Ознайомлення із складом числа з двох менших чисел

Діти сьомого року життя вчаться визначати кількіс­ний склад чисел з двох менших спочатку в межах пер­шої п'ятірки, а потім у межах десяти. Це завдання роз­глядається як одне з найважливіших у підготовці дітей до обчислювальної діяльності.

Протягом усіх років навчання в дитячому садку в процесі виконання вправ з множинами поступово дітей готують до усвідомлення складу числа з двох менших чисел. Діти утворюють множини, об'єднуючи невеликі множини разом, ділять їх на частини, порівнюють між собою. Всі ці вправи сприяють створенню суттєвої осно­ви для вивчення складу числа.

Слід підкреслити, що основною метою цих вправ є не механічне запам'ятовування таблиць або того, з яких чисел складається те чи інше число. Основне — зрозу­міти, що число, так само як і множину, можна утворити з частин, груп інших чисел, загальна кількість яких від­повідає заданій множині або числу. Оперуючи з конкрет­ними множинами і числами, діти усвідомлюють відно­шення частини і цілого. Частини можуть бути рівними і нерівними, більшими або меншими, проте завжди части­на менша, ніж ціле. Наведемо приклад такого заняття.

Вихователь ставить за мету ознайомити дітей з кіль­кісним складом числа 4.

«Діти, покладіть перед собою іграшки,— каже вихо­ватель,— полічіть їх. Знайдіть картку з відповідною циф­рою і покладіть її під іграшки». Діти знаходять картку, вихователь перевіряє, чи всі діти правильно полічили іг­рашки і взяли картку з відповідною цифрою. «Скільки у вас іграшок? Розкладіть іграшки на дві кольорові сму­жки паперу». Діти виконують завдання. «Розкажи, Пет­рику, як ти розклав чотири іграшки. Як Оленка розкла­ла їх? А як розклав іграшки Сашко? Як можна скласти число 4?. З яких менших чисел складається число 4?»

Дітям пропонується зібрати іграшки і знову розклас­ти їх на дві смужки, проте вже інакше, не так як вони розкладали раніше, Завдання повторюють тричі. У про­цесі такого навчання діти засвоюють, що число 4 скла­дається з 3 і 1; 1 і 3; 2 і 2.

Діти можуть зобразити чотири геометричні фігури з трикутників і чотирикутників, зафарбувати двома ко­льорами (всього було чотири фігури, деякі з них червоні, а решта — зелені). Як наочність широко використову­ються цифри. Наприклад, діти розкладають число 6 так: 5 і 1; 4 і 2; 3 і 3; 2 і 4; 1 і 5. При цьому важливо, щоб вихователь стежив за відповідями дітей, в яких слід на­зивати як усе число, так і його частини. «У мене було всього п'ять прапорців, з них три-прапорці я віддав Іринці і два — Володі. У Іринки і Володі разом п'ять пра­порців. Отже, число 5 можна розкласти на 3 і 2.

Вихователь може ставити не конкретні, а проблемні запитання. Наприклад, на квадратну картку в один ряд не можна поставити сім мотрійок. Він не дає конкретних вказівок, як їх розмістити, а просто пропонує поставити на картці сім мотрійок. Діти самостійно вирішують роз­містити їх у два ряди. При цьому можуть бути різні ва­ріанти: 5 і 2; 4 і 3; 6 і 1 тощо.