	Главная \| Случайная страница \| Контакты \| Мы поможем в написании вашей работы!

4 страница. Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

10 Міжнародні відносини - як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення національних інтересів Республіки у політичній, економічній, екологічній, інформаційній, науковій, технічній, культурній і спортивній сферах, виступає в них рівноправним учасником, визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

Відносини Української РСР з іншими радянськими республіками будуються на основі договорів, укладених на принципах рівноправності, взаємоповаги і невтручання у внутрішні справи.

Декларація є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції Республіки при укладанні міжнародних угод. Принципи Декларації про суверенітет України використовуються для укладання союзного договору.

Державно-правові ознаки України як держави.

Державно-правові ознаки України як держави	Наявність публічної політичної влади, якій повинні підкорятися всі, хто перебуває на території держави – єдиним законним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює свою владу як безпосередньо (вибори, референдум), так і через найвищі свої представницькі органи – ВР та місцеві ради
Наявність апарату управління і примусу – здійснення державних владних повноважень за принципом поділу влад на законодавчу, виконавчу, судову, принцип стримувань і противаг.
Територіальна організація населення (ст. 132-133) - Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
Державний суверенітет, який має властивості: Установчий характер державної влади, Територіальна цілісність, Єдиний конституційний простір, Легітимність органів державної влади, Єдине громадянство, Власна та єдина кредитно-грошова система, Наявність власних Збройних Сил України, Міжнародна правосуб`єктність, Наявність державних символів і столиці
Нерозривний зв`язок із правом
Наявність податкової системи
Офіційна державна символіка -

Державні символи України.

Державні символи України – встановлені Конституцією чи спеціальними ЗУ особливі розпізнавальні знаки, що уособлюють суверенітет, сповнені певного історичного чи ідеологічного змісту.

Державні символи України ст. 20 Конституції	Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Державний Гімн України національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

ст. 20 Конституції - столицею України є місто Київ, який є адміністративно-політичним центром та місцем перебування вищих органів державної влади України. Статус міста Києва визначено ЗУ від 15.01.1999 року „Про столицю України – місто-герой Київ”

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як 2/3 від конституційного складу ВР.

- ЗУ від 06.03.2003 року № 602-IV „ Про Державний гімн України” затвердив наступну редакцію Державного гімну України і встановив, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".

- Постановою ВР від 19.02.1992 року № 2137-XII „Про державний герб України” затверджено тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України

Зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба.

- Постановою ВР від 28.01.1992 року № 2067-XII „Про державний прапор України” затверджено, що Державним прапором України є національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Державний прапор підіймають на будівлях органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних і консульських представництв України, на прикордонних заставах і митницях, під час офіційних зустрічей на вищому рівні тощо.

Суть і зміст народовладдя в Україні.

Народовладдя (демократія) – приналежність усієї суспільної влади та вільне здійснення цієї влади відповідно до суверенної волі в інтересах всього суспільства та окремо кожної людини чи громадянина.

Конституція зафіксувала, що вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади.

Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади і місцевого самоврядування. Жодна політична партія, громадська організація, інше угрупування чи окрема особа не можуть присвоювати право здійснювати державну владу і діяти від імені всього народу. Народ України є господарем своєї долі і реалізує право власності на землю, її надра, повітряний простір водні та інші природні ресурси в межах території України та її континентального шельфу.

Повновладдя народу України здійснюється на основі Конституції через дві форми (інститути) прояву: представницьку і безпосередню демократію.

Форми народовладдя в Україні	Представницька демократія – державна влада здійснюється через представницькі органи – ВР, Президент, ВР АРК, місцеві Ради Базується на таких вихідних положеннях:	Народне представництво засновується Конституцією
Орган народного представництва (парламент, Президент, місцева рада) здійснює законодавчу владу від імені народу – носія суверенітету – за його уповноваженням
Представницький орган складається з депутатів(Президента), які обрані народом
Депутат парламенту представляє весь народ, а не лише тих, хто його обрав 9принцип вільного мандата)
Характерні специфічні форми роботи
Рішення представницького органу (закони) мають визначальний характер
Безпосередня (пряма) демократія – це пряме волевиявлення народу, яке реалізується шляхом референдумів, всенародного обговорення законопроектів, участі у виборах, проведенні загальних зборів громадян, через накази виборців, відкликання депутатів, які тісно пов`язані між собою та доповнюють одна одну.

Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.

У здійсненні прямого (безпосереднього) народовладдя основоположними в Україні є такі інститути, які забезпечують прийняття державного рішення прямим волевиявленням народу.

Інститути прямої (безпосередньої) демократії	Вибори – процес, в результаті якого певна спільність людей шляхом голосування формує державний орган або заповнює вакантну виборчу посаду (предмет – визначення особи, яка, на думку більшості виборців, найбільш гідна обіймати виборну посаду)
Референдуми – голосування населення всієї держави (загальнодержавний) або певної її частини (місцевий) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя (предмет – вирішення важливих питань, не пов`язаних з наданням юридичної сили мандатам певних осіб – зміна, прийняття, скасування законів).
Всенародне обговорення законопроектів (факультативні референдуми)
Загальні збори населення за місцем проживання
Дорадчі опитування (ст. 6 Конституції)
Наради загальнодержавного і місцевого значення
Відкликання депутатів
Народні петиції (звернення, скарги...)
Мітинги і демонстрації
Органи самоорганізації населення
Плебісцити -
Народна законодавча ініціатива	Потенційне право
Народний розпуск представницьких органів

Форми народовладдя	За результатами	Імперативні (обов`язкові)
Факультативні
Комплексні
Правотворчі (утворення правової норми)
Ті, що не встановлюють норм права
За правовими засадами	На підставі норм права
На підставі традицій, звичаїв (мітинги, збори)
За територіальною ознакою	Національні (загальні)
місцеві
За суб`єктами	Всенародні, групові (колективні)
Індивідуальні

Поняття і види референдумів.

Референдуми – голосування населення всієї держави (загальнодержавний) або певної її частини (місцевий) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя (предмет – вирішення важливих питань, не пов`язаних з наданням юридичної сили мандатам певних осіб – зміна, прийняття, скасування законів).

Роль референдуму, як основного інституту народовладдя Один із основних інструментів реалізації права народного суверенітету

Одна із форм реалізації права на національний суверенітет

Один із способів формування громадської думки

Є противагою (може використовуватись) рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування

ЗУ від 03.07.1991 року № 1286-XII "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"

Види референдумів, які можна проводити в Україні За юридичною силою наслідків його проведення (рішення) Імперативний – рішення має найвищу юридичну силу, є остаточним і обов`язковим до виконання на всій території, не потребує затвердження державними органами, результати можуть бути змінені наступним референдумом з цього питання, але не раніше, ніж через 5 років.

Консультативний – рішення не є обов`язковим, висловлена точка зору населення, яка не є обов`язковою для виконання – дорадче опитування (ст. 46 ЗУ)

За підставами проведення Обов`язкові – коли рішення з певних питань не можуть бути врегульовані іншим шляхом (питання ст. 73 Конституції (про зміну території України) та питання Конституції: розділу I (держава унітарна, права людини..), розділу III (про вибори, референдум), розділу XIII (внесення змін до Конституції).

Факультативні – проведення можливе, але не обов`язкове (ініціатива проведення залежить від ВР чи КМ)

За юридичними наслідками Повторний – в разі грубого порушення законодавства: - Всеукраїнський – призначається ВР в 1 місячний строк; - Місцевий – призначається місцевою радою в 15-тиденний строк

Новий – - Всеукраїнський – не раніше, ніж через 5 років після попереднього; - Місцевий – не раніше, ніж через 1 рік після попереднього

За територіальною ознакою Всеукраїнський – носить імперативний характер (не можна відмінити того, чого хоче народ). Призначається: - ВР і Президентом (ст. 73, 85 Конституції) - За народною ініціативою (не менше 3 млн. голосів у 2/3 областей по 100 тис в кожній)

Місцевий – в АРК та будь-якій адміністративній одиниці Призначається: Місцевою Радою за ініціативи населення (1/10 частини)

Все, що не заборонено можна ініціювати на референдум.

Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

На всеукраїнський референдум не виносяться питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії та помилування; питання про вжиття державними органами України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України

На місцеві референдуми не виносяться питання про скасування законних рішень вищестоящих органів державної влади і самоврядування; питання, віднесені до відання органів суду і прокуратури; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої Ради народних депутатів та її виконавчих і розпорядчих органів.

