Каталіог учеников школи піитики с 1 числа сентяб. 1759 года по 15 число іюля 1760 года 2 страница

				Г	С
	НИЖЕГОЛСКОЙ ПРОТОПОПеИ села Волчой священника Василія син Яков Веселовскій			Р	И	туповат	Бежал
	Нижеголской протопопіи слободы Белой Дмитриевской церкви священника Максима син Петр Белозорскій			А	Н	весма понят	в школах
	Нижеголской протопопеи села Николаевки церкви Николаевской священника Іоанна син Максим Соколскій			М	Т	туп	в школах
	МИЖИРИЦКОЙ ПРОТОПОПІИ села Олшаной Архангелской церкви священника умершаго син Михаил Теховскіи			М	А	очень понят	в школах
	Мижирицкой прогопо[пі]и города Недригайлова Николаевской церкви священника Феодора син Іоан Македонскій			А	К	понят	в школах
	Мижирицкой протопопеи села Олшаной церкви Михаила священника Іоанна син Григорій Роменскій			Т	С	туп	в школах
	Мижирицкой протопопеи города Недригайлова Николаевской церкви паламаря син Іван Леменарскій			І	І	туп	в школах
	МИРОПОЛСКОЙ ПРОТОПОПІИ села Криничнаго Успенской церкви священика Іоанна син Яков Колосенков			К	М	понят	в школах
	Мирополской протопопіи города Мирополя Успенской церкви священника Григория син Іван Мировецкій			Ы	Ы	понят	в школах
	ЗМеЕВСКОЙ ПРОТОПОПІИ села Константиновки церкви Рождества Богородицы [священника?] Григорія син Яков Чудновскій					кажется, понят	в школах
	ПЕЧЕНеЗКОЙ ПРОТОПОПІИ села Шиповатого церкви великомученицы Варвари священника Гаврила син Григорій Раевскій					понят	в школах

\495\

	КРАСНОКУЦКОЙ ПРОТОПОПІИ местечка Рублевки Успенской церкви [свя]щенника Димитрія син Стефан Рачкевскій			Г	С	понят	в школах
	КРАСНОПОЛСКОЙ ПРОТОПОПІИ села Тимофеевки Рождественской церкви священника Іосифа син Василій Богатирскій			Р	И	туповат	в школах
	ПОЛТАВСКОЙ ПРОТОПОПІИ города Будищ Архангелской церкви священника Тимофея син Василій Карташевскій			А	Н	очень понят	в школах
	Полтавской протопопеи села Карповки Успенской церкви священника Павла син Іоан Королев			М	Т	гаразда понят	в школах
	Полтавской протопопіи села Нижних Млинов церкви Архистратига Михаила священника Феодора син Яков Жуковскій			М	А	понят	в школах
	ЕПАРХеИ КИЕВСКОИ протопопеи Кролевской города Кролевца Преображенской церкви священника Тимофея син Порфир Савурскій			А	К	весма понят	в школах
	САЛТОВСКОЙ ПРОТОПОПІИ слободы Робежной церкви Рождества Христова священника Михаила син Стефан Рубенскій			Т	С	туповат	в школах
	ЛЕБЕДИНСКОЙ ПРОТОПОПІИ села Азака Успенской церкви священника Андрея син Іоан Андріевскій			І	І	весма остр	в школах
	БОГОДУХОВСКОЙ ПРОТОПОПІИ села Рясного Николаевской церкви священника Карпа син Феодосій Злоценскій			К	М
	Города Богодухова Троецкой церкви священника Феодора син Іоан Череванецкій			Ы	Ы	туп	в школах

