Малюнок

Мета: з'ясувати особливості творчої уяви через малювання.

Хід виконання роботи:

Експериментатор малює на дошці п'ять кіл однакового діаметру, а під ни­ми – ще ряд із п'яти кіл такого ж самого діаметру. Пропонується першому досліджуваному шляхом додавання до кожного кола першого ряду штрихів ззовні та всередині отримати осмислені закінчені оригінальні малюнки.

Це ж саме виконує другий досліджуваний із колами другого ряду.

Обговорення: аналізується робота обох досліджуваних і встановлюється, малюнки якого досліджуваного є більш оригінальними. Робиться висно­вок про те, що оригінальність уяви значною мірою визначається здатністю людини бачити звичні предмети з нової точки зору, умінням отримувати далекі один від одного об'єкти чи їх елементи.

Додаток И

Дослідження емоцій

1 Тест «Дослідження тривожності»

(опитувальник Ч. Д. Спілбергера та Ю. Л. Ханіна)

Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, яка відображає схильність суб'єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широкий спектр ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особистісна тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Ситуативна або реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напруженням, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічністю в часі. Особистості, що належать до категорії високотривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці та життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій, реагувати дуже вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест виявляє у випробуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати у нього появу стану тривожності в різноманітних ситуаціях, особливо коли вони стосуються оцінки його компетенції та престижу.

Більшість з відомих методів вимірювання тривожності дозволяє оцінити або тільки особистісну, або ситуативну тривожність, або більш специфічні реакції. Єдиною методикою, що дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість, і як стан є методика, запропонована Ч. Д. Спілбергером. Російською мовою його шкала була адаптована Ю. Л. Ханіним.

При аналізі результатів самооцінки треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник по кожній із підшкал може знаходитися в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вищий підсумковий показник, тим вищий рівень тривожності (ситуативної або особистісної). При інтерпретації показників можна використовувати наступні орієнтовні оцінки тривожності: до 30 балів – низька, 31 – 44 бала – помірна; 45 і більше – висока [12, с. 97].

Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених нижче речень і закресліть цифру у відповідній графі справа залежно від того, як ви себе почуваєте в даний момент. Над питаннями довго не замислюйтесь, оскільки правильних і неправильних відповідей немає.

Таблиця И.1– Рівень особистісної тривожності

№ пор.	Твердження	Ні, це не так	Мабуть так	Правильно	Абсолютно правильно
	Я спокійний
	Мені ніщо не загрожує
	Я перебуваю в напрузі
	Я внутрішньо скований
	Я почуваю себе вільно
	Я засмучений
	Мене хвилюють можливі невдачі
	Я відчуваю душевний спокій
	Я стривожений
	Я відчуваю почуття внутрішнього задоволення
	Я впевнений у собі
	Я нервую
	Я не знаходжу собі місця
	Я збуджений
	Я не відчуваю скутості
	Я задоволений
	Я стурбований
	Я занадто збуджений і мені не по собі
	Мені радісно
	Мені приємно
	У мене буває піднесений настрій
	Я буваю дратівливим
	Я легко засмучуюсь
Закінчення табл. И.1
	Я хотів би бути таким же щасливим, як і інші
	Я дуже переживаю неприємності та довго не можу про них забути
	Я відчуваю прилив сил і бажання працювати
	Я спокійний, холоднокровний і зібраний
	Мене непокоять можливі труднощі
	Я занадто переживаю через дрібниці
	Я буваю цілком щасливий.
	Я все беру близько до серця
	Мені не вистачає впевненості в собі
	Я відчуваю себе беззахисним
	Я намагаюся уникати критичних ситуацій і труднощів
	У мене буває хандра
	Я буваю задоволений
	Дрібниці відволікають і хвилюють мене
	Буває, що я почуваю себе невдахою
	Я врівноважена людина.
	Мене охоплює неспокій, коли я думаю про свої справи і турботи

Шкала особистісної тривожності містить 20 запитань, на які пропонують відповісти за допомогою наступної шкали з балами: ніколи – 1 бал, майже ніколи – 2 бали, часто – 3 бали, майже завжди – 4 бали. Обробка результатів передбачає обчислення рівня особистісної тривожності (ОТ) за формулою:

ОТ = ∑1 – ∑2 + 35, (И.1)

де ∑1 – сума закреслених цифр (№ 2, 3, 4, 5, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 20);

∑2 – сума інших закреслених цифр (№ 1, 6, 7, 10, 13, 16, 19).

Якщо при інтерпретації результатів ОТ – нижче 30 балів – це буде свідчити про низький рівень тривожності, іноді дуже низька тривожність у показниках тесту є результатом активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе з кращого боку; ОТ – від 31 до 45 балів – помірна тривожність; ОТ – 46 балів і більше – висока тривожність, передбачає схильність до появи стану тривоги у людини в ситуаціях оцінки її компетентності.