9 страница. Рахункова палата зобов'язана за дорученням ВР проводити експертизу і давати висновки щодо: проекту Державного бюджету України

Рахункова палата зобов'язана за дорученням ВР проводити експертизу і давати висновки щодо: проекту Державного бюджету України, обґрунтованості його доходної та видаткової частин щодо обсягів державного внутрішнього і зовнішнього боргу та дефіциту Державного бюджету України, затверджених ЗУ; інших окремих напрямів бюджетно-фінансової, грошово-кредитної політики, а також окремих питань бюджетного процесу за прямими дорученнями ВР;

Постанови та висновки Колегії Рахункової палати за результатами контролю повинні бути розглянут і у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання., про заходи реагування вона повідомляється негайно

ВР спрямовує діяльність Рахункової палати на основі підзвітності і підконтрольності Рахункової палати, її Колегії і посадових осіб щодо дотримання ними законності при здійсненні повноважень та завдань, поставлених перед Рахунковою палатою згідно з чинним законодавством України

Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає ВР загальний письмовий звіт про результати виконання доручень ВР, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність, який публікується у виданнях ВР Кошти на утримання Рахункової палати виділяються безпосередньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встановлюється ВР і зазначається у Державному бюджеті України окремим рядком

Конституційний–правовий статус народного депутата.

ЗУ від 17.11.1992 року № 2790-XII „Про статус народного депутата України”

Народний депутат України - є обраний відповідно до ЗУ "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у ВР і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та ЗУ. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі.

При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією, ЗУ та загальновизнаними нормами моралі. Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання ВР зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата.

Повноваження народного депутата починаються після складення (до цього не може) ним присяги на вірність Україні перед ВР з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

Повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання ВР нового скликання.

Народний депутат не має права	1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади
2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;
3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;
4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;
5) залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю
6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку

Народний депутат, призначений (обраний) на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого не припинено в установленому законом порядку, допускається до виконання обов'язків за такою посадою не раніше дня подання ним до ВР заяви про складення повноважень народного депутата України.

Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі:	1) особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім
4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
5) смерті
6) порушення вимог частини першої статті 3 цього Закону

Діяльність народного депутата	1) бере участь у засіданнях ВР
2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);
3) бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених ВР;
4) виконує доручення ВР та її органів;
5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами ВР;
6) бере участь у парламентських слуханнях;
7) звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента, органів ВР, КМ, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і законом про Регламент ВР

Народні депутати, обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють зв'язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракціями (групами) ВР відповідно до закону.

Народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

Народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом як уповноважений ним представник у ВР

Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях ВР та її органів, до складу яких його обрано, маючи при цьому 1 голос.

Народний депутат реалізує на засіданнях ВР та в роботі її органів надані йому права відповідно до Конституції, цього та інших ЗУ.

Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у ВР та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп

Права	Повноваження народного депутата у ВР та її органах	Обов`язки
Обирає і може бути обраним до органів ВР, пропонує питання для розгляду, здійснює право законодавчої ініціативи, вносить проекти постанов, інших актів, вносить пропозиції, звертається із запитами, бере участь у дебатах, вимагає відповіді на запит, виступає з обґрунтуванням своїх пропозицій тощо	Повинен бути присутнім і брати участь у засіданнях ВР та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їхні доручення, додержуватися Регламенту ВР, брати участь у контролі за виконанням ЗУ, та інших актів ВР, рішень її органів тощо

Права	Реалізація повноважень народним депутатом у виборчому окрузі	Обов`язки
Бере участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій, звертається з питань депутатської діяльності, відвідує з цих питань органи державної влади, установи, підприємства тощо	Підтримує тісні зв`язки з виборцями, вивчає громадську думку, потреби й запити населення, веде приймання виборців

Діяльність депутата.

ЗУ від 17.11.1992 року № 2790-XII „Про статус народного депутата України”

Народний депутат України - є обраний відповідно до ЗУ "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у ВР і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та ЗУ. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі.

Права	Повноваження народного депутата у ВР та її органах	Обов`язки
Обирає і може бути обраним до органів ВР, пропонує питання для розгляду, здійснює право законодавчої ініціативи, вносить проекти постанов, інших актів, вносить пропозиції, звертається із запитами, бере участь у дебатах, вимагає відповіді на запит, виступає з обґрунтуванням своїх пропозицій тощо	Повинен бути присутнім і брати участь у засіданнях ВР та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їхні доручення, додержуватися Регламенту ВР, брати участь у контролі за виконанням ЗУ, та інших актів ВР, рішень її органів тощо

Права	Реалізація повноважень народним депутатом у виборчому окрузі	Обов`язки
Бере участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій, звертається з питань депутатської діяльності, відвідує з цих питань органи державної влади, установи, підприємства тощо	Підтримує тісні зв`язки з виборцями, вивчає громадську думку, потреби й запити населення, веде приймання виборців

Основні гарантії депутатської діяльності.

ЗУ від 17.11.1992 року № 2790-XII „Про статус народного депутата України”

Народний депутат України - є обраний відповідно до ЗУ "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у ВР і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та ЗУ.

Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі.

Гарантіями діяльності народного депутата є	Непорушність повноважень
Депутатська недоторканість
Забезпечення умов для виконання депутатських повноважень
Звільнення від призову на військову службу або збори
Державне соціальне страхування
Забезпечення умов для підвищення професійної діяльності
Фінансове, медичне і соціально-побутове забезпечення.
Відшкодування витрат, пов`язаних з депутатською діяльністю
Забезпечення житловим приміщенням тощо

За невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботі, а так само у разі відмови або ухилення посадових осіб органів державної влади, а також посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування від своєчасного надання на вимогу народного депутата необхідної інформації та документації або подання завідомо недостовірної інформації зазначені посадові особи несуть адміністративну, кримінальну відповідальність, встановлену законом.

