Теорія держави і права як фундаментальна основа правознавства. Система теорії держави і права

Місце теорії держави і права в системі суспільних наук, з одного боку, і в системі - юридичних, з іншого, зумовлено, насамперед, особливістю предмета дослідження цієї фундаментальної науки(Таблиця 1.5.). При цьому, слід мати на увазі, що держава і право – це, передусім, невід`ємні складові будь-якого цивілізованого суспільства, яким притаманні ознаки загальносоціального характеру. Водночас, державно-правові явища являють собою самостійні інститути, цілісні соціальні системи, які мають специфічні, своєрідні особливості.
Необхідність існування в системі юридичних наук теорії держави і права як самостійного наукового напрямку знань зумовлена, передусім, тим, що в реальному житті діють такі об’єктивні закономірності розвитку правових і державних явищ, такі суттєві їх зв’язки і відносини, які властиві усім явищам даного виду і без пізнання яких неможливо глибоко вивчити предмет інших юридичних наук. Проте право і держава як відносно самостійні інститути суспільного життя підкоряються не лише загальносоціальним закономірностям. Як своєрідним соціальним феноменам їм притаманні власні об’єктивні закономірності, які виявляються специфічними по відношенню до загальносоціальних. (Таблиця 1.6 та Таблиця 1.7.).
При цьому, оскільки правознавство - це система юридичних наук, які мають своїм завданням осмислення та отримання нових знань про різноманітні явища правової та державної дійсності, структура загальнотеоретичної науки, як фундаментального правознавства, об’єднує теорію держави та теорію права. Теорія держави і права являє собою єдину внутрішньоузгоджену систему знань. На сьогодні інтеграційні процеси на рівні загальнотеоретичного пізнання, мають пріоритет над процесами диференціації. Така інтеграція стала очевидною тенденцією розвитку теорії держави і права, що виявляється, зокрема, у вивченні держави в її правовому вираженні та юридичному закріпленні, а права - у його державному забезпеченні, гарантуванні, не перешкоджаючи при цьому поглибленому і детальному аналізу як права, так і держави тощо
Теорію держави і права можна розглядати як: продукт узагальненого усвідомлення дійсності; логічне узагальнення юридичної практики, що відображає закономірності розвитку права та держави; сукупність теоретичних положень узагальненого характеру, які створюють стрижень юридичної науки; систему загальних уявлень про різноманітні явища правової та державної дійсності. У системі юридичних наук особливе місце належить «фундаментальним юридичним наукам теоретичного та історичного напряму». Теорія держави і права є провідною, фундаментальною юридичною наукою та навчальною дисципліною, що закладає базові знання у сфері правознавства. Тому теорія держави і права по відношенню до інших юридичних наук відіграє роль методологічної науки. Особливе місце теорії держави і права в системі суспільствознавства та правознавства зумовлює, врешті-решт, її функціональну спрямованість, її науково-пізнавальне та навчальне призначення.
Теорія держави і права надає базові юридичні знання, фундамент для вивчення інших юридичних наук. Значення таких знань полягає в тому, що студенти-юристи, які вивчили теорію держави і права, оволодівають абеткою та логікою правознавства, методологією вивчення державно-правових явищ, без наявності яких неможливо в подальшому просуватися в безмежний світ юридичних наук