А.О.Капелюшний. Вимоги до інформаційного заголовка: він має бути гранично простим і зрозумілим, становити найпростішу синтаксичну конструкцію; бути максимально коротким

Вимоги до інформаційного заголовка: він має бути гранично простим і зрозумілим, становити найпростішу синтаксичну конструкцію; бути максимально коротким. Мотивувальний заголовок має шокувати, трансформувати відому фразу, використовувати гру слів, сполучати слова в несподіваний спосіб тощо¹. У визначенні функцій заголовка, які передають його зв'язок із текстом, ми схильні дотримуватися класи­фікації, яку запропонувала Л.Г.Кайда. Вона виокремлює такі функції саме газетного заголовка: рекламна, називна, інформативна, апеля-тивна, емотивна."Заголовок називає текст (називна функція), повідом­ляє про щось (інформативна функція), він є першою фразою, яка вста­новлює контакт між автором і читачем (апелятивна функція), він пере­дає ставлення автора до повідомлення (емотивна функція), він покли­каний привернути увагу до тексту (рекламна функція)"². Водночас у "Гіді журналіста" названо такі "чотири функції заголовка": 1) заголовок дозволяє читачеві зробити вибір, що саме він читатиме; 2) заголовок спонукає прочитати текст; 3) заголовок дозволяє структурувати полосу; 4) заголовок працює на імідж видання³.1 хоча не можемо визнати та­ку класифікацію повною, вона разом з тим передає низку цікавих спо­стережень за журналістською практикою не тільки у Франції. Що ж до типів зв'язку заголовка з текстом, то, за цілком обґрунтованим, на наш погляд, визначенням Л.Г.Кайди, їх три: прямий, асоціативний і змішаний, що об'єднує два перших⁴.

Отже, редакторський аналіз заголовка є насправді набагато склад­нішим процесом, ніж може здатися на перший погляд. Редактор має встановити зв'язки заголовка з текстом, визначити відповідність назви твору тим вимогам, про які тут ішлося, з'ясувати, які функції й наскільки ефективно виконує заголовок. На думку М.М.Сікорського, до аналізу заголовка редактор вдається декілька разів: за першого ознайомлення з текстом, а також тоді, коли оцінює композицію, характеризує розробку теми. А остаточного висновку щодо заголовка доходить лише тоді, коли завершує редакторський аналіз⁵. Аналіз рубрикації загалом пов'я-

¹ Гід журналіста. - К.: Ін-т масової інформації, 1999. - С.65-68.

³ Кайда Л.Г. Зффективность публицистического текста. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. -С.91.

³Див.: Гід журналіста.-К.: Ін-т масової інформації, 1999.-С.66.

⁴ Див.: Кайда Л.Г. Зффективность публицистического текста. - М.: Изд-во Моск. ун­та, 1989.-С94.

⁵ Див.: Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. - М.: Вьісш. шк., 1980. -С227.

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

заний з глибоким аналізом змісту й форми, композиції тексту, архітекто­ніки сторінки, номера газети, журналу та ін.

4.Типовізмістово-структурні, жанрово-стильові та компо­зиційні помилки:

1. Невідповідність змісту й структури розповіді темі, задекларованій у заголовку, в анонсі, в концепції циклу передач.

2. Невідповідність оформлення студії спрямуванню передачі.

3. Невідповідність музичного оформлення передачі її спрямуванню.

4. Невідповідність попередніх записів (сюжетів) спрямуванню переда­чі (циклу передач) у прямому ефірі.

5. Неспівмірність частин журналістського твору (газетного чи журналь­ного тексту, радіо- чи телепередачі).

6. Гіпертрофований "образ автора", його надмірна роль у структурі твору, функціонально не обумовлене випинання авторського "я".

7. Применшення ролі "образу автора" в структурі текстів тих жанрово-стильових різновидів, у яких він необхідний, унаслідок чого виникає враження, що автор або не був на місці події, або ж просто все ви­гадав, бо не навів ні точної адреси, ні промовистих деталей, які б прив'язали текст до певного місця чи до певних осіб: Окремі репортажі під рубрикою "Журналіст змінює професію" в газеті "Експресу 1996- 1998 рр.

8. Набридливе переповідання в закадровому тексті того, що глядачі й так бачать на екрані.

9. Розповідь у закадровому тексті про те, що не має жодного стосунку до зображення на екрані: Футбольні репортажі на СТБ та Інтері.

Ю.Байдужий, млявий коментар того, що відбувається в кадрі: Фут­больні репортажі на УТ-1 коментаторів "староїшколи".

11. Технічно недосконалий монтаж радіоролика чи телесюжету ("в'юки"; "перестрибування" зображення в кадрі; у "синхроні" неповний збіг артикуляції в кадрі й звукової доріжки тощо).

12. Невдалі кольори в позастудійних записах унаслідок неправильного обрання місця зйомок чи низької якості плівки.

13. Невдало поставлене освітлення, яке спотворює риси учасників пе­редачі та інтер'єр.

14.Зайвий синхрон у коротких інформаційних сюжетах, який нічого не додає до того, що сказав автор (не містить додаткової інформації, цікавих деталей).

15.Відсутність синхронів у телесюжетах, які входять до випусків но­вин: "Репортер" М (на 5-му каналі); "Вісник"на ЛТБ.