Комплексна оцінка: логіка її проведення та документування

Комплексна оцінка проводиться після отримання і документування звернення / направлення

та проведення початкової оцінки. Водночас її форму також можна використовувати для повтор- ного обстеження дитини, сім’ї, моніторингу змін, оцінки впливу.

Форма комплексної оцінки, як і початкової, структурована таким чином, щоб отримана інфор- мація фіксувалася у трьох системах: потреби дітей під час розвитку; здатність батьків / опікунів належним чином задовольняти потреби дітей; вплив родичів і факторів середовища на здатність батьків виховувати свою дитину, – і має на меті допомогти соціальним працівникам провести основне обстеження потреб клієнта способом, який дозволяє вести систематичний збір інформа-

ції, а також спрощує аналіз і планування найкращих дій в інтересах дитини.

Щоб мати чітке розуміння зв’язку між потребами дитини, батьківським потенціалом і впли- вом факторів сім’ї та середовища, необхідно зібрати і проаналізувати інформацію з різних дже- рел, використовуючи різні методи. Саме тому у формі містяться поради, які необхідно взяти до уваги під час проведення оцінки; вказано, де корисно було б застосовувати відповідні анкети чи шкали (див. додатки 4–8).

Форму комплексної оцінки можна заповнити кількома способами. Наприклад, соціальний працівник може обговорити з дитиною, сім’єю різні питання, передбачені у підрозділах форми,

а потім показати сім’ї вже заповнену форму. Або ж після проведення попередньої роз’ясню- вальної роботи з батьками соціальний працівник може заповнювати форму разом із батьками / опікунами дитини.

Проведення комплексної оцінки завжди має відбуватися таким чином, щоб допомогти бать- кам / опікунам, дітям та іншим членам сім’ї взяти активну участь у її процедурі. У формах виді-

ляється місце, де батьки / опікуни і діти підліткового віку могли б висловити власну думку щодо

питань, які досліджуються, здійснення оцінки загалом.

Форма комплексної оцінки розроблена з урахуванням наявності даних, отриманих під час по- чаткової оцінки. Оскільки сім’ям не подобається повторювати одну й ту ж інформацію по декіль-

ка разів різним спеціалістам, важливо уникати непотрібного дублювання роботи. Іноді заповне- ння окремих підрозділів форми є недоречним, у таких ситуаціях у підсумках необхідно вказати причину відсутності відповідної інформації.

У своїх записах під час заповнення форми соціальний працівник має робити акцент, яка саме допомога і підтримка потрібна дитині й сім’ї, і які організації найкращим чином нададуть цю до- помогу. Для цього, можливо, необхідно буде провести детальніше дослідження окремих аспектів розвитку дитини, додаткові обстеження.

Очікується, що інші зацікавлені організації також будуть залучені до процесу комплексної оцінки. Проте варто нагадати, що необхідно отримати дозвіл батьків, перед тим як контактувати

з іншими інституціями, за винятком випадків, коли дитині загрожує небезпека. Водночас слід отримати дозвіл від організацій, щоб мати змогу ділитися їхньою інформацією з сім’єю. Таким чином, з дитиною, сім’єю у ході комплексної оцінки можуть працювати декілька організацій, фахівців. Однак відповідальність за заповнення форми лежить на соціальному працівникові, тоб-

то саме соціальний працівник збирає й аналізує інформацію, отриману від різних організацій.

У випадку наявності в іншій інституції детальної чи оновленої інформації про сім’ю і дитину (наприклад, медичне обстеження дитини) всі ці дані потрібно обов’язково врахувати. Це можна зробити двома шляхами: або використати інформацію фахівців / організації від час заповнення певного підрозділу (наприклад, здоров’я, освіта тощо), або додати до форми обстеження спе- ціаліста на окремих аркушах, а у відповідній графі зазначити “Інформація фахівців додається”.

У будь-якому випадку соціальний працівник має проаналізувати всю інформацію, заповнюючи графу “підсумок” наприкінці відповідного розділу форми комплексної оцінки.

Існує п’ять різновидів форми комплексної оцінки, розроблених за віковим принципом роз- витку людини: для дітей віком 0–2, 3–4, 5–9, 10–14, 15 років і старших. Усі вони заповнюються упродовж усього періоду комплексної оцінки, тобто не більше 30 календарних днів від її почат-

ку.

Для кращого усвідомлення змісту комплексної оцінки й алгоритму її документування проана- лізуємо основні розділи, порядок розгляду яких збережено відповідно до розташування у формі оцінки:

Джерела інформації

У цьому розділі занотовуються джерела інформації і методи, які використовуються для її збо-

ру. Він включає перелік і дати зустрічей із дітьми та членами сім’ї; залучених організацій чи осіб,

із якими велися консультації; інструментарій оцінки. Цю сторінку рекомендовано заповнювати упродовж усього періоду комплексної оцінки.

