Р о з д і л 3. Клініка та діагностика захворювань пародонта. Мол. 170. Схема порушень функції ПМЯЛ при захворюваннях пародонта

Мол. 170. Схема порушень функції ПМЯЛ при захворюваннях пародонта

Проведені дослідження показали, що у тканинах пародонта в разі роз­витку їх уражень спостерігається поєд­нана локальна гіперактивація ПМЯЛ і тромбоцитів. Адгезія цих клітин на ендотелії є критичним моментом у розвитку їх цитотоксичної дії. Вва­жають (A.M. Lefer, D.J. Lefer, 1993; J.L. Matheny et al, 1993; R.S. Meidell, 1994), що причиною такої гіперакти-вації ендотелію кровоносних судин є низка етіологічних факторів, почи­наючи з мікробної інвазії у тканини пародонта і закінчуючи порушення­ми обміну речовин. Тобто будь-який етіологічний фактор призводить на­самперед до дисфункції ендотелію. Подальший хронічний процес, яким би етіологічним фактором він не був би запущений, призводить до стійкої пе­ребудови внутрішньоклітинного метаболізму тканин.

Таким чином, виникнення захворювань пародонта призводить до знач­ної імунної перебудови його тканин. Змінюється антигенний спектр ясен порівняно з клінічно здоровими тканинами. В організмі хворих на генера-лізований пародонтит утворюються антитіла не тільки до мікроорганізмів пародонтальної кишені, а й власних, проте патологічно змінених тканин пародонта. Наростання цих імунологічних змін та зрушення в імунологіч­них реакціях призводить у подальшому до виникнення такого стану, коли починається руйнування клінічно незмінених тканин пародонта.