Ж) Соціально-побутова поема "Наймичка" (1845 р.) - невми-пуший гімн материнській любові

- Продовження теми жіночої недолі, відмінність образу Ганни від образу Катерини (з однойменної поеми): Катерина не витримала злигоднів долі, пішла з життя, покинувши сина сиротою-безбат-ченком, без будь-яких перспектив у житті.

Ганна, яка теж мала позашлюбну дитину, підкинула її старим, заможним, бездітним людям і найнялася до них. Син став змістом її життя. Тільки перед смертю вона сказала синові:

"Марку! подивися, Подивися ти на мене -Бач як я змарніла? Я не Ганна, не наймичка, Я..." - та й оніміла. Марко плакав, дивувався. Знов очі одкрила, Пильно, пильно подивилась -Сльози покотились. "Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті... Прости мене, мій синочку! Я... я твоя мати."

"Наймичка - натура безмірно глибша (за Катерину. - Ю.С.), чуттє у неї... сильне, високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилинної покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини". Іван Франко.

з) Історична соціально-побутова драма "Назар Стодоля" (1842 р.) - єдина п'єса Шевченка, яка дійшла повністю до наших днів (і то не в первісному авторському списку, а в публікації П. Куліша в журналі "Основа" 1862 р.).

- Історизм п'єси: сам Шевченко зазначив, що дія у творі відбувається у XVII ст., проте в основу твору не покладені якісь помітні історичні події, її історизм полягає в надзвичайно правди­вому відтворенні реалій історичного минулого України доби Руїни. Конфлікт у п'єсі соціально-побутовий.

Збагачення будь-якою ціною - мета козацької старшини і її прислужників (сотник Хома Кичатий, чигиринський полковник Молочай, ключниця Стеха). Заради влади і багатства сотник Хома Кичатий хоче видати свою дочку Галю, всупереч її волі, за старого чигиринського полковника Молочая. Жалюгідним і боягузливим

зображений бундючний сотник в останній сцені, коли Гнат Карий

врятовує закоханих Назара і Галю і готує справедливу помсту підступному інтриганові.

Вільнолюбні, героїчні характери низового козацтва в образах побратимів Назара Стодолі і Гната Карого.

- Сюжет розгортається та тлі майстерно виписаних картин народного життя, його звичаїв і обрядів - сватання, колядування, вечорниць. Композитор П. Ніщинський написав чудову музику до

сцени вечорниць. У п'єсі щедро використані народнопоетичні звороти, прислів'я, приказки.

П'єса має тривале сценічне життя.