\496\

	Города Богодухова Троецкой церкви священника Феодора син Михаил Череванецкій			Г	С	гаразда понят	в школах
	БОРОВЕНСКОЙ ПРОТОПОПІИ села Камянки церкви Рождества Богородици священника Іоана син Алексей Ерофалов			Р	И	понят	в школах
	КОРОЧЕНСКОЙ ПРОТОПОПІИ села Толстой Дубрави Дмитріевской церкви умершаго причетника Козми син Никита Белев			А	Н	туп	в школах
	СУМСКОИ ПРОТОПОПІИ села Бобріка Николаевской церкви священника Михайла син Іосиф Заруднянскій			М	Т	туповат	в школах
	ХАРКОВСКОГО ПОЛКУ местечка Деркачей отставного сотника син Николай Краснокуцкій			М	А	весма остр	в школах
	Города Харкова козака Іоанна син Федор Фесенков			А	К	остр	в школах
	Сумского полку местечка Недригайлова козака Василія син Іосиф Евенков			Т	С	весма понят	в школах
	Харковского полку местечка Олшаной полкового осаула син Николай Ковалевскій			І	І	туп	в школах
	Харковского полку села Верещакивки сотника Григорія син Андрей Кветка			К	М	понят	в школах
	Полтавского полку города Будищ Великих сотника Андрея син Павел Сулима			Ы	Ы	понят	в школах
	Сумского полку города Сум сотника Феодора син Яков Алферов					остр	в школах
	Города Харкова отставного писаря Кондрата син Александер Кіндратович					самая безтолковица	в школах

\497\

	Ахтирского полку сотне Рублевойской умершаго подпрапорного син Андрей Ленскій			Г	С	весма остр	в школах
	Молдавского полку гусарского отставного капитана Григорія син Авраам Фирляковскій			Р	И	понят	в школах
	Полтавского полку города Будищ Великих сотника Андрея син Григорий Сулима			А	Н	понят	в школах
	Лукян Чех Слободского 2 Сумского полку села Вереи состоящего [во] владени[и] за полковником Кондратіевим посполитого Михайла син волной			М	Т	понят	в школах
	Харковского полку местечка Мерчика прикажчика Дмитрія син Іоан Кулсецкій			М	А	весма остр	в школах
	Гадяцкаго полку города Гадяча помершаго посполитого син Максим Базилевич.			А	К С І	остр	в школах
	Ахтирского полку местечка Котелви сотника умершаго Петра син Яков Гнедич			Т І К Ы	М Ы	остр	в школах

\498\

[ЗАЯВА]

Его превосходительсву определенному Слободскую украинскую губернію с властію губернаторскою господину генерал-майору лейб-гвардии пример-маиору кавалеру Евдокиму Алексеевичу Щербинину

Доношеніе

Я предсим находился в здешнем коллегіуме монастыре учителем школы піитики; ныне же осведомился, что надобность есть во вновь прибавочных здесь классах в учителе для толкованія вступившим в оные классы ученикам катехизиса, то к сим трудам желаніе имею быть того катехизиса учителем; чего ради Вашего превосходительства прошу об определеніи в те классы в учители, и о произведеніи жалованья в год пятидесяти рублев з свободною квартирою учинить разсмотреніе.

К сему доношенію учитель Григорій Сковорода руку приложил

1 юля 7 дня 1768 году.

[Резолюція губернатора Є. Щербиніна]

«1768 года іюля 8 дня.

Определенный в Слободскую украинскую губернію с властію губернаторскою, генерал-маіор лейб-гвардіи преміермаіор и кавалер Щербинин по доношенію учителя Григорья Сковороды, которым объявляет, что он пред сим находился в здешнем коллегіумском монастыре учителем школы піитики, нине же осведомился, что надобность есть во вновь прибавочных здесь классах в учителе для толкованія вступившим в оные классы ученикам катехизиса, то к сим трудам желаніе имеет он, Сковорода быть того катехизиса учителем и тем доношеніем просит об определеніи его в те классы в учители и о произведеніи жалованья в год пятидесяти рублев, с свободною квартирою, приказал: оного Сковороду причисля в учители, жалованья производить ему с числа сего определенія по пятидесяти рублев в год, по определеніям губернской канцеляріи, с запискою в расходную книгу, с росписками, из входящих на содержаніе оных прибавочных классов получаемых с вступивших в те классы для наук вольных дворянских и прочих детей, против учиненнаго и в правительствующій Сенат представленнаго прожекту штата, 16 пункта, денег, о чем в Слободскую Губернскую Канцелярію предложить и к имеющему в дирекціи \499\ те классы коллежскому ассессору господину Выродову ордер дать, с тем, чтобы распоряженіе времени, в которое ему, Сковороде в толкованіи оном катехизиса упражняться, учинил он господин Выродов от себя, не повреждая нынешнего в прочих науках тамо теченія, и о том генерал-маіору и кавалеру репортовал бы.

