Речі як об’єкти цивільних прав

Відповідно до статті 179 ЦК речами визнаються предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки. До предметів матеріального світу відносяться об’єкти створені природою та об’єкти створені в результаті діяльності людини.

Правове значення речей полягає перш за все в тому, що речі є невід’ємною складовою частиною правовідносин, які входять до предмету цивільно-правового регулювання, а саме майнових правовідносин.

Принципове значення мають властивості речей, зокрема природні, економічні або соціальні, завдяки яким вони мають здатність задовольняти певні потреби людей. Отже, кожна річ (або група речей) має притаманні їй властивості, які можуть бути використані людиною для досягнення особистої або суспільної мети. І саме здатність речей задовольняти ті або інші потреби людей визначають мотив виникнення між ними відносин, різних за характером та способом правового врегулювання.

Слід зауважити і той факт, що в більшості випадків окремі властивості речей безпосередньо впливають на процес нормування поведінки учасників, коли між особами виникають цивільні правовідносини. Наприклад, не можна не врахувати природних властивостей таких предметів як вибухові речовини, сильнодіючі отрути тощо. З метою збереження суспільної безпеки для предметів з подібними характеристиками законодавством встановлено особливий режим їх збереження та реалізації.

Таким чином, природні властивості та суспільне значення речей визначають їх здатність бути корисними в життєдіяльності людини і обумовлюють існування особливого правового режиму, який представляє собою спосіб поведінки людей, пов’язаної з виробництвом, розподілом та споживанням матеріальних предметів.

Особливості правового режиму речей полягають в основу класифікації речей. З урахуванням цього в цивільному законодавстві виділяються наступні групи речей: нерухомі та рухомі речі; засоби виробництва та предмети споживання; індивідуально визначені речі та речі, визначені родовими ознаками; речі подільні та неподільні; головні речі та приналежності; речі споживні та неспоживні; складні речі та складові частини речі; продукція, плоди та доходи.

В якості особливого об’єкту цивільних прав у статті 180 ЦК вказані тварини. Згідно цієї статті на них розповсюджується правовий режим речі. Визнання тварин самостійним об’єктом цивільних прав обумовлено розповсюдженістю правочинів, предметом яких є тварини, та необхідністю їх захисту. Отже, зазначена стаття ЦК закріплює майновий характер правовідносин щодо тварин, а також встановлює принцип обмеження здійснення прав, об’єктом яких є тварини, шляхом посилання на правила поводження з тваринами та встановлення обмеженої оборотоздатності тварин, занесених у Червону книгу України.