Клініка захворювань пародонта

Папіліт являє собою запалення, яке обмежене ділянкою одного-двох ясенних сосочків. За клінічно-морфологічними ознаками розрізняють (М.Ф. Данилевський, 1957) катаральний (гострий, хронічний), виразковий (гострий, хронічний), гіпертрофічний (хронічний, загострений) папіліт.

Катаральний папіліт. Часто виникає внаслідок гострої травми — укол, удар, забій, травмування ясен кістками риби, ворсинками зубної щітки, інструментами під час лікування зубів, кусання твердих предметів тощо. Найчастішими причинами із місцевих є незадовільно накладені пломби на контактних поверхнях зубів. Особливо чітко папіліт проявляється при від­сутності або неправильному формуванні контактного пункту, або ж коли пломбувальний матеріал виступає за межі зуба і частково заповнює міжзуб­ний проміжок, нависаючи над ясенним сосочком. Катаральний папіліт у ра­зі порушення контактного пункту може супроводжуватися ниючим болем.

Гострий катаральний папіліт. Хворі пред'являють скарги на біль, що ви­никає під час споживання їжі, особливо твердої. Біль ниючий, постійний або триває певний проміжок часу після подразнення.

Об'єктивно виявляють гіперемію, набряк ясенного сосочка, зміни його контурів, рельєфу, згладження верхівки (мал. 171). Нерідко внаслідок вира-

6 Терапевтична стоматологія

Р о з д і л 3. КЛІНІКА ТА ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Мол. 171. Катаральний папіліт Мол. 172. Виразковий папіліт

женого набряку виникає ясенна кишеня, цілісність зубоепітеліального при­кріплення не порушена. У разі папіліту травматичного походження виявля­ють сліди попередньої травми (наприклад, ерозія, садно).

Папіліт хімічного (медикаментозного) походження спочатку виникає як катаральний, але потім може швидко перерости у виразковий. Під час дії кислот уражений сосочок у результаті зневоднення зменшується в об'ємі, набуває білуватого кольору. У подальшому внаслідок крововиливу його ко­лір змінюється від яскраво-червоного до бурого, а іноді — до темно-бурого.

Хронічний катаральний папіліт. Об'єктивно в процесі огляду контури ясенного сосочка згладжені, спостерігається його набряк, пастозність та си­нюшність. Під час пальпації ясенний сосочок кровоточить, виражений симп­том вазопарезу. Запальним процесом можуть бути уражені лише маргіналь­ні ясна або весь сосочок у цілому.

Виразковий папіліт порівняно з іншими формами трапляється рідко. Найчастішою причиною цієї форми є тривала дія механічних подразників, серед яких провідна роль належить навислим краям пломб. Рідше такий папіліт є наслідком хімічної травми. Виразковий папіліт має перебіг за ти­пом альтеративного декубітального процесу.

Хворі скаржаться на біль у ділянці ураженого сосочка, інтенсивність якого залежить від характеру перебігу процесу — гострий або хронічний. Від­значається неприємний запах з рота, при гострому перебігу захворювання можливе незначне збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Загальний стан хворих, як правило, не порушений.

Ясенний сосочок гіперемований, набряклий, на верхівці спостерігаєть­ся ділянка некрозу сіруватого кольору (мал. 172). При обережному зонду­ванні цієї ділянки некротизовані тканини досить легко знімаються і ого­люється виразкова поверхня, яка легко кровоточить під час механічного подразнення. У разі хронічного перебігу папіліту гіперемія виражена мен­ше, верхівка ціанотичного ясенного сосочка неначе "зрізана" виразковим процесом і міжзубний проміжок зяє. Кількість некротизованої тканини та