В подлинном подписано так: Евдоким Щербинин

протоколист Максим Павлов.

ПРИМІТКИ, КОМЕНТАРІ

ТРАКТАТИ. ДІАЛОГИ. ПРИТЧІ

ИКОНА АЛКІВІАДСКАЯ (ИЗРАИЛСКІЙ ЗМІЙ)

Твір написано в 1775 — 1776 рр. і присвячено С. І. Тевяшову, якому був надісланий 28 березня 1776 р. Через чотири роки автор «поновив» свій твір, тобто зробив його другу редакцію. Про це він сам повідомляє у другій редакції 1780 р. Обидві редакції дійшли до нас і в автографах і в списках.

Перший автограф дійшов у рукописному зібранні М. І. Ковалинського. Раніше він зберігався у відділі рукописів ДБЛ за шифром М. 1488/6, а нині у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 7). Твір міститься в одній оправі з автографами та списками інших творів Сковороди, на арк. 1/20 — 35/55. Нумерація аркушів внутрішня і загальна. Текст основної частини автографа вицвілий, місцями наведений і виправлений автором пізніше іншим чорнилом.

Примітки до цього автографа були зроблені пізніше, за новим правописом. Це свідчить про те, що названий автограф Сковорода читав після 1785 р., тобто вже після другої редакції (харківський автограф). Саме тоді текст, починаючи з десятого розділу, який раніше був суцільним, автор розбив на розділи, додав до цього автографа деякі примітки і зробив виправлення.

У листі до М. І. Ковалинського від 26 вересня 1790 р. Сковорода писав про цей автограф: «Мати моя Малороссія и тетка моя Украина посылают тебе в дар малорослую мою Дщерь Авигею — «Икону Алківіадскую». Прійми ее и, яко Давид, наслаждайся ею. Она не лицем, но сердцем красавица и вся слава ея внутрь ея. С нею беседуя, беседуешь со мною. Сердце мое в ней, а ея во мне». Далі автор повідомляє, що цей твір не сподобався Я. Правицькому, і той викреслив імена автора й Тевяшова, якому твір був присвячений: «Іаков мой (Правицький. — Ред.) к сей Дщере простудился. Замарал в ней и мое и кому поднесена имя». Отже, йдеться про пересилання саме цього автографа. Про це свідчить також наявність при автографі «Иконы Алківіадской» перекладу оди Сідронія, про яку також йдеться в цьому листі (див. «До Дщери случайно привязалася ода Сидронія...»).

Другий автограф — редакція 1780 р. — зберігається у Харківському філіалі Центрального архіву МВД УРСР під шифрами № 18 та «Харьковское историко-филологическое общество» (XIII відд., № XVII). Рукопис переплетений в зошит, який має 42 аркуші; посторінкова нумерація зроблена, очевидно, значно пізніше хранителями бібліотеки. На стор. 5 є напис: «Израилскій Змій. Собственноручная (автограф)». На стор. 7 написано латинською мовою невідомою рукою: Primo et novissimo amico meo Andreae Joannidi Kowaleuscio domino vice tribuno proprii foetus editionem dono offero senex Gregorius filius Sabbae Skoworoda. Арк. 9, 10, 25, 26 і 28, очевидно, були загублені або зіпсовані, а потім відтворені за першим автографом або за досить точним списком. Почерк цих аркушів відрізняється від почерку Сковороди, хоча де в чому з ним схожий. Різне також чорнило аркушів: в автографі воно коричневе, частково вицвіле, а на вказаних аркушах — яскраво-чорне. Філіграні на папері автографа позначені 1779 р. (арк. 31, 32, 34 та ін.), а на папері замінених аркушів зовсім інші: на арк. 25 — «17...», на аркуші 10 — чи то «...81», чи то «...18». Останнє означало б, що вставки зроблені в XIX ст. Але беручи до уваги філігрань «ЯМСЯ», що зустрічається як на основних, так і на вставлених аркушах (арк. 8, 12, 16, 17, 18, 21), цю думку слід відкинути: паперу з такими філігранями в 1817 р. не виробляли. Виробляли його до 1790 р. — часу смерті С. Яковлєва (власника Ярославського паперового млина), після чого його син Василь змінив філігрань на «ЯМВСЯ». Наявність \503\ спільних філіграней свідчить про те, що великого розриву між часом написання та часом відновлення втрачених листів бути не могло.