За образу народного депутата або наклеп на нього, а так само вплив у будь-якій формі на народного депутата з метою перешкодити виконанню ним депутатських повноважень, погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна щодо народного депутата, а також щодо його близьких родичів та його помічників-консультантів у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, умисне заподіяння народному депутату, а також його близьким родичам та його помічникам-консультантам тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв'язку з виконанням ним депутатських повноважень винні особи несуть відповідальність, встановлену законом

Порушення посадовими особами органів державної влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування встановлених цим Законом гарантій трудових прав народного депутата, а також встановлених цим Законом прав народного депутата після закінчення строку депутатських повноважень тягне за собою відповідальність відповідно до закону

Депутатський запит і депутатське звернення.

ЗУ від 17.11.1992 року № 2790-XII „Про статус народного депутата України”

Народний депутат України - є обраний відповідно до ЗУ "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у ВР і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та ЗУ.

Стаття 15. Право народного депутата України на депутатський запит

1. Народний депутат має право на сесії ВР звернутися із запитом до Президента, до органів ВР, до КМ, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

2. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету ВР, яка заявляється на сесії Верховної ВР до Президента, до органів ВР, до КМ, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

3. Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом, а у випадку, передбаченому пунктом 34 частини першої статті 85 Конституції (- 34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету ВР, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу ВР), також на вимогу групи депутатів чи комітету ВР, і розглядається на засіданні ВР.

4. ВР приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституційного складу.

Рішення про направлення запиту до Президента на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету ВР має бути попередньо підтримане не менш як 1/3 від конституційного складу ВР.

5. Президент, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет ВР у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту 15-тиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений ВР, строк (в будь-якому разі - не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту)

6. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

7. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.

8. Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові ВР і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом ВР, надається відповідно Голові ВР і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету ВР. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на ім'я яких було направлено запит.

9. Народний депутат, представник групи народних депутатів, комітет ВР мають право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше однієї п'ятої від конституційного складу ВР.

10. При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні ВР повинні бути присутні у порядку, встановленому законом про Регламент ВР, керівники, до яких звернуто запит. Вони можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обґрунтуванням.

11. За результатами обговорення відповіді на депутатський запит ВР приймає відповідне рішення.

Стаття 16. Право народного депутата України на депутатське звернення

1. Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

2. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. (в будь-якому разі - не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту)

3. Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.

4. Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян.

Правовий статус Президента України

Компетенція Президента України.

Глава держави – Президент – безпосередньо не відноситься до жодної з гілок влади – бере участь у формуванні інших гілок влади і взаємодіє з ними, є частиною системи „стримувань і противаг”, що унеможливлює узурпацію влади жодною з гілок влади.

Термін «Президент» перекладається із латинської як «той, хто сидить спереду», «голова».Уперше ця посада була запроваджена у США в 1789 році.

В Україні посаду Президента було запроваджено ЗУ «про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного закону) Української РСР від 05.07 1991 року.

В чинній Конституції Президентові присвячено розділ V «Президент України», який встановлює порядок обрання Президента і основи його взаємовідносин з державними органами.

За Конституцією (ст. 102) Президент є главою держави, тобто уособлює собою державу і державну владу загалом, а не якоїсь із гілок влади, що зумовлює його повноваження та статус у політичному житті суспільства.

Як глава держави, Президент виступає від імені України як в міжнародних відносинах, так і у внутрішньому житті країни. Він постає в ролі арбітра в разі виникнення непорозумінь між законодавчою та виконавчими гілками влади, забезпечує єдність держави.

Основні характеристики конституційно-правового статусу Президента	Він не належить жодній із гілок влади, що є специфікою встановленої в Україні форми правління
Його влада є похідною від волі виборців(оскільки джерелом влади в Україні є народ України, а не інший орган)
Він має діяти в межах наданих йому повноважень, вступаючи у відносини з громадянами держави, іноземними громадянами, органами держави, іноземними державами та їхніми представниками тощо.

Президент України – орган держави, представлений окремим громадянином України, утворений через загальні прямі вибори, конституційно наділений державою відповідними державно-владними повноваженнями для реалізації наданих йому державою завдань і функцій, котрий належить до єдиної системи органів державної влади України та діє відповідно до встановлених правових норм.

Основні напрямки діяльності Президента	Забезпечення державного суверенітету
Забезпечення територіальної цілісності України
Забезпечення внутрішньої та зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам
Забезпечення чіткого й своєчасного реагування відповідних державних органів на будь-які порушення конституційних приписів
Забезпечення прав і свобод людини, відповідності міжнародно-правовим актам і реальності правового статусу як особи загалом, так і певних категорій населення

Повноваження Президента, передбачені Конституцією з урахуванням змін, що внесені 08.12.2004 року ЗУ «Про внесення змін до Конституції України», можна поділити на декілька груп і вони є наступними.

Внесені в 2004 році зміни відображають законодавчо врегульовану систему «СТРИМУВАНЬ і ПРОТИВАГ».

Зміни частково обмежили повноваження Президента:

щодо призначення і звільнення, що, наприклад, усунуло пряму залежність від Президента Генерального прокурора, Голів і заступників Голів суду….

щодо скасування актів КМ – тепер: зупиняє дію з одночасним зверненням до Конституційного Суду…

Однак, в результаті того, що зміни вносились за умови здійснення адміністративної реформи, яка не відбулась, у Президента залишились суттєві повноваження щодо впливу через місцеві державні адміністрації в регіонах.