Окремі питання проведення комплексної оцінки

Інформація цього розділу є додатковою до тієї, що зафіксована у формах звернення / направ- лення і збору первинної інформації та початкової оцінки. Тут записуються: причини проведення комплексної оцінки; дата початку та завершення комплексної оцінки; чи є в дитини / батьків особливі комунікативні потреби (наприклад, обмежені функціональні можливості, що негативно впливають на комунікацію), і якщо так, що було зроблено, щоб вирішити цю проблему; родичі

та інші особи, які відіграють важливу роль у житті дитини, але не проживають із нею разом (за- повнюється у разі відсутності відповідної інформації у формі звернення чи початкової оцінки). Варто зазначити, чи дитина має будь-які захворювання, обмежені функціональні можливості чи

генетичні хвороби (наприклад, фізичні обмеження, сенсорні вади, синдром Дауна, енцефалія, аутизм, анемія тощо). Потрібно відмітити ключові події в сім’ї, які могли вплинути на дитину (наприклад, смерть брата чи сестри, а також інші ключові події, які пережили брати / сестри чи інші члени сім’ї). Для цього доцільно використати анкету “Нещодавні події в житті”. Цей розділ необхідно заповнити перед початком комплексної оцінки.

Потреби дитини для розвитку / здатність батьків задовольняти ці потреби

У цьому розділі записується інформація про потреби дитини і здатність батьків належним чином їх задовольняти. Кожна з потреб дитини – здоров’я, освіта, емоційний розвиток і пове- дінка, самоусвідомлення, сімейні і соціальні стосунки, соціальна презентація (для дітей, молод- ших п’яти років, цей розділ комбінується із самоусвідомленням), навички самообслуговуван-

ня (для дітей, молодших п’яти років, цей розділ поєднується з емоційним розвитком і поведін- кою) – аналізується окремо. Усі зазначені потреби мають низку індикаторів (тверджень), що уточнюють їх. Навпроти твердження, що характеризує потребу, розміщено квадратики “Так / Ні”. Необхідно чітко розуміти ціль цих квадратиків. Форма комплексної оцінки – це не просто анкета. Квадратики “Так / Ні” включені для того, щоб переконатися, що важливу для розвитку дитини чи

її добробуту інформацію, отриману в ході обстеження, зафіксовано.

Однак недостатньо лише поставити відмітки у формі. Важливо у колонці “Коментарі” зазна- чити всі особливості, нюанси інформації. Місце для занотовування зазначеного є обмеженим.

Це не лише для того, щоб заохочувати практиків бути лаконічними. Соціальні працівники мають усвідомлювати, наскільки важливими для розвитку дитини є ті дані, що ними зазначаються. На- приклад, запис із розділу “Освіта” (форма для дітей віком від 5 до 9 років):

Стимулювання Так Ні Батьки регулярно читають із дитиною, � � розповідають історії, грають із нею

в ігри на рахунок, дивляться телевізор.

Зайнятість Світлани Іванівни на роботі іноді зава- жає їй гратися із сином. Проте Василь Васильович грається з ним і читає йому щовечора.

У колонці “Допоміжна інформація” форми зазначаються орієнтири розвитку дитини відпо-

відного віку, результати досліджень, настанови фахівців. Наприклад, допоміжною інформацією

до розділу “Освіта” для дітей 3-4 років є: Більшість дітей 3–4 років розрізняють назви кольорів, рахують у межах 10, їм подобається поєднувати різні форми, розглядати книжки.

Після заповнення інформації про потреби дитини необхідно зафіксувати інформацію про здат- ність батьків належним чином реагувати на ці потреби. Батьківський потенціал детально розпи- сано у шести аспектах: елементарний догляд, гарантія безпеки, емоційне тепло, стимулювання, життєві орієнтири і обмеження, стабільність. У цьому розділі важливо записувати як сильні сто- рони батьків, так і наявні проблеми у виконанні ними батьківських функцій. Якщо будь-який із визначених аспектів не підходить дитині чи батькам, їх можна позначити “Н/П”. Водночас важ- ливо, щоб причина, відповідно до якої питання вважається нехарактерним, фіксувалася.

Наприкінці кожного розділу з розвитку дитини є розділ підсумків. Він існує для того, щоб соціальні працівники змогли підсумувати потреби дітей і здатність батьків належним чином їх задовольняти. Під час заповнення цього розділу потрібно подумати про вплив на здоров’я і стан дитини потреб, які не задовольняються належним чином.

