Поняття форми держави

З огляду на філософську настанову зміст завжди має форму, тому невід'ємним компонентом держави як соціального явища з відповідним змістом має бути її форма. Переважна більшість фахівців з теорії держави і права сприймають форму держави як трьохелементну систему державної влади, що складається з форми правління, державного устрою та політичного режиму. Деякі науковці не визнають політичний режим елементом форми держави, вважаючи його (режим) якісною характеристикою «змісту держави». В свою чергу, «зміст держави» розглядається як діалектичне вираження класової, або загальносоціальної сутності держави.

Питання про несистемність або системність форми держави, місце й роль полі­тичного режиму в сукупності елементів форми держави не є новою. Ще в 60-70-х рр. минулого століття у вітчизняній юридичній літературі щодо цього склалося кілька поглядів.

Перша відображена в праці А. Денисова, спеціально присвяченій проблемі сутності держави та її форми. «Форму держави, — пише автор, — розуміємо в загальному плані як спосіб правління й державного устрою, а у вузькому — тільки форму правління». Інший погляд полягає в тому, що форму держави визначають як організацію політичної влади в державі, узяту в єдності її трьох основних елементів (сторін) — форми правління, державного устрою й політичного режиму.

Треба зазначити, що саме питання про визнання політичного режиму третім елементом форми держави виявилося найбільш спірним. Одні автори схилялися до того, що політичний режим належить до характеристики не форми, а сутності держави. Інші керувалися тим, що політичний режим характеризує не форму держави, а методи здійснення класового панування й тому нібито не стосується форми держави. Треті сприймали політичний режим ширше, ніж форму держави, оскільки він «здійснюється не тільки органами держави, а за допомогою всієї системи диктатури класу».

Своєрідним виходом із цієї ситуації стало запропоноване свого часу Д. Кері­мовим положення про форму держави як явища з внутрішнім змістом (політичним режимом) і зовнішньою формою (форма правління й державного устрою). Не меншої уваги заслуговує й позиція Л. Каска, який виокремлював у формі держави динамічну й статичну її сторони, де таким, що швидко змінюється (динамічним), елементом форми держави є політичний режим, а статичний її елемент втілений у формі правління й формі державного устрою.

Наукові дискусії 60-х рр. XX ст., розробка різних аспектів форми держави в наступні роки привели більшість теоретиків держави і права до розуміння того, що форму держави слід розглядати як соціальну систему, що відображає істотні ознаки держави як політичної, структурної й територіальної організації суспільства. Інакше кажучи, керуючись філософським змістом категорії «форма», яка характеризується як спосіб існування та вираження змісту якоїсь соціальної реальності, можна визначити, що форма держави — це спосіб існування та вираження змісту держави, який зовнішньо відображається в історично обумовленій системі структурно-інституціональної і територіальної організації державної влади, в способах і методах її реалізації.

Оскільки зазначені способи організації і функціонування державної влади знаходять своє вираження у формі державного правління, державного устрою та політичного режиму, то розуміння форми держави як впорядкованої єдності цих трьох елементів є найбільш прийнятною.