте привласнююче господарство?

3. Найтриваліший період кам’яного віку:

а) палеоліт;

б) неоліт;

в) мезоліт;

г) залізоліт.

4. Утвердження відтворювальних форм господарювання притаманне для:

а) неоліту;

б) мезоліту;

в) палеоліту;

г) мідно-бронзового віку.

5. У якому періоді виник перший розподіл праці:

а) кам’яний вік;

б) бронзовий вік;

в) залізний вік;

г) мідний вік?

6. Другий суспільний поділ праці – це:

а) полювання й збиральництво;

б) тваринництво й землеробство;

в) ремесло й сільське господарство;

г) землеробство й ремесло.

7. Для гальштадської культури характерними були:

а) співіснування кам’яних і залізних знарядь праці;

б) співіснування бронзових і залізних знарядь праці;

в) співіснування золотих і залізних знарядь праці;

г) співіснування бронзових і кам’яних знарядь праці.

8. Скіфію у своїх творах описав:

а) Геродот;

б) Гомер;

в) Аристотель;

г) Прудон.

9. Група племен, які жили у VII – III ст. до н. е. на території теперішньої України, Росії та Середньої Азії:

а) дуліби;

б) поляни;

в) волиняни;

г) скіфи.

10. Піктограма – це:

а) скульптурне мистецтво;

б) початок майбутнього письма;

в) скребла;

г) антропоморфна скульптура.

Резюме

Первісний устрій характеризується такими ознаками: низьким рівнем розвитку продуктивних сил і повільним їх удосконаленням; низькими темпами розвитку суспільства; колективним привласненням природних ресурсів і результатів виробництва; зрівняльним розподілом, соціальною рівністю; відсутністю приватної власності, експлуатації, класів і держави.

Основною формою господарської практики було привласнююче господарство.

На ранній стадії господарства первісної доби переважало полювання, рибальство, збирання плодів. Згодом у зв’язку з удосконаленням знарядь праці почалась обробка шкур, глиняного посуду, виникло образотворче мистецтво, будівництво наземних споруд. Протягом бронзового та залізного віків відбулись великі зрушення в розвитку продуктивних сил. З’явився ткацький верстат, розвинулося скотарство, землеробство. Відбувся перший та другий поділи праці, налагодився економічний обмін між окремими родами, общинами, племенами.

Трипільці стали праосновою українського народу, який не прийшов з інших країн, а з незапам’ятних часів жив на своїй землі, постійно освоюючи територію від Дніпра до Дністра.

Удосконалення знарядь праці, підвищення їх продуктивності, утворення на цій основі додаткового продукту мали глибокі соціально-економічні наслідки. Економічна структура первісного суспільства стала тісною для нової технічної бази, гальмувала її розвиток. Поява приватної власності, поширення обміну і зародження на цій основі майнової та соціальної нерівності сприяли утворенню нового типу суспільства, появі держави. Руйнування первісного суспільства в різних регіонах світу відбувалося в різний час.