Фактори сім’ї та середовища

Останній розділ збору інформації форми комплексної оцінки присвячено опису сімейних факторів та факторів середовища, які негативно впливають на здатність батьків / опікунів на- лежним чином задовольняти потреби дитини. Заповнюється цей розділ за аналогією до розділу потреб дитини.

Підсумок

Цей розділ передбачає підсумовування потреб, сильних сторін і труднощів, які визначені

у попередніх розділах. Окремо робиться підсумок щодо сильних сторін і потреб дитини; щодо здатності батьків піклуватися про дитину; щодо родичів дитини, сім’ї та факторів середовища.

У цьому розділі батьки / опікуни мають можливість зафіксувати свою думку про сильні сторони

і труднощі стосовно усіх трьох компонентів: потреби дитини для розвитку, батьківський потен- ціал, фактори сім’ї та середовища. Це дає їм можливість зробити внесок у підсумок обстеження, відчути значущість, налаштуватися на партнерську взаємодію, спільну реалізацію Індивідуаль- ного плану роботи з клієнтом.

Аналіз

Цей розділ присвячено аналізу важливості й наслідків сильних сторін і труднощів, які визначе-

ні у ході оцінки. Це кульмінаційна стадія процесу оцінки. Соціальні працівники мають подумати про взаємозв’язок між інформацією, зібраною у різних розділах форми. Наприклад, неурівнова- жена поведінка дитини може бути основною причиною депресії батьків, що в свою чергу може призвести до нехтування атмосферою в сім’ї. Корисно назвати, визначити або перелічити клю- чові фактори кризи чи проблеми за кожним із розділів і вказати, яким чином вони пов’язані між собою. Сильні сторони батьків та членів родини необхідно об’єднати, щоб використати для скла- дання плану. Під час аналізу зібраної інформації соціальні працівники мають також оцінити вплив

на дитину і сім’ю будь-яких послуг, які їм надавалися у ході початкової чи комплексної оцінки.

Коментарі батьків / опікунів

У цьому розділі батьки / опікуни зазначають, що ознайомилися із заповненою формою комп- лексної оцінки; дають певні коментарі щодо висновків, ходу та процедури здійснення оцінки. Батькам / опікунам потрібно надати копію форми комплексної оцінки, про що вони засвідчують, ставлячи підпис і дату отримання документа. Якщо копія комплексної оцінки не була передана батькам / опікунам, необхідно зазначити причину, а також що було зроблено, щоб клієнти отри- мали документ.

Заповнення форми комплексної оцінки у випадку роботи з дитиною із особливими потребами (обмеженими функціональними можливостями)

“Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи” (стаття 3);

“Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та ін- тересів” (стаття 26).

Закон України “Про охорону дитинства”

У процесі оцінки потреб дитини із особливими потребами (обмеженими функціональними можливостями) необхідно використовувати ті ж самі підходи і переконання, що й під час оцінки (обстеження) дитини без особливих потреб. Важливо, щоб усім аспектам потреб дітей із обмеже- ними функціональними можливостями приділили належну увагу впродовж оцінки.

Форма комплексної оцінки допомагає здійснити повне обстеження дитини. Для того щоб за- повнити форму, соціальний працівник має зібрати інформацію з різних джерел, включаючи саму

дитину, батьків / опікунів, фахівців. Водночас дуже важливо спиратися на існуючі звіти і реко-

мендації спеціалістів, які працюють чи працювали з дитиною.

Основні деталі обстеження спеціалістів можна записувати у формі комплексної оцінки або подати у вигляді додатка до неї. У деяких випадках, можливо, необхідно провести конкретніше обстеження окремих аспектів здатності дитини з обмеженими функціональними можливостя-

ми, щоб оцінити ймовірність її доступу до певних послуг. Наприклад, для визначення найбільш сприятливої для такої дитини форми дозвілля, яку може організувати ЦСССДМ, необхідний де- тальніший аналіз її мобільності, навичок самообслуговування.

Для оцінки дитини з обмеженими функціональними можливостями використовуємо форму відповідно до віку дитини. Зрозуміло, що у випадках окремих дітей деякі розділи форми не від- повідатимуть повною мірою їхнім потребам. Наприклад, розділ “Освіта”, де занотовуються ре- зультати навчальної діяльності, не зовсім підходить для дитини чи молодої людини з глибокою розумовою відсталістю. Однак підбір запитань все-таки дає можливість соціальному працівни- кові зафіксувати досягнення клієнта. Важливо також записати, яким чином батьки задовольня- ють визначені потреби дитини чи молодої людини.

