Рівні освітньої політики, їх характеристика

Визначають три рівні освітньої політики:

• обговорення політики (обговорення, наміри, оголошення);

• діяльність політики (документи, плани, накази, директиви);

• впровадження політики (політика впроваджена, змінена та адаптована).

Треба також звернути увагу на два невірні припущення щодо рівней освітньої політики:

а) не існує прямої залежності між політикою, що планується, впроваджується та вжевпроваджена. Це не означає, що обговорення політики неодмінно приведуть до діяльностіполітики, а діяльність політики дуже обмежено впливає на те, як політика впроваджується.

б) політики змінюють школи. Кубан (1998) перевернув це хибне припущення та написавпро те, “Як школи міняють реформу”.

***

Сучасна політика багаторівнева. Рівні політики складають структуру як внутрішньої, так і зовнішньої політики.

1. Внутрішня політика зазвичай поділяється на:

- федеральну (у федеративних державах) або національну (в унітарних державах);

- регіональну, під якою розуміється політика в регіонах і для регіонів, проведеної центральною владою цієї країни;

- локальну, яка включає політичні заходи місцевої влади і заходи місцевого самоврядування.

2. Зовнішня політика має:

- глобальний або всесвітній рівень;

- континентальний рівень;

- регіональний рівень (йдеться про регіони міжнародної політики, таких, наприклад як Південно-Східна Азія, Східна Європа, арабський світ, країни чорної Африки і т.д.);

- місцевий або локальний рівень міжнародної політики, який визначає відносини двох або декількох поруч розташованих країн.

***

Рівні реалізації освітньої політики: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта.