Популярні сервіси Internet та їх використання

WWW являє собою новітній засіб доступу до інформації в мережі Internet. WWW - сервіс прямого доступу, що потребує швидких ліній зв'язку. Це особливо стосується випадку, коли корис­тувач читає документи, що мають багато графіків або іншої нетекстової інформації.

WWW працює за принципом "клієнт-сервери". Існує багато серверів, які, згідно із запитом клієнта, повертають йому гіпермедійний документ, що складається з частин із різною інформацією (текст, звук, графіка, відео тощо). У цьому документі кожний елемент може бути посиланням на інший документ за принципом гіпертексту.

Гіпертекст - це документи, що мають посилання на інші документи. Такий документ усередині має виділені іншим кольором фрагменти тексту, щоб показати зв'язок при клацанні на них мишею. Цей зв'язок може бути пов'язаний з іншим зв'язком і т.д. Коли ко­ристувач читає гіпертскетовий документ, то може швидко "перестрибнути" на зв'язаний із ним інший документ, а потім - навпаки. Причому частини одного документа, пов'язані між собою посилан­нями, можуть знаходитися де завгодно, навіть на іншому кінці земної кулі, а користувач цього зовсім не помітить Саме такий гіпертекстовий документ, що складається із маленьких документів-сторінок, пов'язаних між собою, і являє собою WWW.

Сторінка - це найменша частинка всесвітньої павутини. На ній можуть бути не лише текст, а й рисунки, звуки, відео та інше, але найголовніше - на ній є посилання на інші сторінки. "Пере­стрибувати" від сторінки до сторінки можна досить довго; це нази­вається Web-серфінгом. Останнім часом з'явилася мода прикрашати WWW - сторінки маленькими програмами Java-аплетами, що автома­тично виконують якусь роботу. Побудова сторінок може бути одно­віконною (сторінка займає все вікно браузера), а може мати кілька кадрів - фреймів. У цьому випадку вікно браузера розділено на кілька частин; в одній, яка залишається на екрані постійно, знаходяться всі основні гіпертекстові посилання. В іншій, більшій за розміром, виконується перегляд вибраного посилання. Найчастіше фреймова структура сторінки функціонує в межах одного сайту.

Сайт - це група сторінок, що належить одній і тій самій фірмі, організації чи приватній особі, пов'язана між: собою за зміс­том. Існують маленькі сайти, що містять лише кілька сторінок, а є величезні сайти таких корпорацій, як, наприклад, Microsoft та ін. Поняття "сторінка" і "сайт" зазвичай плутають, адже користувачу частіше доводиться мати справу саме зі сторінками. Тим більше, що при відвідуванні будь-якого сайту користувач обов'язково потрапить на початкову або основну сторінку, із якої потім, за бажанням, можна перейти до інших сторінок за гіперпосиланнями. Однак сторінок, що належать тій або іншій організації, може бути дуже багато, а сайт - лише один, Сайти розміщуються на потужних вузлових серверах мережі Internet.

Сервер - це підключений до мережі комп'ютер, на якому зберігаються сайти і сторінки. На одному WWW - сервері можуть бути як один сайт, так і багато, наприклад, якщо це сервер провайдера, де зберігаються сотні й навіть тисячі маленьких "домашніх сторінок" клієнтів.

Кількість WWW - серверів зростає вдвічі кожні три місяці. Нині найчисельнішими є чотири категорії організацій, які створили своє представництво в Internet:

* фірми, що працюють у галузі комп'ютерних та Інфор­маційних технологій;

* вищі навчальні заклади і науково-дослідні організації;

* державні заклади і громадські об'єднання;

* засоби масової інформації та електронні версії суспільно-політичних і спеціалізованих періодичних видань та ін.

Однак останнім часом намітилася тенденція до значного зростання кількості серверів комерційних банків, фінансових кор­порацій, інвестиційних компаній, бірж, брокерських фірм і мережних інформаційних систем для сфери економіки та фінансів тощо.

Найрозповсюдженіші сервери - це ті. що являють собою своє­рідну "візитну картку" їх творців. На таких серверах представлено загальну інформацію про організацію, її історію, напрями діяльності, керівників і співробітників, поштові та електронні адреси й телефони; наведено інформацію про продукцію або послуги, які пропонує ця організація тощо. Інформація на таких серверах оновлюється не часто. Прикладом інформаційних систем іншого рівня є сервери з електронними версіями друкованих видань і сервери інформаційних агентств. Для цих серверів характерно щоденне оперативне оновлення інформації. Крім того, розширюється використання WWW - серверів для організації інтерактивного спілкування з користувачами, тобто для встановлення зворотного зв'язку й отримання інформації від користувача. Наприклад, найрозповсюдженішою формою такого зв'язку є інтерактивне анкетування з можливістю оперативної обробки даних.

Доступ до інформації, розташованої на WWW - серверах, переважно вільний та безкоштовний. Але існують сервери, на яких функціонують І комерційні інформаційні системи, для отримання доступу до яких користувач повинен ввести своє ім'я та пароль. Щоб стати зареєстрованим користувачем цієї системи, необхідно відповідно оплатити послуги,

Щоб знайти якусь інформацію в WWW - середовищі, потрібно знати її адресу. Кожна Web - сторінка має свою адресу, що називається ЇЖЬ - універсальний локатор ресурсів. Наприклад, головна сто­рінка Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права в загальному вигляді має таку адресу: