Дослідження переважаючого типу пам'яті

Мета: дослідити обсяг та різні типи пам'яті.

Матеріал та обладнання:

1. Чотири набори слів, які виража­ють конкретні поняття. Один із наборів виконаний на картонних картках:

а) (для запам'ятовування на слух) — дирижабль, лампа, яблуко, олівець, гроза, качка, обруч, млин, папуга, листок;

б) (для запам'ятовування при зоровому сприйнятті) – літак, чайник, метелик, ноги, хомут, колода, свічка, тачка, журнал, малина;

в) (для запам'ятовування при моторно-слуховому сприй­нятті) – пароплав, собака, парта, чоботи, сковорідка, калач, гай, гриб, жарт, комір;

г) (для запам'ятовування при комбінованому сприйнятті) – вовк, діжка, ковзани, самовар, пилка, весло, загадка, каптан, про­гулянка, книга.

2. Секундомір.

Хід виконання роботи. Переважаючий тип пам'яті визначається шляхом демонстрації досліджуваним слів різними способами. Дослідження складається з чо­тирьох серій.

У першій серії слова для запам'ятовування зачитуються з інтерва­лом 3 секунди (слухове сприймання). Респонденти занотовують те, що запам'ятали.

Виконання другої серії здійснюється через 5 хв після закінчення першої серії. У зазначеній серії експериментатор показує респонден­там слова, записані на окремих картках (зоровий тип пам'яті). Інтер­вал між демонстраціями – 3 хв.

Третя серія реалізується також після 5-хвилинної перерви. Досліджуваним пропонується під час прослуховування слів «записувати» їх ручкою в повітрі з метою забезпечення моторної форми сприймання матеріалу. Швидкість зачитування аналогічна першим двом серіям.

Проведення четвертої серії здійснюється після 10-хвилинної пере­рви, її мета – забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу. Для цього досліджуваним пропонується не лише прослухати зачитані сло­ва, а й записати їх на окремому аркуші. Після десятого слова аркуш від­разу перевертається і респонденти відтворюють те, що запам'ятали.

Обробка та аналіз результатів. Результати проведеного дослідження заносять до таблиці Г.3.

Переважаючий тип пам'яті при різних видах подання вербально­го матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно від­творених слів у кожній з чотирьох серій. Нормальним обсягом безпо­середньої пам'яті слід уважати запам'ятовування 5 – 9 слів.

Таблиця Г.3 – Визначення коефіцієнту пам'яті

Тип пам'яті	Кількість слів у ряду (а)	Кількість утриманих у пам'яті слів (б)	Коефіцієнт пам'яті (с) (с = б:а)
Слухова
Зорова
Моторно-слухова
Комбінована

5 Методика «Ретроактивне гальмування»

Мета завдання: дослідити явище ретроактивного гальмування у процесі запам'ятовування.

Необхідний матеріал: три ряди чисел і слів, записаних на окремих картках.

53 квітка 25

27 річка 57

82 дошка 38

36 годинник 65

48 хмара 84

61 стіл 26

17 книга 71

94 окуляри 19

79 будинок 97

35 термометр 52

Хід виконання завдання. I етап. Експериментатор пропонує досліджуваному запам'ятати числа першого ряду і відтворити цей ряд.

II етап. Експериментатор пропонує запам'ятати ряд слів і відтворити його.

III етап. Експериментатор пропонує досліджуваному повторно відтворити перший ряд чисел. Численні дослідження показали, що засвоєння ряду слів не перешкодило відтворенню першого ряду чисел.

IV етап. Досліджуваний повинен запам'ятати третій ряд (числа) і відтворити його.

V етап. Досліджуваного просять знову відтворити перший ряд чисел. При відтворенні виявляється багато прогалин, помилок, що пояснюється ретроактивним гальмуванням. Воно виникає тоді, коли подається новий матеріал, схожий на раніше завчений, який гальмує його відтворення.

Опрацювання даних виконаного завдання. Підраховується кількість помилок, прогалин під час другого і третього відтворень першого ряду чисел. Результати досліджень оформлюються в таблицю Г.4.

Таблиця Г4 – Ретроактивне гальмування у процесі запам'ятовування

Відтворення 1 ряду чисел	Кількість прогалин	Кількість помилок
Після заучування слів
Після заучування поді­бного ряду чисел