Речитативний вірш

Його назва походить від лат. recitare, італ. recitativo – читати вголос, виголошувати. Це наспівна декларація, яка характеризується емоційно забарвленою інтонацією, посиленням або зниженням логічних та ритмічних наголосів, застосуванням стилістичних фігур.

Цей тип народного вірша використовується в українських думах, російських билинах, історичних піснях, баладах, голосіннях, духовних віршах фольклорного характеру та пародіях на них. Текст народних дум ділиться на періоди. У кожному з них висловлюється певна думка. У періоді може бути від двох до 20-ти рядків. У рядках – різна кількість складів, рядки об’єднуються римуванням. Головні наголоси і їхня кількість у рядку визначає мелодія. Коли мелодія повільна, наголосів менше, якщо швидка – більше. Якщо у рядку не вистачає складу, то сусідній склад співається протяжніше. Коли є зайві склади – коротше. Повторюючись, музичні періоди надають строфі ритмічної цільності. Римування рядків – дієслівне, часто охоплює цілий період. Виконавець думи іноді вносить щось нове і в текст, і в музику.

2.4.6.2.1. Думи мають традиційну композицію: заспів, розгортання сюжету з частими ліричними відступами і кінцівку (славословія):

Ой полем, полем Килиїмським (9 складів)

То шляхом битим Гординським (8 -"-)

Ой там гуляв козак Голота (9 –"–)

Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. (17 –"–)

Правда, на козакові шати дорогії (13 –"–)

Три семирязі лихії: (8 –"–)

Одна недобра, друга негожа, (10 –"–)

А третя й на хлів незгожа (8 –"–)

(«Дума про козака Голоту»)

Рівноскладові рядки і пісенна мелодія підкорені ритмічній вимові. У цій думі немає дієслівних рим.

2.4.6.2.2. Билина – виконувалась речитативом, як і українська дума. Рядки билини вимовлялися за приблизно рівну кількість часу. Билинні вірші неримовані, побудовані на тонічній основі. Рядки мають різну кількість складів – від 9 до 13, ритм оснований здебільшого на трьох, рідше двох наголосах у рядку.

Как издалеча было, из чиста поля,

Из-под белые березки кудреватыи.

2.4.6.2.3. Райошник – давня форма тонічного речитативного вірша. Рядки райошника нерівні, мають парне римування, здебільшого дієслівне. Райошник називають фразовиком або римованою прозою. Форма райошника використовувалася в інтермедіях, комічних сценках. Наприклад, репліка чорта з інтермедії «Баба, дід і чорт»:

Один день, бабко, і ти, діду, милії,

Вижу, же є-сьте веселії і барзо подпилії.

Музики питаєши? Я грач чудзоземски,

І волочай потішний, а жартун вшеленски;

Як заграю – не кождій в танцу весело скачет,

А інший з танечников і ревне заплачет.

Я такий музикант єстем: як скоро заграю,

То тим, що танцуют, пекло отвирают.