Необхідно пам’ятати, що форма комплексної оцінки є лише інструментом, тому вимагає відпо- відних знань, умінь, навичок і досвіду соціального працівника для її ефективного використання.

При наявності в сім’ї декількох дітей, в тому числі і дитини з обмеженими функціональними можливостями, рекомендовано здійснювати комплексну оцінку кожного з дітей у сім’ї.

Здоров’я

Потреби дитини для розвитку

Цей розділ має включати, окрім основних характеристик здоров’я, також деталі режиму дня дитини і прийому медикаментів.

Освіта

У цьому розділі слід записати, в якій формі надається освіта дитині. Якщо дитина визнана такою, що має особливі потреби у навчанні, потрібно дати більш детальну інформацію щодо цього (наприклад, у додатку до форми можна дати повний текст діагнозу дитини).

Характер, а також глибину будь-яких труднощів у спілкуванні, які переживає дитина, необ- хідно теж записувати у цьому розділі. Здатність батьків / опікунів спілкуватися з дитиною за- писується у розділі “Елементарний догляд”.

Емоційний розвиток і поведінка

Під цим заголовком потрібно дати характеристику поганої поведінки дитини (якщо така має місце), зазначити, чи впливає така поведінка на безпеку дитини. Те, яким чином батьки / опіку-

ни реагують на погану поведінку дитини, необхідно записати у підрозділі “Гарантія безпеки”

розділу “Здатність батьків”.

Самоусвідомлення

Аналіз рівня самоусвідомлення є важливим для дитини з обмеженими функціональними можливостями. Потрібно з’ясувати, чи такі діти усвідомлюють свої відмінності від інших лю- дей, адже вони могли чути, що бути інвалідом “погано”, “неправильно”, “це бути тягарем для інших”. Відповідно, їм бракуватиме впевненості й адекватної самооцінки.

Сімейні і соціальні стосунки

Цей розділ описує стосунки дитини з її сім’єю, однолітками чи іншими дітьми; як дитина поводиться з оточуючими і яким чином вони ставляться до неї.

Соціальна презентація

Окрім того, яким чином дитина презентує себе в соціумі, необхідно записати, як саме інші,

не члени сім’ї, реагують на її особливі потреби. Це допоможе зрозуміти бар’єри, які може мати дитина чи сім’я під час користування ресурсами громади.

Навички самообслуговування

Окремі запитання цього розділу можуть підходити не для всіх дітей з обмеженими функціо- нальними можливостями. Утім, цей розділ можна використати для формулювання висновку щодо можливостей дитини, включаючи навички вмивання і одягання, прийому їжі і пиття, користу- вання туалетом, самостійного користування технічними засобами реабілітації, здатності само- стійно виходити поза межі житла та користування транспортними засобами тощо. Про здатність дорослих надавати підтримку дитині, вчити її навикам самообслуговування потрібно записати

у відповідному розділі про здатність батьків /опікунів.

Фактори сім’ї та середовища

Історія сім’ї та її функціонування

У цьому розділі фіксується вплив дитини з обмеженими функціональними можливостями

на сім’ю. При цьому необхідно також прийняти рішення, чи потрібно проводити окреме діа- гностування батьків / опікунів.

Соціальна інтеграція сім’ї

Це часто є великою проблемою для сім’ї, яка виховує дитину з обмеженими функціональними можливостями. Необхідно занотовувати факти будь-якої дискримінації, з якою стикається така сім’я. Треба також зазначити, чи бере сім’я участь у житті громади, групах взаємопідтримки тощо.

Ресурси громади

Необхідно зафіксувати інформацію про будь-які труднощі, які переживає дитина з обмеже- ними функціональними можливостями та її сім’я щодо доступу до громадських ресурсів.

Таким чином, адаптовані форми оцінок потреб дитини та її сім’ї дозволяють соціальним пра- цівникам вести систематичний збір інформації, а також спрощують аналіз і планування найкра- щих дій в інтересах дитини. Їх використання допоможе соціальним працівникам вірно виявити

та зафіксувати сильні сторони дитини і сім’ї, а також проблеми і труднощі у задоволенні їхніх потреб. Інформація, зібрана у формах оцінки, є основою для складання й розвитку цілей і планів кожного окремого випадку.

Представлені форми оцінки потреб дитини та її сім’ї – це інструмент, який вимагає певних знань, умінь і навичок, а головне – переконань соціальних працівників щодо доцільності та ефек- тивності їх використання. При цьому важливо пам’ятати, що хороший інструмент оцінки, яким

є розроблені форми, не може замінити хорошу практику, але за допомогою і першого, і другого можна досягнути успіху.