Тема 7. Семінар, практичне заняття і можливості використання різних форм роботи

Лекція закладає основи наукових знань в узагальненій формі, а семінарські заняття спрямовані на розширення й деталізацію цих знань, на вироблення й закріплення навичок професійної діяльності. Підготовка до практичних занять не може обмежитися слуханням лекцій, а припускає попередню самостійну роботу студентів відповідно до методичних розробок по кожній запланованій темі. Для перевірки ступеня готовності до семінарських занять здавна практикувалися просемінари, які в сучасній вищій школі зустрічаються, на жаль, усе рідше.

Семінар є одним з основних видів практичних занять по гуманітарних і технічних науках. Він являє собою засіб розвитку в студентів культури наукового мислення. Семінар призначений для поглибленого вивчання дисципліни, оволодіння методологією наукового пізнання. Головна мета семінарських занять - забезпечити студентам можливість опанувати навичками й уміннями використання теоретичного знання стосовно до особливостей досліджуваної галузі.

Семінарське заняття є формою організації навчання, що дозволяє ефективно формувати вміння учнів самостійно працювати. Семінарські заняття здебільшого проводяться у старших класах

При цьому учням дається можливість активно оперувати знаннями, набутими на уроках, а також у процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. На семінарському занятті припустимі дискусії, заперечення, обговорення, аргументація тощо, що дозволяє учням більш осмислено й міцно засвоювати зміст теми.

Семінар - це живий творчий процес, який не може бути запрограмований у всіх деталях. Основними завданнями семінарського заняття є: закріплення, розширення та поглиблення знань учнів, отриманих раніше на уроках; формування й розвиток їх навичок самостійної роботи; реалізація диференційованого підходу в навчанні з урахуванням індивідуальних особливостей учнів; створення умов для формування розвитку їх пошуково-творчих знань і навичок. За характером семінарські заняття поділяються на: випереджувальні, навчальні, узагальнюючі (підсумкові).

У даний момент зложилися наступні види семінарів:

- просемінар - ознайомлення студентів зі специфікою самостійної роботи, літературою, і методикою роботи над ними.

- семінар за суттю:

а) розгорнута бесіда по заздалегідь відомому плану;

б) невеликі доповіді студентів

Можна виділити кілька видів навчальних семінарів.

Міждисциплінарні. На заняття виноситься тема, яку необхідно розглянути в різних аспектах: політичному, економічному, науково-технічному, юридичному, моральному й психологічному. На нього також можуть бути запрошені фахівці відповідних професії й педагоги даних дисциплін. Між студентами розподіляються завдання для підготовки повідомлень по темі. Метод міждисциплінарного семінару дозволяє розширити кругозір студентів, привчає до комплексної оцінки проблем, бачити міжпредметні зв'язки.

Проблемний семінар. Перед вивченням роздягнула курсу викладач пропонує обговорити проблеми, пов'язані зі змістом даного розділу, теми. Напередодні студенти одержують завдання відібрати, сформулювати й пояснити проблеми. Під час семінару в умовах групової дискусії проводиться обговорення проблем. Метод проблемного семінару дозволяє виявити рівень знань студентів у даній області й сформувати стійкий інтерес до досліджуваного розділу навчального курсу.

Тематичні. Цей вид семінару готується й проводиться з метою акцентування уваги студентів на якій-небудь актуальній темі або на найбільш важливих і істотних її аспектах. Перед початком семінару студентам дається завдання - виділити істотні сторони теми, або ж викладач може це зробити сам у тому випадку, коли студенти утрудняються, простежити їхній зв'язок із практикою суспільної або трудової діяльності. Тематичний семінар поглиблює знання студентів, орієнтує їх на активний пошук шляхів і способів розв'язку проблеми, що зачіпається.

Орієнтаційні. Предметом цих семінарів стають нові аспекти відомих тем або способів розв'язку вже поставлених і вивчених проблем, опубліковані офіційно матеріали, укази, директиви й т.п. Метод орієнтованих семінарів допомагає підготувати до активного й продуктивного вивчення нового матеріалу, аспекту або проблеми.

Системні. Проводяться для більш глибокого знайомства з різними проблемами, до яких має пряме або непряме відношення досліджуваної теми. Наприклад: "Система керування й виховання трудової й соціальної активності". Метод системних семінарів розсовує границі знань студентів, не дозволяє замкнути у вузькім колі теми або навчального курсу, допомагає виявити причинно-наслідкові зв'язки явищ, викликає інтерес до вивчення різних сторін суспільно-економічному життя.

Спецсемінари й спецпрактикуми проводяться звичайно на старших курсах у рамках більш вузької спеціалізації й припускають оволодіння спеціальними засобами професійної діяльності в обраній для спеціалізації галузі науки або практики.

Практичні заняття відіграють важливу роль у виробленні в студентів навичок застосування отриманих знань для розв'язку практичних завдань разом з викладачем. На молодших курсах практичні заняття проводяться через 2-3 лекції й логічно продовжують роботу, почату на лекції.

Структура практичних занять:

- вступ викладача;

- відповіді на запитання студентів по неясному матеріалу;

- практична частина як планова;

- заключне слово викладача.

Найважливішою стороною будь-якої форми практичних занять є вправи. Основа у вправі - приклад, який розбирається з позицій теорії, розвитому в лекції. Як правило, основна увага приділяється формуванню конкретних умінь, навичок, що й визначає зміст діяльності студентів - розв'язок завдань, графічні роботи, уточнення категорій і понять науки, що є передумовою правильного мислення й мови. Проводячи вправи зі студентами, слід спеціально обертати увага на формування здатності до осмислення й розумінню.

Основні вимоги до організації і проведення практичного заняття: визначення його місця в системі уроків з даної теми; чітка постановка цілей та завдань; відбір змісту матеріалу та підготовка обладнання; проведення інструктажу з дотримання техніки безпеки вчителями та учнями; виконання випереджувальних завдань; ознайомлення з технікою безпеки; підготовка й обговорення форм звіту про виконану роботу; вивчення тих елементів практичних знань, умінь і навичок учнів, які вимагають подальшого формування та розвитку, відпрацювання на даному практичному занятті; раціональне поєднання форм навчальної діяльності учнів (репродуктивної, раціоналізаторської, творчої); розробка критеріїв оцінки результативності виконання практичної роботи, уведення в самостійну роботу учнів елементів гри та змагань як важливого фактора її стимулювання; здійснення контролю та корекції навчально-пізнавальної діяльності учнів; підбиття підсумків практичного заняття. Зміст практичного заняття зумовлюється специфікою навчальних предметів (хімія, фізика, математика, біологія, географія), теми, мети та завдань.

Критерії оцінки практичного (семінарського) заняття:

- цілеспрямованість: постановка проблеми,прагнення зв'язати теорію із практикою, з використанням матеріалу в майбутній професійній діяльності;

- планування: виділення головних питань, пов'язаних із профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури;

- рганізація семінару: уміння викликати й підтримати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей і виступів, заповнювання навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача;

- стиль проведення семінару: жвавий, з постановкою гострих питань, що виникає дискусією або мляв, що не збуджує ні думок, ні інтересу;

- відносини "викладач - студенти": поважні, у міру вимогливі, байдужі, байдужні;

- керування групою: швидкий контакт зі студентами, упевнена поведінка в групі, розумна й слушна взаємодія зі студентами або, навпаки, підвищує тон, опирається в роботі на лідерів, залишаючи пасивними інших студентів;

-зауваження викладача: кваліфікован, що узагальнюють чи ні зауважень;

Студенти ведуть записи на семінарах: регулярно, рідко, не ведуть.
За підсумками перевірки проведення практичного або семінарського заняття викладачем кафедри (факультету) завідувач кафедри, декан, голова методичної комісії факультету або інший експерт повинен заповнити Карту оцінки якості проведення практичного заняття. Надалі Карта прикладається до пакета документів при проходженні даного викладача по конкурсу на посаду ППС.

Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування (стратегія запам'ятовування, при якій елементи інформації, що запам'ятовується, зв'язуються за певною логічною підставою в цілісні групи), вияв логічних зв'язків тощо.