Щодо основної частини рукопису, написаної рукою автора, то філіграні паперу повністю стверджують його дату — 1780 — 1781 рр.

Несталість назв, характерна для творів Сковороди взагалі, спостерігається і в цьому творі. Якщо в першій редакції твір мав назву «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сиречь Икона Алківіадская», то в другій він називався «Израилскій Змій, или картина, нареченная День. Схожа на икону, называемую еллински — Σιληνό; ’Αλκιβιάδου — Пестун Алкивіадов, и на египетскую льводеву — сфинкс».

Виходячи з того, що попередні видавці користувалися другим автографом, більшого поширення набула назва «Израилскій Змій». Яка з назв має більше прав на визнання, сказати важко. Перечитуючи свій перший автограф вже після складення другої редакції і вносячи поправки до першої редакції, Сковорода залишив її назву без будь-яких змін. У листах цей твір він називав «Дщерь», або «Авигеа».

Крім автографів цих двох редакцій, відомі також сім списків твору.

Три списки «Иконы Алківіадской» належать відділу рукописів ЦНБ, де й зберігаються за різними шифрами. Найдавніший список (шифр 192/416) міститься в рукописному збірнику XVIII ст. серед творів різних авторів, на арк. 175 — 204. Він має назву: «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сиречь Икона Алківіадская. Написана 1776-го года марта 28». Цифрові філіграні паперу належать до 1784 — 1785 рр. (арк. 176, 204). Назва списку дає підстави вважати, що він був зроблений в середині або в кінці 80-х років з першого автографа.

Другий список того ж рукописного зібрання, який зберігається за шифром № 939/1207, неповний. Він має 12 арк. тексту; папір 1799 р. (арк. 5 та ін. — «17...»; арк. 1, 6 та ін. — «...99»).

Список із зібрання Філарета — Миропольського під шифром 326 Л. (Муз. 605/4) — найпізніший з трьох списків відділу рукописів ДПБ. Рукопис має 45 непронумерованих аркушів, переплетених у зошит з картонною обкладинкою. Цифрові філіграні — «18...» (арк. 5, 11, 15, 17 та ін.) та «...13» (арк. 4, 10 14 та ін.), які дають підстави віднести список до другого десятиріччя XIX ст.

Один із ранніх списків під назвою «Израилскій Змій» зберігається у відділі рукописів ПБ в Ленінграді за шифром Q.III.55. Він міститься в одному зошиті із списками інших творів, на арк. 1 — 31. Папір має цифрові філіграні: «1795» на арк. З (невиразно) та «...87» на арк. 4 (чіткіше). Філіграні дають підстави віднести цей список до кінця XVIII ст.

Приблизно до цього ж часу належить список, що зберігається у відділі рукописів ДБЛ під шифром 903, № 4. Він має 35 аркушів тексту. Цифрові філіграні паперу належать до 1791 р. (цю дату дуже яскраво видно на арк. 6, 10, 19 та ін.).

У відділі писемних джерел Державного історичного музею (ф. 324, од. зб. р. 96, арк. 62 — 92) зберігається список під назвою «Икона Алківіадская». Слід додати, що цей список початку XIX ст. зроблено з першого автографа.

Нарешті, у відділі рукописів ІЛ зберігається ще один список цього твору. Він міститься у зошиті, що має назву «Сочиненія Сковороды, собранные Феодором Залесским в 1762 году». Список не має назви. Належить до кінця XVIII ст.

Уривки твору (лист до С. І. Тевяшова, «Преддверіе», Предел 1-й, Предел 2-й, Предел 3-й) вперше опубліковано за харківським автографом у виданні І894 р. на стор. 251 — 258 під назвою «Израилскій Змій». Повністю твір був надрукований тільки у виданні 1912 р. на стор. 358 — 390 за другим (харківським) автографом.