Проведення референдумів з питань, що не відносяться до відання Республіки Крим та органів місцевого і регіонального самоврядування адміністративно-територіальних одиниць в Україні, не допускається, а результати таких референдумів визнаються такими, що не мають юридичної сили.

Види Всеукраїнського референдуму	За змістом предмету (формула референдуму)	Конституційний – унаслідок якого змінюється, приймається або відхиляється конституція (ст. 156 Конституції, ст. 3 ЗУ)
Законодавчий - унаслідок якого змінюється, приймається або відхиляється закон (ст. 3 ЗУ)
З питань зміни території (ст. 73 Конституції)
Міжнародно-правові (ст. 5 ЗУ)
З питань довіри (недовіри) ВР, Президенту (ст. 13 ЗУ)
За часом проведення	До законодавчі (допарламентський) – ставлення до проекту – консультативний характер
Після законодавчий (післяпарламентський)– схвалення чи відхилення закону (рішення) – ратифікаційний характер (НАТО)
Позапарламентський – закон приймається на референдумі в обхід парламенту
За суб`єктом	Народна ініціатива (петиційний) - (не менш як 3 млн. чоловік, 2/3 областей, по 100 тисяч в кожній)
Президентська – зміни до Конституції: розділу I (держава унітарна, права людини..), розділу III (про вибори, референдум), розділу XIII (внесення змін до Конституції).
Парламентська – 1/3 чи 2/3 депутатів – зміни до Конституції

Принципи участі громадян у референдумах.

ЗУ від 03.07.1991 року № 1286-XII "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"

Принципи участі громадян у референдумах Ст. 7 ЗУ Загальність- мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18 років і постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, сільради. У референдумах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, та особи, які тримаються в місцях позбавлення волі.

Рівність - кожний громадянин має один голос

Пряме голосування - громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо (у США – народ обирає колегію виборців, яка обирає Президента)

Голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.

Відкритість і гласність підготовки і проведення (доступ до ЗМІ...)

Демократичні засади підготовки і проведення референдумів.

ЗУ від 03.07.1991 року № 1286-XII "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"

Стаття 8. Демократичні засади підготовки і проведення референдумів

Громадянам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право безперешкодної агітації за пропозицію про оголошення референдуму, за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референдум, а також проти пропозиції про оголошення референдуму, прийняття закону чи рішення. Для реалізації цього права заінтересованим особам і організаціям надаються приміщення для зборів, забезпечується можливість використання засобів масової інформації. Винесений на референдум проект закону, рішення обговорюється в межах України або тієї адміністративно-територіальної одиниці, де проводитиметься референдум.

Діяльність державних і громадських органів, які беруть участь у підготовці і проведенні референдуму, здійснюється відкрито і гласно.

Всі рішення, що стосуються референдуму, а також проекти законів, інших рішень, які виносяться на референдум, підлягають опублікуванню засобами масової інформації.

Засоби масової інформації висвітлюють хід підготовки і проведення референдуму, їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з референдумом, і одержання інформації.

В день проведення референдуму будь-яка агітація забороняється.

Референдний процес в Україні.

ЗУ від 03.07.1991 року № 1286-XII "Про всеукраїнський та місцеві референдуми"

Референдний процес відбувається в певній, чітко визначеній референтним законодавством послідовності і складається з кількох етапів – стадій референтного процесу.

1 стадія. Ініціювання референдуму.

За ініціативою громадян - ініціатива громадян; утворюються на зборах громадян ініціативні групи, які реєструються ЦВК (головами місцевих Рад) та одержують свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за формами, що встановлюються ВР; публікація в ЗМІ відомостей про реєстрацію ініціативних груп; збираються підписи на підписних листах; складання підсумкового протоколу, в якому зазначається загальна кількість підписів громадян, зібраних на території відповідної місцевої Ради народних депутатів; передача підписів у ЦВК (місцеву Раду); перевірка підписів, складення підсумкового протоколу (ствердження про не менш, як 3 млн. підписів громадян 2/3 областей, по 100 тисяч в кожній (1/10 частини населення місцевої Ради));

прийняття ВР (місцевою Радою) у місячний строк одного з рішень:

1) про призначення референдуму (зміст питання, дата проведення - призначається не раніш як за 3 і не пізніш як за 4 місяці (місцевого референдуму - не раніш як за 1 місяць і не пізніш як за 2 місяці) від дня прийняття рішення про проведення референдуму);

2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму у разі наявності серйозних порушень цього Закону, які впливають на підстави для призначення референдуму;

3) про прийняття рішення, яке пропонується у вимозі про призначення референдуму, без наступного проведення референдуму.

