Поняття об’єктів цивільних прав

Об’єкти цивільних прав через визначення їх загального та спеціального правового режиму впливають як на учасників цивільних правовідносин та зоврема їх суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Об’єктами цивільних прав є все те, з приводу чого виникають цивільні правовідносини, тобто це матеріальні та нематеріальні блага, на які направлені цивільні права та обов’язки.

До об’єктів цивільних прав стаття 177 ЦК відносить речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, а також інші матеріальні те нематеріальні блага. Отже, це перелік основних об’єктів цивільних прав, який можна вважати невичерпним, оскільки в нормі вживаються терміни „інше майно” та „результати інтелектуальної діяльності”.

Слід зауважити, що в юридичній літературі неодноразово аналізувалося співвідношення понять „об’єкт цивільних прав” та „об’єкт цивільних правовідносин”. Уявляється доцільною точка зору, відповідно якої вважається, що цивільні правовідносини як суспільні відносини не можуть мати в якості об’єкта таку категорію, яка не являється об’єктом цивільних прав. Звідси вбачається тотожність зазначених понять. По меншій мірі, вони не повинні суперечити одне одному, тому що не може бути об’єктом цивільних правовідносин певне явище, яке не являється об’єктом цивільних прав, і навпаки.

Крім того, з приводу конкретних об’єктів виникають цивільні правовідносини, складовою частиною структури яких вони являються. Здатність матеріальних і нематеріальних благ завдяки їх природним, господарським та іншим властивостям задовольняти потреби людей є мотивом для формування правовідносин. Саме в тому аспекті, в якому вони є корисними стосовно конкретних потреб, матеріальні предмети та нематеріальні явища визначаються як блага, що в свою чергу робить можливим їх існування в якості об’єктів цивільних прав.

Розгляд питання про будь-який об’єкт цивільних прав пов’язаний з визначенням його ознак, правового значення і, як наслідок, виявлення його правового режиму. Правовий режим - це система юридичних правил, сукупність позитивно-правових приписів, які містяться в імперативних та диспозитивних нормах, які в даному випадку обумовлюють положення певного блага в якості об’єкта цивільних прав. Отже, кожний об’єкт цивільних прав характеризується спеціальним правовим режимом, який виявляє статику та динаміку його існування. З оглядом на те, що в процесі участі в цивільному обороті статус речей може мінятись (наприклад, змінюється власник речі або форма власності, в які вона знаходиться), участь суб’єктів у цивільних правовідносинах в значній мірі обумовлена можливістю використовувати та змінювати правовий режим тих або інших об’єктів (крім можливості використовувати їх певні властивості з метою задоволення потреб).

З урахуванням зазначеного, можна стверджувати проте, що здійснення прав та обов’язків суб’єктів цивільних правовідносин, реалізація ними своїх законних прав та інтересів безпосередньо пов’язано з об’єктами цивільних прав.