У виданні 1961 р. твір опубліковано за першим автографом (із зібрання М. Ковалинського). За тим же автографом твір подається і в цьому виданні. \504\

Різночитання автографів:

1 У харк. автогр. твір має таку назву: Израилскій Змій, или картина, нареченная день. Схожа на икону, называемую еллински Σιληνό; ’Αλκιβιάδου — Пестун Алкивіадов и на египетскую льводеву — сфинкс. Написана 1776 года. Поновлена 1780 2. Далі у даному автогр. напис чужою рукою 28 марта 1776-го, в день пасхи. 3 У даному автогр. текст посвяти закреслено. Замість нього іншою рукою написано Степану Ивановичу Тевяшову, господину полковнику. У харк. автогр., у сп. 903/1та 192/416 с цей текст не закреслено. 4 У харк. автогр. прямо. 5 Латинську фразу автор дописав пізніше іншим чорнилом. 6 Цієї примітки, зробленої автором пізніше, у харк. автогр. немає. 7 У харк. автогр. междуособныя. 8 У даному автогр. це слово автор вписав іншим чорнилом зам. Елиссеи. 9 У даному автогр. це слово автор дописав пізніше іншим чорнилом. 10 Вписано автором зам. проч. 11 У даному автогр. на полі <N3>. 12 У даному автогр. автор вписав зам. Впрочем; у харк. автогр. Впрочем. 13 У даному автогр. автор вписав зам. прочіе; у харк. автогр. прочіе. 14 У харк. автогр далі текст (арк. 9, 10) не належить руці автора. 15 У харк. автогр. далі Зима прейде, дождь отыде, отыде себе. 16 У даному автогр. слова и к тому не буду автор дописав пізніше. 17 У даному автогр. автор дописав пізніше зам. ветри. 18 У харк. автогр. бог небо и з. 19 У даному автогр. автор вписав зам. прочія. 20 У харк. автогр. бог н. и з. 21 У даному автогр. автор вписав зам. земли. 22 У даному автогр. автор вписав зам. выше. 23 У харк. автогр. А ваш высокор. 24 У даному автогр. слова студент Григорій Сковорода автор навів пізніше по закресленому і під ним ще раз написав. 25 У даному автогр. Главизна сея книги, фрази: Блага Мудрость... паче же видящим солнце (Премудр. Солом.), Блага ярость паче смеха. Яко в злобе лица ублажится сердце (Премудр. Солом.), Начало Сіону... дам (Исаіа) та Не на лица зряще судите... (Іоан. Ев.) дописані автором пізніше іншим чорнилом за новим правописом У харк. автогр. цих фраз немає, але для них залишене місце. 26 У харк. автогр. далі Басня. «Пустынник и друг его». 27 У даному автогр. автор вписав зам. пустыни іншим чорнилом. 28 У харк. автогр. 1-й, 2-й, 3-й. 29 У вид. 1912 р. есть ли. 30 У вид. 1912 р. ничего. 31 У даному автогр. це слово — в примітці на полі, у харк. автогр. — у тексті. 32 У харк. автогр. тогда. 33 У харк. автогр. сын Іяковлев. 34 У даному автогр. це слово автор вписав зам. проч. 35 У харк. автогр. определяемые. 36 У харк. автогр. цієї примітки немає. 37 У харк. автогр. зверка. 38 У харк. автогр. на человека. 39 У харк. автогр. конче. 40 У даному автогр. слово свою дописане; у харк. автогр. цього слова немає. 41 У харк. автогр. далі ни местом, ни временем, не ограниченный. 42 Автор іншим чорнилом вписав зам. лжи. 43 Автор іншим чорнилом вписав зам. яблони. 44—45 У даному автогр. проч. 46 У даному автогр. вписано зам. луч; у харк. автогр. луч. 47 У харк. автогр. цього слова немає. 48 У даному автогр. слова (сей λόγος) дописані пізніше; у харк. автогр. їх немає. 49 У даному автогр. автор вписав зам. проч. 50 У даному автогр. автор вписав зам. мирок; у харк. автогр. мірок. 51 У харк. автогр. знать. 52 У харк. автогр. бог н. и з. 53 У даному автогр. слова и протчая дописані пізніше; у харк. автогр. їх немає. 54 У вид. 1912 р. тонкою. 55 У харк. автогр. снисходит. 58 У харк. автогр. она станет перстом показывать истину. 