До здійснення оцінки потреб дитини та її сім’ї

Успішне впровадження представленої Моделі оцінки потреб дитини та її сім’ї у практику соціальної роботи можливе за умов ефективної міжвідомчої та міждисциплінарної взаємодії. На- самперед, здійснення процесу оцінки потреб клієнта на основі міжвідомчого та мультидисци- плінарного партнерства потребує вироблення єдиних переконань його учасників щодо потреб

і цінностей, які є найкращими в інтересах дитини. Використання Моделі оцінки допомагає зна- йти цю спільну мову, базуючись на усвідомленні факторів, що можуть позитивно або негативно впливати на виховання і розвиток дитини. Вона полегшує загальне розуміння потреб дитини в контексті потреб сім’ї.

Окрім цього, ознайомлення зацікавлених організацій і установ із сутністю і значенням оцін-

ки потреб дитини, самою Моделлю мотивуватиме їхніх працівників звертатися до центрів со- ціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за додатковою інформацією чи надавати таку на їхній запит.

Ще на етапі початкової оцінки соціальний працівник має з’ясувати, чи проводились іншими організаціями (установами) планові оцінки (моніторинги) якості знань чи стану здоров’я, щоб відслідковувати, як дитина розвивається. Така інформація буде цінною, бо передбачає викорис- тання різних ресурсів, специфічних методик оцінки, відповідної обробки даних.

Загальними твердженнями щодо міжвідомчої співпраці під час оцінки потреб клієнта мо- жуть бути такі:

● взаємний обмін наявною інформацією є основою для співпраці;

● надзвичайно важлива умова успішної співпраці – довіра;

● співпраця потребує визначення спільної мети дій та цілей кожного окремого етапу роботи

з клієнтом.

Обов’язковою умовою оцінки потреб дитини та її сім’ї є створення і забезпечення діяльності мультидисциплінарної команди. Це група фахівців різних спеціальностей, однодумців, об’єдна- них спільними цілями. Їй притаманні: узгоджені цілі та чіткі завдання; певні функції; розподіл ролей – відповідальностей. Серед якостей, що характеризують команду, визначають взаємоза- лежність, прийняття цінностей і норм командної роботи, вміння робити внесок у спільну справу, підтримку один одного, довіру та відкритість, обмін знаннями та досвідом, згуртованість тощо.

До оцінки варто залучити фахівців, що добре і давно знають дитину чи сім’ю. Це – дільнич- ний педіатр чи патронажна сестра, вчитель / класний керівник / куратор у загальноосвітньому навчальному закладі, ПТУ чи вихователь / няня у дошкільному навчальному закладі, дільничний міліціонер та ін.

Для налагодження співпраці інколи доводиться долати чимало перешкод і відомчих бар’єрів, усувати непорозуміння, недовіру й стереотипи щодо представників різних відомств та організа- цій. Але спільні заходи, спільне навчання, особисті зустрічі тощо допомагають впроваджувати певні стандарти оцінки потреб дитини та її сім’ї.

Аналіз виконаної роботи, обговорення проблемних питань, з’ясованих під час оцінки, визна- чення пакета послуг, що пропонуються конкретному клієнту, відбувається на регулярних групо- вих зустрічах мультидисциплінарної команди.

Розвиток мультидисциплінарної команди з оцінки відбувається за тією ж моделлю, що й роз-

виток будь-якої іншої мультидисциплінарної команди й обумовлюється певними закономірнос- тями групової динаміки: формування (початок роботи), штурмування (період міжособистісних кофліктів), нормування (встановлення робочих стосунків, розмежування завдань і дій), виконан-

ня (налагоджене виконання справ), розставання (прощання з деякими членами команди або при- пинення діяльності всієї команди) [11, с. 13].

Мультидисциплінарна команда, що здійснює оцінку потреб дитини та її сім’ї, забезпечує:

● залучення всіх ресурсів громади, дотичних організацій, установ та відомств, необхідних для оцінки;

● скорочення часового проміжку, за який можливо здійснити оцінку;

● зняття міжвідомчих бар’єрів тощо.

Проте діяльність такої команди є малоефективною за умов формального підходу до органі- зації її роботи, відсутності єдиного керівника процесу, застосування різних відомчих стандартів

та підходів щодо вирішення однієї й тієї ж проблеми клієнта та ін. Координація роботи членів команди має здійснюватися “ключовим спеціалістом”, який визначається соціальною службою

і несе відповідальність за узгодженість дій різних фахівців, організацій, громад (див. розділ 1). Тому на початку функціонування мультидисциплінарної команди необхідно:

● визначитися з її складом, “ключовим спеціалістом”;

● ввести до складу саме тих людей, що добре знають дитину, сім’ю, мають навички оцінки;

● дійти спільної згоди щодо того, що всі дії та рішення команди спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дитини;

● обговорити умови контролю за ефективністю діяльності кожного члена команди;

● проаналізувати попередні позитивні приклади оцінки, обговорити можливі труднощі та ри- зики майбутнього оцінювання.

Прикладом міжвідомчої взаємодії може бути використання соціальними працівниками під

час здійснення оцінки потреб клієнта наказів, інструкцій, пояснювальних документів, розробле- них фахівцями інших галузей (охорони здоров’я, освіти, праці та соціального захисту). Зокрема, чітким орієнтиром у оцінці психомоторного розвитку дитини раннього віку є Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною до 3-х років згідно з принципами доказової медицини, фрагмент якого представлено у додатках (див. додаток 9).

Таким чином, міжвідомча взаємодія і мультидисциплінарний підхід до проведення оцінки по- треб є дієвим механізмом, що забезпечує ефективність цього процесу, а також інтеграцію зусиль різних інституцій у справі захисту та забезпечення прав дітей, підтримки сімей, які опинилися

у складних життєвих обставинах.

РОЗДІЛ 4. АЛГОРИТМ І ПРОЦЕДУРА ЗДІЙСНЕННЯ