Р о з д і л 3. Клініка та діагностика захворювань пародонта. Запалення на слизову оболонку коміркового відростка в ділянці усіх зубів однієї або обох щелеп

запалення на слизову оболонку коміркового відростка в ділянці усіх зубів однієї або обох щелеп. У деяких випадках гінгівіт обмежується яснами од­ної щелепи, частіше нижньої, а запалення ясен має клінічний перебіг з пе­реважанням ексудативного компонента.

Відповідно до клініко-морфологічної та патофізіологічної сутності за­хворювання розрізняють гінгівіт катаральний, гіпертрофічний, виразковий, атрофічний.

Катаральний гінгівіт. Хворі скаржаться на неприємні відчуття в яснах, свербіж, неприємний запах з рота, спотворення смакових відчуттів, крово­точивість ясен під час іди або чищення зубів, може бути забарвлення сли­ни в рожевий колір. При гострому перебігу або загостренні хронічного біль посилюється під час іди або внаслідок подразнення ясен механічними та хімічними подразниками.

Загальний стан хворих задовільний, однак періоди загострення можуть супроводжуватися нездужанням, субфебрильною температурою.

Гострий катаральний гінгівіт характеризується вираженими ознаками гострого ексудативного запалення: гіперемія, набряк тканин ясен, біль, по­рушення функції зубо-щелепного апарату. Здебільшого хворі скаржаться на біль, кровоточивість, набряк ясен, відчуття печіння в уражених ділянках. Біль посилюється під час іди, розмови, його інтенсивність зростає в міру розвитку запалення. Кровоточивість з'являється від механічних подразни­ків (споживання твердої їжі, чищення зубів тощо).

Об'єктивно виявляють яскраво виражену гіперемію ясен, набряк, біль­ше виражений у ділянці ясенного краю та біля основи ясенних сосочків (мал. 175). Ураження може локалізуватися лише в ділянці маргінальних ясен (крайовий або маргінальний гінгівіт) або на всій довжині із залученням прикріплених ясен (дифузний гінгівіт). Унаслідок запалення змінюється рельєф ясен: сосочки втрачають свою характерну конусоподібну форму, їх верхівки набувають форми купола, збільшуються в розмірах, що спричинює утворення ясенних кишень. У процесі пальпації ясна болючі, легко крово­точать, проте кровоточивість менше вираже­на при обмеженому запаленні, а в разі ди­фузного гінгівіту вона інтенсивна і виникає під час найменшого травмування (нерідко мимовільно).

Клінічний перебіг гінгівіту погіршує
несанована порожнина рота. На тих ділян­
ках ясен, де є механічні подразники (гост­
рі краї каріозних порожнин, навислі краї
пломб, корені зубів тощо) можуть з'явля­
тися ерозовані поверхні (мал. 176, 177). У
разі гострого запалення знижується фізіо­
логічне самоочищення порожнини рота,
внаслідок чого посилюється відкладення на
Мол. 175. Гострий катаральний зубах нальоту, а в подальшому і зубного ка-
гінгівіт меню.

ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПАРОДОНТА

Мал. 176. Гострий локалізований ка- Мал. 177. Гострий генералізований

таральний гінгівіт при прорізуванні катаральний гінгівіт

постійних зубів

Спостерігаються певні особливості клінічного перебігу гострого гінгіві­ту залежно від характеру патологічного подразника, який діє на ясна. Так, у разі механічної травми в ділянках безпосередньої дії ушкоджувального фактора відзначається порушення цілісності епітелію ясен: садно, тріщи­на, укол або розрив тканин з ушкодженням судин та утворенням гемато­ми. Таку картину часто спостерігають під час прорізування та зміни зубів (мал. 178).

Термічні ушкодження характеризуються ознаками опіку: гостре ката-альне запалення, сильний біль, печіння. На ділянці ураження внаслідок піків І ступеня спостерігається білувата плівка помутнілого епітелію з по-ьшою його десквамацією, при опіках II ступеня поряд з дифузним ката-ьним запаленням з'являються поодинокі або численні пухирці, наповнені розно-геморагічним ексудатом. Вони швидко розриваються з утворенням розій, які вкриті білуватим нальотом. Термічні опіки III ступеня, окрім ка­рального запалення, характеризуються додатковим утворенням виразок у сцях найбільш сильної дії термічного подразника з утворенням ділянок екрозу. При таких глибоких ураженнях загоєння закінчується утворенням убців. Унаслідок дії холодового подразника також може розвинутися ката-альне запалення ясен, а в тяжких випадках — з утворенням десквамації пітелію і ерозій.

Хімічні опіки поряд з катаральними проявами характеризуються специ-

ічними клінічними симптомами залежно від виду хімічного подразника.

разі опіків кислотою утворюється поверхневий коагуляційний некроз у

гляді сірувато-жовтої плівки, яка важко знімається з ураженої поверх-

'. Унаслідок дії основ утворюється колікваційний (вологий) некроз, який

видко поширюється по поверхні та вглиб тканин ясен.

Вплив іонізуючої радіації (внаслідок променевої терапії пухлин ще-

епно-лицевої ділянки, інкорпорування радіоактивних речовин, загального

ромінення тощо) призводить до розвитку дифузних променевих уражень

н. Це супроводжується вираженою сухістю в роті, свербежем, печінням,