57 У харк. автогр. цієї примітки немає. 58 У вид. 1912 р. нашей. 59 У харк. автогр. далі между тмою. 60 У харк. автогр. далі а тму нарече нощь. 61 У харк. автогр. и бысть вечер, и бысть утро — день один. 62 У харк. автогр. Один во всей библіи, а она вся в нем. 63 У харк. автогр. тут закінчується 6-й розділ. З наступної фрази починається 7-й розділ. 64 У даному автогр. автор вписав зам. дни; у харк. автогр. дни. 65 У даному автогр. виправлено автором зам. земли; у харк. автогр. земли. 66 У харк. автогр. Вечер (1) и утро (2); Вода (1), твердь (2) и облак (3); Море (1) и суша (2). 67 У харк. автогр. далі Взглянь на Петрова посланія 2-го, гл. 3, ст. 5. О повешенной на водах земли. Таится бо сіе от них и протч. 68 У харк. \505\ автогр. далі Емвлимата, Ієрогліфіка, Emblemata, Hierogliphica. 69 У харк. автогр. зверы. 70 У харк. автогр. во Ед[еме]. 71 У харк. автогр далі слово одр. 72 У харк. автогр. Что се. 73 У харк. автогр. тожде. 74 У даному автогр. слова Се ныне дописані пізніше іншим чорнилом, у харк. автогр. їх немає. 75 У харк. автогр. Совершишася. 76—77 У даному автогр. слова ныне та уже автор дописав іншим чорнилом; у харк. автогр. Все сіе совершенно и отделано. 78 У харк. автогр. Совершишася небо и з[емля]. 79 У даному автогр. слова Кто даст мне кр[ила] дописані автором пізніше іншим чорнилом; у харк. автогр. їх немає. 80 У даному автогр. слова и протчая автор дописав іншим чорнилом; у харк. автогр. и протч. 81 У харк. автогр. соверш[ишася]. 82 У харк. автогр. Зима прейде, дождь отъиде, отыде себе. 83 У даному автогр. це слово автор вписав зам. земли; у харк. автогр. земли. 84 У харк. автогр. Пример 2-й. 85 У харк. автогр. Вторый опыт испытывающій силу следующаго слова. 86 У харк. автогр. далі Угнежденія премудрости, избраннее злата. Вселенія же разума, дражайши сребра. 87 У харк. автогр. цієї примітки немає. 88 У вид 1912 р. плени. 89 У харк. автогр. аркуші 25, 26, 27, 28 належать руці переписувача. 90 У харк. автогр. далі и ражжуй. 91 У харк. автогр. сіе есть. 92 У даному автогр. слово автор вписав зам. земли; у харк. автогр. земле. 93 У даному автогр. слово чистых автор дописав іншим чорнилом над рядком, у харк. автогр. цього слова немає. 94 У даному автогр. слово автор дописав над рядком. 96 У даному автогр. слова небеса поведают славу божію автор дописав пізніше іншим чорнилом; у харк. автогр. їх немає. 96 У харк. автогр. день един. 97 У даному автогр. автор вписав зам. прочих; у харк. автогр. протчіих. 98 У даному автогр. назва розділу Предеел 10-й. О Захаріевском свещникь автор дописав пізніше на полі іншим чорнилом. 99 У харк. автогр. 7 очей вечного. 100 У даному автогр. автор вписав зам. земли; у харк. автогр. земли. 101 У харк. автогр. животным. 102 У харк. автогр. возки. 103 У харк. автогр. слова его немає. 104 У харк. автогр. далі Веніамин волк хищник. 105 У даному автогр. автор вписав зам. в солнце; у харк. автогр. в солнце. 106 У даному автогр. автор вписав зам. сынов; у харк. автогр. сынов Іякова. 107 У харк. автогр. далі и звезды. 108 У харк. автогр. далі Очи твои на мне, и к тому несм. 109 У харк. автогр. далі Яко звезды пресветлыя. 110 У харк. автогр. кінця фрази... и приведох вас к себе та слів Очи твои на мне... (Іов) немає. 111 У даному автогр. автор пізніше вписав зам. мір; у харк. автогр. мирок. 112 У даному автогр. назва розділу Предел 11-й. О снах фараоновых подана пізніше під приміткою на полі. 113 У даному автогр. слова и протчая автор дописав пізніше іншим чорнилом. 114 У вид. 1912 р. Іеффай. 