Складові освітньої політики як міждисциплінарної сфери знань, їх характеристика

Освітня політика (Education Politics and Education Policy) — це міждисциплінарна, трансдисциплінарна сфера (field, domain) академічних та прикладних досліджень.

Одна із її складових – дослідження освітньої політики як politics, – це “відносно молода наукова сфера, започаткована в кінці 50-х років”. Її теоретичним, концептуальним джерелом є політична наука (Political Science). Теоретичні та методологічні джерела – політична наука (Political Science), політична філософія, політична соціологія. Предмет дослідження – “мета політика” (Politics of Policy). Цей напрям досить динамічно розвивався, у тому числі і в нашій країні, йшов пошук “його власної ідентичності”. Друга складова освітньої політики як міждисциплінарної сфери знань, що надає їм прикладної спрямованості, це напрям, що орієнтується на науку про суспільну (державну) політику (Policy Science). Її, у свою чергу, репрезентують дві окремі відносно автономні гілки – дослідження освітньої політики (Education Policy Study) та аналіз освітньої політики (Education Policy Analysis). Особливе значення у наданні прикладної спрямованості дослідження освітньої політики надає саме аналіз освітньої політики. На початку 90-х років, — за визначенням П. Радо, – він був відсутньою ланкою освітньої політики в Україні. “У відповідності із традиціями посткомуністичних країн та “станом речей”, дослідження освіти та аналіз політики не відрізнялись і не були відокремлені один від одного”. Інституалізація аналізу політики як сфери професійної діяльності, як навчальної дисципліни, її поступове дистанціювання по відношенню до політичної та інших наук почалось в Україні в середині 90-х років і було обумовлено, перш за все, потребами практичної політики і управління. Відповідне експертне середовище в Україні, що нині репрезентує аналіз політики, формувалось зусиллями представників різних дисциплін.

Третяскладова – порівняльнаосвітняполітика (Comparative Education Politics and Policy). Предметдослідження – освітняполітикаяк politics іяк policy впорівняльнійперспективі. Рівніпорівняльнихдосліджень – світоваосвітняполітика, регіональна, національна, місцева (local), політика (politics та policy) вищихнавчальнихзакладів, наприклад, університетів.

У кожній із зазначених складових або напрямів є свої особливості, що, безумовно, позначається на загальному дизайні освітньої політики як сфери міждисциплінарних, трансдисцнплінарних академічних та прикладних досліджень. Вона відзначається еклектичним характером. Фактично єдиним інтегруючим фактором є спільна проблематика. За таких умов особливого значення набуває координація зусиль вчених, що репрезентують різні наукові дисципліни та національні традиції в світовому, регіональному та національному масштабі.