Трискладові стопи

Дактиль – трискладова стопа з наголосом на першому складі –v v.

У поезії XVIII ст. найбільш уживаними були двостопові і чотиристопові дактилі, у XIX ст. – тристопові і чотиристопові. Шестистоповий дактиль зустрічається рідко.

Амфібрахій – трискладова стопа, у якій другий склад наголошений v – v.

Анапест – трискладова стопа, у якій третій склад наголошений v v –.

Іноді чотиристоповий анапест чергується з тристоповим. В одному вірші можуть поєднуватися різні трискладові стопи.

Досить невільная думка мовчала,

Мов пташка у клітці замкнута од світа,

Пісня на волі давно не літала,

Приборкана тугою, жалем прибита…

(Леся Українка)

Чотирискладові стопи називають пеонами, вони маловживані, складаються з одного наголошеного і трьох ненаголошених складів.

Пеон І: – v v v.

Пеон II; v – v v.

Пеон ІІІ: v v – v.

Пеон IV: v v v –.

Малоскладові слова можуть втрачати наголос. Проклітика (грец. proklitikos – схилений вперед) – це втрата словом наголосу перед іншим ритмічним наголосом. У грецькій мові так називалося слово, яке читалося спільно з наступним словом і внаслідок цього втрачало свій наголос. В українській мові – це прийменники, частки. У віршах, написаних трискладовими стопами, окремі слова залишаються без наголосу, який начебто забирає наступне слово з ритмоутворюючим наголосом.

Енклітика (грец. enklitike – схилений назад) – це втрата словом наголосу після іншого ритмічного наголосу.