115 У харк. автогр. задача сея. 116 У харк. автогр. цієї примітки немає. 117 У харк. автогр. далі Да все, еже дал еси мне не погублю от него... пал еси власть всякія твари. 118 У даному автогр. назва розділу Предел 12-й. О жертве Авраамской дописана пізніше на полі під приміткою. 119 У даному автогр. слово захаріевских автор дописав пізніше іншим чорнилом. 120 У даному автогр. цю примітку дописано пізніше, у харк. автогр. її немає, у вид. 1912 р. її помилково віднесено до іншого тексту. 121 У даному автогр. цю примітку автор дописав на полі пізніше, у харк. автогр. її немає. 122 У харк. автогр. оную. 123 У вид. 1912 р. плодносію. 124 У даному автогр. назву розділу Предел 13-й. О седми хлебах дописано на полі. 125 У харк. автогр. седмь хлебы. 126 У даному автогр. слово автор вписав пізніше зам. один кушают; у харк. автогр. один кушают. 127 У даному автогр. слова Вот кто! автор дописав пізніше, у харк. автогр. їх немає. 128 У харк. автогр. далі Воста, яко сия. 129 У харк. автогр. не взыйдет. 130 У харк. автогр. гаданія. 131 У харк. автогр. встает. 132 У харк. автогр. даеши. 133 У даному автогр. примітку дописано пізніше іншим чорнилом, у харк. автогр. її немає. 134 У харк. автогр. яко четыре тысящи, яко пять тысящ. 135 У даному автогр. примітку дописано пізніше іншим чорнилом, у харк. автогр. її немає. 136 У харк. автогр. плащаниць. 137 У даному автогр. назву розділу Предел 14-й. О пла- \506\щенице Петру низпущенной дописано пізніше. 138 У даному автогр. слова Заколи и яждь автор дописав пізніше іншим чорнилом. 139 У харк. автогр. далі от него же. 140 У даному автогр. слова Имамы олтарь автор дописав над рядком пізніше іншим чорнилом. 141 У харк. автогр. молчит. 142 У даному автогр. слова па заколется! автор дописав пізніше іншим чорнилом. 143 У харк. автогр. далі Сіе есть тело мое... не смертных человеков. 144 У вид. 1912 р. сіе. 145 У харк. автогр. далі Тамо его узрите. 146 У харк. автогр. далі. И се вам знаменіе. 147 У даному автогр. назву розділу Предел 15-й. О льствице Іяковлей. О седми градех, женах, трубах и горах дописано пізніше на полі під приміткою. 148 У даному автогр. слова Слава во вышних богу... автор дописав пізніше, у харк. автогр. їх немає. 149 У харк. автогр. высокій. 150 У харк. автогр. далі исходы мои, исходы живота. 151 У харк. автогр. далі Седмь сія очеса господня суть. 152 У даному автогр. слова во Есевонь (граде) автор дописав пізніше іншим чорнилом, у харк. автогр. їх немає; далі у цьому автогр. слова Изыде Іяков от студ. клятвеннаго. 153 У харк. автогр. далі тлень. 154 У харк. автогр. далі и солнечные часы, откровечные при смерти Исаіею царю Іезекіи и приложившіе ему лета животы, лета вечности: «Лета вечная помянух и поучахся...» 155 У харк. автогр. тут же и солнце. 156 У харк. автогр. проповедует. 157 У харк. автогр. далі Небеса поведают сл[аву] божію. Сіи дни суть седмь вежи, теремы, пирамиды, столпы столповидные, горнія светлицы, сіоны, обсерваторіи (гречески — τυργοι, римски — turres, specuta). Отюду разбит лоб Авимелеху. «В столпе облачне глаголаше к ним». «Премудрость созда себе дом утверди столпов (башен) седмь». «Буди же мир в силе твоей и обиліе в столпостенах твоих». Не в сей ли горнице изліяніе огненных языков? 158 У харк. автогр. далі В сей горнице и на сей горе воскрешает Петр Тавифу, сиречь горнюю козу, или серну. «Горы високія еленем...» Туда еленьею жаждою желает душа Давидова. «Возведох очи мои в гори...» «Кто даст мне крыле...» «Постави на камени нозе мои», «Кто премудр, и сохранит сія...»