У разі якщо на всеукраїнський референдум виноситься питання про дострокове припинення повноважень Президента, рішення приймається більшістю не менш як 2/3 від загальної кількості народних депутатів України.

Здійснюється (10 днів) оголошення в ЗМІ про проведення референдуму.

2 стадія. Підготовка до проведення референдуму.

Створення дільниць для голосування (від 20 до 3 тисяч громадян); складення списків учасників референдуму для голосування; створення дільничних комісій для проведення референдуму (5-10 чоловік, за 40-45 днів (15 – місцевого)); створення територіальних комісій (для всеукраїнського); відбувається агітація (опублікування в ЗМІ всього позитивного і негативного щодо формули (поставленого питання) референдуму); утворення ВР Центральної комісії (комісії АРК – ВР за поданням ВР АРК); розробка, затвердження форми, друкування та забезпечення дільниць бюлетенями для голосування (пропонується громадянину відповісти "так" або "ні" на питання); обладнання приміщень для голосування.

3 стадія. Голосування і визначення підсумків референдуму.

голосування проводиться в день референдуму з 7 до 20 години; проводиться підрахунок голосів на дільниці; встановлюються результати референдуму; складається протокол, який надсилається до вищестоящої комісії з референдуму. Результати всеукраїнського референдуму встановлюються і заносяться до протоколу на засіданні Центральної комісії з всеукраїнського референдуму на підставі протоколів обласних комісій з референдуму (Під час проведення місцевого референдуму в межах території області, району, міста, району в місті, селища, сільради результати референдуму встановлюються і заносяться до протоколу на засіданні відповідної комісії з референдуму).

Проект чи рішення, яке винесене на референдум вважається прийнятим, якщо за нього „за” – більшість від тих, хто прийняв участь в референдумі.

При допущенні грубих порушень – повторні референдуми.

Референдум недійсний в разі, якщо в ньому взяли участь менше ½ громадян за списками (при вирішенні питання припинення повноважень ВР чи Президента менше 2/3 громадян за списками).

4 стадія. Опублікування, введення в дію, зміна або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом.

. Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують спеціального акту для введення в дію, а обнародуються у встановленому законодавством України порядку опублікування правових актів ВР та місцевих Рад народних депутатів і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому законі, рішенні не визначено інший строк. Датою прийняття закону, рішення вважається день проведення референдуму.

Зміна або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом, проводиться також референдумом.

Зміну або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом, може здійснити також відповідно ВР, ВР АРК, місцева Рада народних депутатів більшістю не менш як 2/3 від загальної кількості народних депутатів з обов'язковим затвердженням на референдумі, який повинен бути проведений протягом 6 місяців після внесення зміни або скасування.

Відповідальність

- конституційно-правова (ст. 10 ЗУ) – фактично відсутня, бо не встановлена законодавством

- адміністративно-правова – КУпАП, ст. 186, КАСУ

- кримінальна – ККУ, ст. 160 (до 5 років позбавлення волі)

- дисциплінарна – для членів Центральних комісій

Правові гарантії здійснення народовладдя.

Принцип демократизму суспільства полягає у належності влади народові та участі народу у здійсненні влади. Це взаємовідносини суспільства і держави. За Конституцією, влада в Україні належить безпосередньо її народу як першоджерелу влади і до того ж всьому народу, а не будь-якій його частині, оскільки народ України складають громадяни усіх національностей і об’єктивно – усіх соціальних груп. Відповідно до ст. 5 Конституції народ є єдиним джерелом влади в Україні.

Демократизм суспільства, суспільного ладу полягає також в участі народу у здійсненні влади: народ здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування (ст. 5). Основними формами безпосереднього здійснення влади народом, прямого народовладдя є, за Конституцією, вибори і референдуми (ст. 69), в яких мають право брати участь усі громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Тобто весь народ України має право брати участь у здійсненні політичної влади.