А. О. Капелюшний. тин, а також замінюванням деяких частин короткими умовними форму­лами

тин, а також замінюванням деяких частин короткими умовними форму­лами. Загальна номінативно-конкретизувальна спрямованість мовлен­ня визначає активність предикативних сполучень із напівслужбовими дієсловами, віддієслівних і близьких до них іменників, узгоджених і неузгоджених означень логічного й фактологічного плану, широке вико­ристання логічних прикладок та власних назв.

2. Інформативно-діловий різновид журналістського тексту є пев­ним синтезом елементів офіційно-інформативного різновиду журна­лістського тексту та офіційно-ділового тексту, також представленого в ЗМІ, але самостійного щодо них. Як і для офіційно-інформативного тексту, для інформативно-ділового характерні об'єктивність, беземо-ційність, безобразність, безекспресивність, семантична одноплано-вість на всіх мовних рівнях, номінативний характер мовлення, поєднан­ня ускладненості й стандартизованості синтаксису, активність багато­членних номінативних словосполучень поняттєвого характеру. Водно­час синтаксис інформативно-ділового мовлення позначений порівняно більшою ускладненістю, активністю ділової й почасти спеціальної тер­мінології, великим обсягом перелічених рядів, відносною активністю синтаксичних конструкцій, які передають причиново-наслідкові зв'язки. На відміну від власне офіційно-ділового мовлення, інформативно-ді­лове не використовує форм "теперішнього припису" та "інфінітива роз­порядження", замінюючи їх теперішнім і минулим констатувальним, як активним, так і пасивним, вживаючи, зокрема, дієприкметник.

3. Неофіційно-інформативний різновид журналістського тексту має дуже широкий діапазон засобів. В основі його лежить власна екс­пресія факту. В цьому тексті активно виявляється розповідна манера викладу, якій властиві такі риси: загальна спрощеність синтаксису, розчленовування складних речень, лінійний зв'язок речень у часовій послідовності, активність особових форм дієслова, переважне вико­ристання дієслів і дієслівно-іменних сполучень конкретних значень. Для цього різновиду характерна редукція подієвих ланок і описових деталей, що також спрощує синтаксис і підвищує динамічну експресію тексту. Крім лінійно-розповідної, дуже активна ситуативно-розповідна структура тексту. Для останньої характерний складніший, багатовимір­ний зв'язок речень (хоча він часто не експлікований) і внутрішньої структури речення, активність форм теперішнього часу в різних функ­ціональних аспектах і різні варіанти взаємодії форм теперішнього й минулого, які подають інформативний матеріал у часовій рельєфності. Власне аналітичні елементи тут звичайно перебувають в експресивній

,........................... Редагування в засобах масової інформації..............................

рамці, і їх уплетено в розповідно-описові. Це породжує характерну відносно ускладнену синтаксичну структуру, в якій конкретно-образні й емоційно-експресивні елементи здебільшого передують аналітич­ним. Причиново-наслідкові зв'язки при цьому встановлюють експліко­вано й неекспліковано, а також за допомогою напіврозповідної форми. Широко використовують стилістичні засоби комізму й різні способи експресивної стилізації. Особливо актуальна стилістична манера неви­мушеного літературно-ввічливого ("інтелігентного", "світського") роз­мовного мовлення, яке поєднує помірковано-книжний синтаксис із ак­тивністю розмовних інтонацій, розмовні граматичні структури з ней­тральною та книжною лексикою, визнає нечасте використання розмов­ної лексики й фразеології, уникає грубої просторічної лексики, в міру вживає книжну фразеологію, зокрема в комічній трансформації.

4. Інформативно-експресивний різновид журналістського тексту базується на фактах, які здебільшого не мають яскравої незвичності, глобального суспільного значення, але є актуальними для ЗМІ. А отже, для масової аудиторії ця фактологічна інформація має послаблену актуальність і тому вимагає стилістичних засобів привернення уваги й зацікавлювання читача. Це обумовлює активність засобів мовленнє­вої експресії. Система засобів експресії в межах цього тексту має пе­реважно поверхову структуру, розрахована на негайний прямий уплив, діє відверто, не приховуючи своєї другорядної ролі. Інформативно-експресивний текст - сфера найбільш активного виникнення стандарт­них експресем і водночас народження нових, які також швидко "старі­ють", перетворюються на стандартні. Тому в інформативно-експресив­ному тексті існує певний дефіцит внутрішніх ресурсів експресії. Тут діє закон нестійкої, динамічної рівноваги стандартних і свіжих експре­сем. Експресивні засоби інформативно-експресивного тексту досить різноманітні для того, щоб чинити опір наступові штампів. До таких засобів належать експресивний заголовок, експресивний порядок слів, конкретно-образні деталі, неглибока експресивна метафора, актив­ність емоційно-оцінних засобів, експресивних перифразів, а також тенденція до використання "народних" слів (либонь, буцімто, сливе тощо), відносна активність експресивних синонімічних та напівсиноні-мічних рядів, узагалі активність посилювальних експресаторів, експре­сивних синтаксичних конструкцій на тлі інформативно-аналітичного синтаксису.

5. Інформативно-аналітичний різновид журналістського тексту поєднує в собі риси офіційно-інформативного та інформативно-ділово-